ді закладів наукової сфери працювало 89,8 тис. чол., або 19,9 % від загальнодержавного рівня. За період 1991—1999 рр. чисельність працівників наукової сфери скоротилась на 48,5 тис. чол. і стано­вила в 1999 р. лише 41,3 тис. чол. — 46,0% від рівня 1990 р. Од­нак і досі кадровий потенціал сфери науково-технічних дослі­джень залишається високим. Зокрема, спеціалісти високої квалі­фікації серед всіх науковців в районі становлять 25,4 тис. чол. У районі у 1999 р. виконані наукові та науково-технічні роботи на суму 266 832,7 тис. грн, або 16,9% виконаних обсягів наукових робіт по Україні; це — 6195 наукових розробок, з яких 2987 робіт виконано по створенню нових видів техніки і технологій і в 338 працях використані власні винаходи. Вказане свідчить про висо­кий рівень територіальної концентрації науково-технічної діяльно­сті в районі. Головним завданням наукової сфери Східного району є забезпечення підприємств високими технологіями для підви­щення обсягів, якості, асортименту й конкурентоспроможності продукції національного товаровиробника.

Виробничий потенціал. Галузева структура основних вироб­ничих фондів району дещо відрізняється від загальнодержавної. Так, якщо в Україні в середньому у промисловості зосереджено майже 50 % основних виробничих фондів, то в Східному районі — 44,6, у сільському господарстві ці показники становлять відпо­відно 24,2 і 26,9 %.

Галузева структура основних невиробничих фондів району та­кож відрізняється від аналогічних показників у цілому по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в районі зосереджено — 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури, соціально­го забезпечення — 5,8, культури і мистецтва — 2,1 %.

Вартість промислово-виробничих основних фондів Східного району становить 11,7% від відповідного показника по Україні. Фондовіддача в районі дещо вища середньоукраїнської, а фондо­озброєність поступається загальнодержавній.

4.3. Галузева і територіальна структура господарства

Східний економічний район є одним з потужних індустріаль­но-аграрних господарських комплексів України. У цьому комп­лексі провідне місце посідає промисловість (75 % валового вну­трішнього продукту). За показниками обсягів промислового ви­робництва, вартості основних фондів і чисельності промислово-

714

виробничого персоналу Східний район посідає третє місце після Донбасу та Придніпров'я. Головні галузі спеціалізації — маши­нобудування, нафтогазова, хімічна, харчова промисловість.

Машинобудування і металообробка є провідними галузями, в них зайнято понад 60 % усього промислово-виробничого персо­налу району. Місто Харків і область зосереджують близько 20 % машинобудування України.

Східний економічний район має високу частку в усіх галузях економіки України. Валова додаткова вартість, створена в еконо­міці району у 2000 p., становила 13,1 % всієї додаткової вартості України; з неї майже половина виробляється у Харківській обла­сті. Найбільший внесок у валову додаткову вартість України здійснює промисловість району — 14,6 % новоствореної вартості. У Полтавській області створюється 5,3 % додаткової вартості про­мисловості, у Харківській — 6,8, у Сумській — 2,6 % (табл. 4.17).

Таблиця 4.17

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА

ВАЛОВОЇ ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ ЕКОНОМІКИ СХІДНОГО

ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

(частка району і області у загальному обсязі України, %)

715