Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
317-rps-doroguncov.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
5 Мб
Скачать
☆
  1. Для машинобудівного комплексу виняткове значення має кад­рове забезпечення. Пов'язане з конструкторською діяльністю, як початковою і вихідною стадією, виробництво вимагає значної кіль­кості висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу. За 1991—2000 рр. кількість зайнятих у галузі зменшилась майже утричі (див. табл. 3.32).

  2. Розвиток машинобудування, як і інших галузей промисловос­ті, тісно пов'язаний з розвитком науки і зумовлює потребу в нау­кових дослідженнях. Деякі галузі машинобудування зародилися і виникли на основі попереднього розвитку відповідних галузей науки; це — електротехнічна і електронна галузь, хімічна проми­словість і хімічне машинобудування.

  3. Машинобудівний комплекс є найбільшим серед інших галузей промисловості споживачем продукції науки, про що свідчать дані табл. 3.41.

  4. Таблиця 3.41

  5. Динаміка показників наукомісткості машинобудування і металообробки україни у 1995—1999 pp.

    1. Показники

    1. 1995

    1. 1996

    1. 1997

    1. 1998

    1. 1999

    1. Частка машинобудування і металообробки в загальному споживанні продукції науки, %

    1. 29

    1. 24,4

    1. 35,9

    1. 36,1

    1. 45,4

    1. Частка продукції науки і наукового обслу­говування в обсязі витрат у машинобуду­ванні і металообробці, %

    1. 4,2

    1. 5,3

    1. 7,8

    1. 6,7

    1. 8,3

  6. Витрати на наукову продукцію становлять значну частку вит­рат на продукцію машинобудівного комплексу, що характеризує машинобудівний комплекс як загалом наукомістку галузь проми­словості. Більше за інші потребують і використовують високі тех­нології і споживають досягнення науки електротехнічна, електрон­на, засобів зв'язку, радіотехнічна, авіаційна, суднобудівна, прила­добудівна промисловість, низка виробництв в інших галузях. Знач­ний обсяг досліджень виконується в галузевих інститутах, конст­рукторських бюро і безпосередньо на підприємствах.

  7. Взаємні економічні зв'язки машинобудування і металооброб­ки з наукою (див. табл. 3.36) також характеризуються значним споживанням продукції машинобудування в діяльності науки. При цьому наука використовує у своїй діяльності продукцію машино­будування більшою мірою, ніж інші галузі. У витратах на вироб­ництво продукції галузі «наука і наукове обслуговування» витра-

  8. 358

  9. ти на продукцію машинобудування і металообробки у 1999 р. ста­новили 21,1 % (табл. 3.37).

  10. Машинобудівні підприємства і організації підтримували нау­кові зв'язки з більше ніж п'ятдесятьма інститутами НАН Украї­ни, зокрема матеріалознавчого і технологічного напрямів, вико­ристовують їх досягнення і розробки. За тематикою, пов'язаною з розвитком машинобудівного комплексу, працюють більше ста галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських, тех­нологічних і проектних інститутів, близько двохсот самостійних конструкторських організацій різних галузей. Крім того, маши­нобудівні підприємства у своєму складі мають дослідні, конструк­торські і технологічні підрозділи або служби.

  11. З 1990 по 2000 рр. в Україні зменшилася кількість самостійних конструкторських організацій з 358 до 207, науково-дослідних та конструкторських підрозділів на промислових підприємствах — з 138 до 85, зменшилася і кількість дослідних заводів.

  12. За 1991—2000 рр. зросла кількість машинобудівних підпри­ємств, які перебували на самостійному балансі (табл. 3.42).

  13. Таблиця 3.42

  14. Динаміка кількості машинобудівних підприємств україни на самостійному балансі у 1990,1994—2000 pp.

    1. 1990

    1. 1994

    1. 1995

    1. 1996

    1. 1997

    1. 1998

    1. 1999

    1. 2000

    1. Машинобудування і металообробка

    1. 1868

    1. 2006

    1. 2031

    1. 2104

    1. 2351

    1. 2783

    1. 2930

    1. 2840

    1. у тому числі ма­шинобудування

    1. 1155

    1. 1312

    1. 1331

    1. 1388

    1. 1571

    1. 1664

    1. 1758

    1. 1717

  15. Одночасно відбувалися перетворення державної власності в інші форми, у 2000 р. в державній власності залишилося 12 % кіль­кості підприємств, на які припадало 19,4 % обсягу виробленої про­дукції (табл. 3.43).

  16. Крім цих підприємств, у 2000 р. діяло більше 6 тис. малих під­приємств, якими вироблено 6,7 % промислової продукції галузі.

  17. Галузева структура машинобудівного комплексу характеризу­ється даними, наведеними в табл. 3.30. Україна має підприємства всіх основних галузей машинобудування. За вартістю основних виробничих фондів виділяється сільськогосподарське і тракторне машинобудування (10 %), електротехнічна промисловість (7,6%), всі шість галузей, які належать до військово-промислового ком­плексу (близько 20 %), підприємства спеціалізованого ремонту машин і устаткування (- 11,2 %).

  18. 359

  1. Таблиця 3.43

  2. Структура машинобудування україни за формами власності у 1995—2000 pp., %

    1. Державна

    1. Комунальна

    1. Приватна

    1. Колективна

    1. Власність

    2. міжнародних

    3. організацій

    4. та юридичних

    5. осіб інших держав

    1. усього

    1. з неї акціонерні товариства

    1. Кількість підприємств

    1. 1995 р

    1. 39,6

    1. 1,2

    1. —

    1. 58,8

    1. 42,9

    1. 0,4

    1. 2000 р.

    1. 12,0

    1. 0,4

    1. 1,2

    1. 86,1

    1. 54,7

    1. 0,3

    1. Обсяг продукції

    1. 1995 р.

    1. 38,8

    1. 0,5

    1. —

    1. 60,7

    1. 53,7

    1. 0,0

    1. 2000 р.

    1. 19,4

    1. 0,3

    1. 0,4

    1. 79,7

    1. 67,4

    1. 0,2

  3. Усі галузі машинобудування зазнали падіння обсягів вироб­ництва, що вплинуло на його структурні характеристики. Зросла частка енергетичного і металургійного, хімічного і нафтового ма­шинобудування, електротехнічної промисловості, автомобільної і підшипникової промисловості, промисловості металоконструкцій і металовиробів, ремонту машин і устаткування. Зменшилась част­ка сільськогосподарського і тракторного машинобудування, прила­добудування та інших наукомістких галузей.

  4. Особливу роль у структурі машинобудівного комплексу відіг­рає верстатобудівна та інструментальна промисловість. Вона є ба­зовою галуззю машинобудування (машинобудуванням для машино­будування), яка виробляє основні знаряддя праці — металооброб­не устаткування (металорізальні верстати, ковальсько-пресові і ли­варні машини тощо) та металообробний інструмент і оснастку. Ме­талообробний інструмент також виконує роль витратного мате­ріалу залежно від терміну служби.

  5. В останні десятиріччя все більшого розвитку набуває галузеве верстатобудування — виробництво спеціального технологічного устаткування, особливо для електротехнічної і електронної промис­ловості, яке пов'язане з специфічними для відповідних галузей технологічними процесами.

  6. 360

  7. Фактична структура виробництва верстатобудівної та інстру­ментальної промисловості і її зміни показані в табл. 3.44.

  8. Таблиця 3.44

  9. ЗМІНИ В СТРУКТУРІ ВИРОБНИЦТВА

  10. ВЕРСТАТОБУДІВНОЇ

  11. ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

  12. УКРАЇНИ за 1990—2000 pp.

    1. Частка в обсязі продукції, %

    1. машинобуду­вання

    1. верстатобудівної та інструменталь­ної промисловості

    1. 1990

    1. 2000

    1. 1990

    1. 2000

    1. Уся верстатобудівна та інструментальна промисловість

    1. 3,84

    1. 4,24

    1. 100

    1. 100

    1. у тому числі виробництва: металорізальних верстатів

    1. 1,63

    1. 0,71

    1. 42,4

    1. 16,8

    1. деревообробного устаткування

    1. 0,13

    1. 0,13

    1. 3,3

    1. 3,1

    1. ковальсько-пресового устаткування

    1. 0,84

    1. 0,58

    1. 22,0

    1. 13,6

    1. ливарного устаткування

    1. 0,07

    1. 0,07

    1. 1,8

    1. 1,6

    1. метало- і деревообробного інструменту

    1. 0,35

    1. 0,45

    1. 9,0

    1. 10,7

    1. технологічної оснастки

    1. 0,22

    1. 0,56

    1. 5,7

    1. 13,1

    1. алмазного і абразивного інструменту

    1. 0,58

    1. 1,70

    1. 15,2

    1. 40,2

    1. механічного зварювального устаткування

    1. 0,02

    1. 0,04

    1. 0,6

    1. 0,9

  13. За 1991—2000 pp. скоротилася частка цієї галузі в обсязі про­дукції машинобудування: значно зменшилась частка виробницт­ва власне металообробного устаткування, у тому числі частка ко­вальсько-пресового устаткування зменшилась у 1,6 раза. Це — наслідок зниження інвестиційної діяльності, багатократного зме­ншення обсягів капітальних вкладень, особливо у машинобудів­ному комплексі — у 12,2 раза. Варто зазначити, що випуск мета­лорізальних верстатів зменшився з 37 млн шт. у 1990 р. до 1,3 тис. шт. у 2000 р. і продовжував зменшуватись у 2001 р. (1,1 тис. шт.), ковальсько-пресових машин від 10,9 тис. шт. до 0,4 тис. шт. відповідно (див. табл. 3.34).

  14. 361