Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
317-rps-doroguncov.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
5.41 Mб
Скачать
  1. Для машинобудівного комплексу виняткове значення має кад­рове забезпечення. Пов'язане з конструкторською діяльністю, як початковою і вихідною стадією, виробництво вимагає значної кіль­кості висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу. За 1991—2000 рр. кількість зайнятих у галузі зменшилась майже утричі (див. табл. 3.32).

  2. Розвиток машинобудування, як і інших галузей промисловос­ті, тісно пов'язаний з розвитком науки і зумовлює потребу в нау­кових дослідженнях. Деякі галузі машинобудування зародилися і виникли на основі попереднього розвитку відповідних галузей науки; це — електротехнічна і електронна галузь, хімічна проми­словість і хімічне машинобудування.

  3. Машинобудівний комплекс є найбільшим серед інших галузей промисловості споживачем продукції науки, про що свідчать дані табл. 3.41.

  4. Таблиця 3.41

  5. Динаміка показників наукомісткості машинобудування і металообробки україни у 1995—1999 pp.

    1. Показники

    1. 1995

    1. 1996

    1. 1997

    1. 1998

    1. 1999

    1. Частка машинобудування і металообробки в загальному споживанні продукції науки, %

    1. 29

    1. 24,4

    1. 35,9

    1. 36,1

    1. 45,4

    1. Частка продукції науки і наукового обслу­говування в обсязі витрат у машинобуду­ванні і металообробці, %

    1. 4,2

    1. 5,3

    1. 7,8

    1. 6,7

    1. 8,3

  6. Витрати на наукову продукцію становлять значну частку вит­рат на продукцію машинобудівного комплексу, що характеризує машинобудівний комплекс як загалом наукомістку галузь проми­словості. Більше за інші потребують і використовують високі тех­нології і споживають досягнення науки електротехнічна, електрон­на, засобів зв'язку, радіотехнічна, авіаційна, суднобудівна, прила­добудівна промисловість, низка виробництв в інших галузях. Знач­ний обсяг досліджень виконується в галузевих інститутах, конст­рукторських бюро і безпосередньо на підприємствах.

  7. Взаємні економічні зв'язки машинобудування і металооброб­ки з наукою (див. табл. 3.36) також характеризуються значним споживанням продукції машинобудування в діяльності науки. При цьому наука використовує у своїй діяльності продукцію машино­будування більшою мірою, ніж інші галузі. У витратах на вироб­ництво продукції галузі «наука і наукове обслуговування» витра-

  8. 358

  9. ти на продукцію машинобудування і металообробки у 1999 р. ста­новили 21,1 % (табл. 3.37).

  10. Машинобудівні підприємства і організації підтримували нау­кові зв'язки з більше ніж п'ятдесятьма інститутами НАН Украї­ни, зокрема матеріалознавчого і технологічного напрямів, вико­ристовують їх досягнення і розробки. За тематикою, пов'язаною з розвитком машинобудівного комплексу, працюють більше ста галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських, тех­нологічних і проектних інститутів, близько двохсот самостійних конструкторських організацій різних галузей. Крім того, маши­нобудівні підприємства у своєму складі мають дослідні, конструк­торські і технологічні підрозділи або служби.

  11. З 1990 по 2000 рр. в Україні зменшилася кількість самостійних конструкторських організацій з 358 до 207, науково-дослідних та конструкторських підрозділів на промислових підприємствах — з 138 до 85, зменшилася і кількість дослідних заводів.

  12. За 1991—2000 рр. зросла кількість машинобудівних підпри­ємств, які перебували на самостійному балансі (табл. 3.42).

  13. Таблиця 3.42

  14. Динаміка кількості машинобудівних підприємств україни на самостійному балансі у 1990,1994—2000 pp.

    1. 1990

    1. 1994

    1. 1995

    1. 1996

    1. 1997

    1. 1998

    1. 1999

    1. 2000

    1. Машинобудування і металообробка

    1. 1868

    1. 2006

    1. 2031

    1. 2104

    1. 2351

    1. 2783

    1. 2930

    1. 2840

    1. у тому числі ма­шинобудування

    1. 1155

    1. 1312

    1. 1331

    1. 1388

    1. 1571

    1. 1664

    1. 1758

    1. 1717

  15. Одночасно відбувалися перетворення державної власності в інші форми, у 2000 р. в державній власності залишилося 12 % кіль­кості підприємств, на які припадало 19,4 % обсягу виробленої про­дукції (табл. 3.43).

  16. Крім цих підприємств, у 2000 р. діяло більше 6 тис. малих під­приємств, якими вироблено 6,7 % промислової продукції галузі.

  17. Галузева структура машинобудівного комплексу характеризу­ється даними, наведеними в табл. 3.30. Україна має підприємства всіх основних галузей машинобудування. За вартістю основних виробничих фондів виділяється сільськогосподарське і тракторне машинобудування (10 %), електротехнічна промисловість (7,6%), всі шість галузей, які належать до військово-промислового ком­плексу (близько 20 %), підприємства спеціалізованого ремонту машин і устаткування (- 11,2 %).

  18. 359

  1. Таблиця 3.43

  2. Структура машинобудування україни за формами власності у 1995—2000 pp., %

    1. Державна

    1. Комунальна

    1. Приватна

    1. Колективна

    1. Власність

    2. міжнародних

    3. організацій

    4. та юридичних

    5. осіб інших держав

    1. усього

    1. з неї акціонерні товариства

    1. Кількість підприємств

    1. 1995 р

    1. 39,6

    1. 1,2

    1. 58,8

    1. 42,9

    1. 0,4

    1. 2000 р.

    1. 12,0

    1. 0,4

    1. 1,2

    1. 86,1

    1. 54,7

    1. 0,3

    1. Обсяг продукції

    1. 1995 р.

    1. 38,8

    1. 0,5

    1. 60,7

    1. 53,7

    1. 0,0

    1. 2000 р.

    1. 19,4

    1. 0,3

    1. 0,4

    1. 79,7

    1. 67,4

    1. 0,2

  3. Усі галузі машинобудування зазнали падіння обсягів вироб­ництва, що вплинуло на його структурні характеристики. Зросла частка енергетичного і металургійного, хімічного і нафтового ма­шинобудування, електротехнічної промисловості, автомобільної і підшипникової промисловості, промисловості металоконструкцій і металовиробів, ремонту машин і устаткування. Зменшилась част­ка сільськогосподарського і тракторного машинобудування, прила­добудування та інших наукомістких галузей.

  4. Особливу роль у структурі машинобудівного комплексу відіг­рає верстатобудівна та інструментальна промисловість. Вона є ба­зовою галуззю машинобудування (машинобудуванням для машино­будування), яка виробляє основні знаряддя праці — металооброб­не устаткування (металорізальні верстати, ковальсько-пресові і ли­варні машини тощо) та металообробний інструмент і оснастку. Ме­талообробний інструмент також виконує роль витратного мате­ріалу залежно від терміну служби.

  5. В останні десятиріччя все більшого розвитку набуває галузеве верстатобудування — виробництво спеціального технологічного устаткування, особливо для електротехнічної і електронної промис­ловості, яке пов'язане з специфічними для відповідних галузей технологічними процесами.

  6. 360

  7. Фактична структура виробництва верстатобудівної та інстру­ментальної промисловості і її зміни показані в табл. 3.44.

  8. Таблиця 3.44

  9. ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ВИРОБНИЦТВА

  10. ВЕРСТАТОБУДІВНОЇ

  11. ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

  12. УКРАЇНИ за 1990—2000 pp.

    1. Частка в обсязі продукції, %

    1. машинобуду­вання

    1. верстатобудівної та інструменталь­ної промисловості

    1. 1990

    1. 2000

    1. 1990

    1. 2000

    1. Уся верстатобудівна та інструментальна промисловість

    1. 3,84

    1. 4,24

    1. 100

    1. 100

    1. у тому числі виробництва: металорізальних верстатів

    1. 1,63

    1. 0,71

    1. 42,4

    1. 16,8

    1. деревообробного устаткування

    1. 0,13

    1. 0,13

    1. 3,3

    1. 3,1

    1. ковальсько-пресового устаткування

    1. 0,84

    1. 0,58

    1. 22,0

    1. 13,6

    1. ливарного устаткування

    1. 0,07

    1. 0,07

    1. 1,8

    1. 1,6

    1. метало- і деревообробного інструменту

    1. 0,35

    1. 0,45

    1. 9,0

    1. 10,7

    1. технологічної оснастки

    1. 0,22

    1. 0,56

    1. 5,7

    1. 13,1

    1. алмазного і абразивного інструменту

    1. 0,58

    1. 1,70

    1. 15,2

    1. 40,2

    1. механічного зварювального устаткування

    1. 0,02

    1. 0,04

    1. 0,6

    1. 0,9

  13. За 1991—2000 pp. скоротилася частка цієї галузі в обсязі про­дукції машинобудування: значно зменшилась частка виробницт­ва власне металообробного устаткування, у тому числі частка ко­вальсько-пресового устаткування зменшилась у 1,6 раза. Це — наслідок зниження інвестиційної діяльності, багатократного зме­ншення обсягів капітальних вкладень, особливо у машинобудів­ному комплексі — у 12,2 раза. Варто зазначити, що випуск мета­лорізальних верстатів зменшився з 37 млн шт. у 1990 р. до 1,3 тис. шт. у 2000 р. і продовжував зменшуватись у 2001 р. (1,1 тис. шт.), ковальсько-пресових машин від 10,9 тис. шт. до 0,4 тис. шт. відповідно (див. табл. 3.34).

  14. 361

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]