Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
317-rps-doroguncov.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
5.41 Mб
Скачать
  1. Проектні і порівняльні економічні оцінки здійснюються за стандартними процедурами інвестиційного проектування, де го­ловним критерієм виступає вартість сировини (палива), що отри­мується, і її співвідношення з обсягом необхідних інвестицій (чи­ста поточна вартість тощо).

  2. За абсолютною вартістю мінерально-сировинний потенціал України, тобто весь обсяг розвіданих запасів у відомих родо­вищах корисних копалин, оцінюється за різними підходами сумою від 6—7 до 10—11 трлн дол. США. Вартісна оцінка здійснюється за світовими цінами, коли для такої продукції склався міжнародний ринок, або за внутрішніми, регіональ­ними чи локальними цінами, коли реалізація продукції обме­жується відповідними рамками. Зазначена оцінка залишає по­за увагою витрати на видобування і є по суті позаринковою, виконуючи таким чином лише порівняльну та ілюстративну роль.

  3. Прибуткова (або споживна) вартість мінеральних ресурсів розраховується виходячи з рівня прибутку, який може бути за­безпечено під час освоєння тих чи інших корисних копалин. Показник прибутковості відображає якісні параметри корисних копалин та умови розробки їх покладів. За даними Ради з ви­вчення продуктивних сил України НАН України, вартість міне­ральних ресурсів за цим методичним підходом становить близь­ко 1,25 трлн дол. США, а їх частка у загальному природно-ресурсному потенціалі оцінюється у 26 %.

  4. Оцінка багатств надр України, що фіксується Державним фон­дом розвіданих родовищ, виконана за критерієм їх потенційної прибутковості, дозволяє встановити вартісну структуру мінераль­но-сировинної бази (табл. 2.8).

  5. 130

  6. Таблиця 2.8

  7. Вартісна структура мінерально-сировинної бази україни

    1. Групи корисних копалин

    1. Прибуткова (споживна) вартість

    1. млрд дол. США

    1. %

    1. Паливно-енергетичні ресурси

    1. 654,2

    1. 52,2

    1. Металеві

    1. 207,2

    1. 16,5

    1. Нерудна сировина для промисловості

    1. 330,2

    1. 26,3

    1. Будівельна мінеральна сировина

    1. 62,5

    1. 5,0

    1. Усього

    1. 1254,1

    1. 100

  8. Ця структура висвітлює визначальну роль паливно-енер­гетичних ресурсів у сучасній економіці. Так, за кількістю родо­вищ будівельна мінеральна сировина на порядок перевищує гру­пу паливно-енергетичних ресурсів (без урахування торфу). Але за вартісними показниками співвідношення виявляється прямо протилежним. У складі паливно-енергетичних ресурсів за вартіс­тю домінує вугілля, на яке припадає близько 90 % потенціалу, що дуже точно відображає особливості ресурсного забезпечення па­ливно-енергетичного комплексу України.

  9. Рентна методологія оцінки виходить з урахування таких при­родних чинників, як розташування і якість родовища, гірничо-геологічні і екологічні умови його освоєння. Платежі за користу­вання надрами, що встановлені в Україні, є рентними за змістом. Але в даному разі вони не можуть виступати як категорія ціни, оскільки відповідні ставки плати є заниженими і до того ж вони не диференційовані для окремих родовищ.

  10. 1.3. Характеристика природно-ресурсного потенціалу економічних районів

  11. Земельні ресурси. Інтенсивність використання земель є різ­ною як в часі, так і за адміністративно-територіальними одини­цями (табл. 2.9).

  12. 131

  1. Таблиця 2.9

  2. Наявність земель у межах населених пунктів

  3. За адміністративно-територіальними одиницями

  4. України станом на 01.01.2001 р.

    1. Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів

    1. Усього земель, тис. га

    1. 3 них у межах населених пунктів

    1. усього земель

    1. у тому числі в містах

    1. тис. га

    1. % до загаль­ної площі земель

    1. тис. га

    1. % до загаль­ної площі земель

    1. Донецький

    1. Донецька

    1. 2651,7

    1. 361,7

    1. 13,6

    1. 192,2

    1. 53,1

    1. Луганська

    1. 2668,3

    1. 385,6

    1. 14,5

    1. 119,9

    1. 31,1

    1. Східний

    1. Сумська

    1. 2383,2

    1. 213,3

    1. 9,0

    1. 39,2

    1. 18,4

    1. Харківська

    1. 3141,8

    1. 295,0

    1. 9,4

    1. 61,5

    1. 20,9

    1. Полтавська

    1. 2875,0

    1. 419,2

    1. 14,6

    1. 46,5

    1. 11,1

    1. Придніпровський

    1. Дніпропетровська

    1. 3192,3

    1. 356,5

    1. 11,2

    1. 126,3

    1. 35,4

    1. Запорізька

    1. 2718,3

    1. 227,4

    1. 8,4

    1. 51,3

    1. 22,6

    1. Кіровоградська

    1. 2458,8

    1. 224,7

    1. 9,1

    1. 31,0

    1. 13,8

    1. Центральний

    1. Київська

    1. 2812,1

    1. 357,0

    1. 12,7

    1. 43,5

    1. 12,2

    1. Черкаська

    1. 2091,6

    1. 279,9

    1. 13,4

    1. 36,1

    1. 12,9

    1. м. Київ

    1. 83,6

    1. 83,6

    1. 100,0

    1. 83,6

    1. 100,0

    1. Поліський

    1. Волинська

    1. 2014,4

    1. 253,4

    1. 12,6

    1. 16,8

    1. 6,6

    1. Рівненська

    1. 2005,1

    1. 189,2

    1. 9,4

    1. 16,5

    1. 8,7

    1. Житомирська

    1. 2982,7

    1. 304,9

    1. 10,2

    1. 21,4

    1. 7,0

    1. Чернігівська

    1. 390,3

    1. 296,9

    1. 9,3

    1. 32,3

    1. 10,9

    1. Подільський

    1. Вінницька

    1. 2649,2

    1. 374,0

    1. 14,1

    1. 25.3

    1. 6,8

    1. Хмельницька

    1. 2062,9

    1. 289,9

    1. 14,1

    1. 33,7

    1. 11,6

    1. Тернопільська

    1. 1382,4

    1. 326,5

    1. 23,6

    1. 17,8

    1. 5,5

    1. Карпатський

  5. Закінчення табл. 2.9

    1. Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів

    1. Усього земель, тис. га

    1. 3 них у межах населених пунктів

    1. усього земель

    1. у тому числі в містах

    1. тис. га

    1. % до загаль­ної площі земель

    1. тис. га

    1. % до загаль­ної площі земель

    1. Закарпатська

    1. 1275,3

    1. 156,8

    1. 12,3

    1. 16,1

    1. 10,3

    1. Львівська

    1. 2183,1

    1. 418,6

    1. 19,2

    1. 49,0

    1. 11,7

    1. Івано-Франківська

    1. 1392,7

    1. 390,2

    1. 28,0

    1. 30,9

    1. 7,9

    1. Чернівецька

    1. 809,6

    1. 180,2

    1. 22,3

    1. 25,1

    1. 13,9

    1. Причорноморський

    1. Одеська

    1. 3331,3

    1. 262,2

    1. 7,9

    1. 35,8

    1. 13,7

    1. Миколаївська

    1. 2458,5

    1. 143,7

    1. 5,8

    1. 39,9

    1. 27,7

    1. Херсонська

    1. 2846,1

    1. 133,5

    1. 4,7

    1. 19,7

    1. 14,8

    1. АР Крим

    1. 2608,1

    1. 167,1

    1. 6,4

    1. 44,7

    1. 26,7

    1. м. Севастополь

    1. 86,4

    1. 15,3

    1. 17,7

    1. 11,6

    1. 75,8

  6. Найвищу сільськогосподарську освоєність мають Запорізька (88,9 %), Кіровоградська (85,9 %) та Миколаївська (87,6 %) області.

  7. Зміна демографічної ситуації, обмеженість та постійна дегра­дація особливо цінних (продуктивних) земель зумовили значне ско­рочення в Україні питомої землезабезпеченості (табл. 2.10).

  8. Таблиця 2.10

  9. ПЛОЩА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ ТА РІЛЛІ У РОЗРАХУНКУ НА ОДНОГО МЕШКАНЦЯ УКРАЇНИ у I960,1999,2000 pp., ге

  1. Назва адміністративно-територіальних одиниць, економічних районів

  1. Площа

  2. сільськогосподарських

  3. угідь

  1. Площа ріллі

  1. 1960 р.

  1. 1999 р.

  1. 2000 р.

  1. 1960 р.

  1. 1999 р.

  1. 2000 р.

  1. Донецький

  1. Донецька

  1. 0,47

  1. 0,41

  1. 0,42

  1. 0,38

  1. 0,34

  1. 0,34

  1. Луганська

  1. 0,77

  1. 0,73

  1. 0,74

  1. 0,59

  1. 0,52

  1. 0,52

  1. Східний

  1. Сумська

  1. 1,20

  1. 1,28

  1. 1,30

  1. 0,97

  1. 0,96

  1. 0,96

  1. Харківська

  1. 0,96

  1. 0,82

  1. 0,83

  1. 0,78

  1. 0,66

  1. 0,67

  1. Полтавська

  1. 1,38

  1. 1,30

  1. 1,32

  1. 1,15

  1. 1,06

  1. 1,07

  1. 132

  2. 133

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]