і науково-технічного потенціалу та вдале їх використання є основ­ним пріоритетним напрямом розвитку Подільського економічно­го району.

Районоутворюючим центром усього Поділля є місто Вінниця, засноване 1363 p., розташоване на берегах верхньої течії Півден­ного Бугу. Це великий промисловий центр, основною галуззю спеціалізації якого є машинобудування. Підприємства випуска­ють підшипники, електротехнічні вироби, радіоапаратуру, трак­торні агрегати. Вінниця — центр харчової (м'ясний і масло­жировий комбінати, консервний, спиртовий заводи, кондитерська фабрика) і легкої (взуттєва і шкіряно-галантерейна фабрики) промисловості, а також підприємств будівельних матеріалів і де­ревообробної галузі.

Кожна область має певні характерні ознаки: Вінницька об­ласть розташована у лісостеповій зоні України. Площа області — 26,1 тис. км², або 4,4 % території держави, населення — 1799,1 тис. чол. Галузями спеціалізації є харчова, лісова галузі, машинобу­дування, промисловість будівельних матеріалів. Область спеціа­лізується на виробництві цукру, консервів, хімічних добрив, при­ладобудування.

Тернопільська область займає 13,8 тис. км², або 2,3 % терито­рії України, населення — 1151,1 тис. чол. Вона є аграрно-індуст­ріальною. Галузі спеціалізації — машинобудування і металооб­робка, легка і харчова промисловість. В АПК це — виробництво продукції транспортного і сільськогосподарського машинобуду­вання, переробка місцевої сільськогосподарської сировини (цук­рові буряки, картопля, зернові, продукція тваринництва).

Хмельницька область охоплює територію 20,6 тис. км², або 3,4 % території держави. Населення — 1447,2 тис. чол. Область є індустріально-аграрною. Галузі спеціалізації: нематеріаломісткі машинобудування і металообробка, легка і харчова промисло­вість, у тому числі виробництво широкого спектра товарів на­родного споживання — від телерадіоапаратури до тютюнових виробів, виробництво продукції транспортного і сільськогоспо­дарського машинобудування, переробка місцевої сільськогоспо­дарської сировини (зернових культур, цукрових буряків, картоп­лі, продукції тваринництва, плодів та овочів тощо).

Треба зазначити, що серед усіх економічних районів України саме Поділля відзначається особливою внутрішньою єдністю природно-географічних передумов господарювання, практично всі дослідники в галузі районування без сумніву виділяли Поділ­ля в окремий економічний район.

796

7.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

У районі сприятливі для господарювання природні ресурси: земельні, водні, мінерально-сировинні, лісові, фауністичні — ми­сливські, рибні й медоносні. Вони найбільше впливають на роз­виток сировинної ланки АПК, зокрема, на технологію сільського­сподарських робіт, структуру виробничих фондів та інвестицій, стійкість рівня урожайності, затрати праці та засобів на одиницю продукції, а також визначають природну продуктивність праці у сільському господарстві.

Мінерально-сировинні ресурси. В їх структурі провідне місце належить природним будівельним матеріалам: сировина для вироб­ництва цементу, в'язких матеріалів, цегли, черепиці, щебеню, об­лицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки та ін. У районі значні поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверх­ню вздовж річок Случі (біля Старокостянтинова), Південного Бугу (поблизу Меджибожа). Родовища червоного граніту є в Шепетів-ському районі. У Кам'янець-Подільському в деяких місцях на по­верхню виходить мармур. Район має значні запаси карбонатних порід (у Придністровських районах Тернопільської і Хмельниць­кої областей). Запаси мергелів, придатних для виробництва цемен­ту є в Бережнянському, Гусятинському, Зборівському районах Те­рнопільщини. Багаті поклади пісковиків у Тернопільській області (Теребовлянський, Бучацький, Збаразький райони), у Вінницькій області (Могилів-Подільський, Барський, Ямпільський райони), родовища гіпсу — у Тернопільській і Хмельницькій областях, ро­довища первинного коаліну і вогнетривких глин, які розробляють відкритим способом, — у Хмельницькій і Вінницькій областях. їх використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, гумовій, парфу­мерній промисловості. На всій території Поділля поширені суглин­ки і глини, придатні для виробництва цегли і черепиці.

Поділля має 0,8 млрд т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров'ї залягають поклади фосфоритів, які поки що не мають промислового значення.

Серед інших видів корисних копалин є пеліканіт (запаси 170 млн т). Це єдина в Європі сировина, яка використовується для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, ка­хельних плит, перліту, піноскла, кольорового бетону тощо. Відомі невеликі родовища сірки (смт Микулинці), бурого вугілля (Кре­менецький, Славутський, Погребищенський райони), горючих сланців (Придністров'я), які поки що не розробляються.

797

Земельні ресурси. Перевага різних типів чорноземних і сірих лісових фунтів зумовили дуже високий рівень освоєння земель­них ресурсів — понад 80 %. Найвища частка освоєних земель у південній і південно-східній частині економічного району — 91—93 %, а найнижча — на півночі та крайньому заході (74— 78%). Частка сільськогосподарських угідь Поділля перевищує аналогічний показник в Україні, що свідчить про відносно ви­сокий рівень сільськогосподарського освоєння району, хоча за останні 10 років вона поступово знижувалася за рахунок зростання площ під лісами. Недоліком високої розораності є зростання кількості еродованих земель: у деяких місцях району, особливо на заході, показник еродованості доходить до 60 %, що знижує валовий збір сільськогосподарських культур на 15—50 %.

У межах економічного району знаходиться густа мережа рі­чок, що належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу і Дністра (найбільші — Серет, Збруч, Смотрич, Удич, Рось та ін.). Вони ви­користовуються частково для одержання електроенергії і зрошен­ня. У районі 5500 ставків використовують для риборозведення.

Лісистість району становить 11,5 % його території. Однак хоча цей показник постійно зростає, але ще не досяг оптимальної по­значки, розрахованої вченими для лісостепової зони (17,8 %). Для лісостепової зони ліси мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і рекреаційне значення. У загальних запасах деревини твердолис­тяні породи займають майже 80%, хвойні — 17, м'яколистяні — З %. Щорічна вирубка лісу становить 14,5 % (переважно догляд за ним), а також вибіркові санітарні рубки, під час яких заготовляєть­ся деревина на паливо й інші потреби місцевого значення.

Рекреаційні ресурси. Особливе місце за своїм функціональ­ним призначенням належить рекреаційним ресурсам. Вони пози­тивно впливають на розширене відтворення трудового потенціа­лу, здібностей людини, збільшення тривалості життя населення.

Подільський економічний район має чудові краєвиди, сприят­ливі кліматичні умови, значні лісові масиви, різноманітні гідро­логічні об'єкти, лікувальні грязі, території природно-заповідного фонду.

У районі відомо 20 родовищ мінеральних вод загальним об'ємом 6833 м³/добу, з них розробляютьтся 13, з яких щорічно видобувається 307,53 тис. м³ мінеральних вод. Серед них потріб­но назвати радонові води Хмільника (Вінницька обл.), сульфідні с Конопківки, хлоридні Гусятина (Тернопільська обл.) та радо­нові мінеральні води типу «Нафтуся» — Збручанське, Полонське, Сатанівське (Хмельницька обл.).

798

Важливе значення мають лікувальні грязі — Войтовицьке ро­довище лікувального торфу (Вінницька обл.) та Микулинівське (Тернопільська обл.).

На значну увагу заслуговують водні об'єкти: річки, озера, во­досховища. Загальна довжина річок — 27,1 тис. км. Найбільше використовуються для рекреації річки Дністер, Південий Буг, Случ, Горинь. Тривалість купального сезону становить у серед­ньому 90 днів. Цікавиим природним рекреаційним об'єктом Поділ­ля є водоспади, розташовані в пониззях басейнів річок Стрипа, Коропець (Тернопільська обл.). Одним з найбільших є Русилівсь-кий каскад водоспадів заввишки 150 м, завдовжки близько 3 км.

Особливої уваги заслуговують карстові форми рельєфу, на­самперед печери. Тут знаходиться одна з найдовших у світі гіп­сова печера-лабіринт — Оптимістична, протяжністю 165 тис. м (Тернопільська обл.). Взагалі в цій області знаходиться близько 70 печер, серед них можна виділити Кристальну, Вертеба, Озер­на, Перлина, Ювілейна.

Для рекреаційних цілей можуть певною мірою використовувати­ся природний заповідник «Медобори» в Тернопільській області за­гальною площею 10 516,7 га та Національний природний парк «По­дільські Товтри» в Хмельницькій області, відповідно 261 316 га.

Демографічний потенціал. Подільський район — один з най­менш населених районів України. Станом на 1 січня 2001 р. на йо­го території проживало 4397,4 тис. чол., частка сільського насе­лення перевищує міське і становить 51 % усього населення району. Населення Подільського району становить усього 8,9% від населення України, у тому числі міське — 6,4 %, сільське — 14,3 %. Найбільш заселена Вінницька область. У складі району на­селення, яке проживає у Вінницькій області, становить 40,9 %, у Хмельницькій — 32,9 і в Тернопільській — 26,2 %. Сучасна чисель­ність населення є нижчою від довоєнного рівня. Це вважається на­слідком значних людських втрат у роки Другої світової війни, а також післявоєнних міграційних процесів. Сьогодні Поділля на­лежить до районів, в яких є характерним абсолютне зниження чи­сельності (від'ємний приріст) населення, яке становило по облас­тях району у 2000 р. у Вінницькій — 8,4, у Тернопільській — 4,4, у Хмельницькій — 7,0 осіб на 1000 жителів. Загалом по регіону природне скорочення чисельності населення становило 6,9 осіб на 1000 жителів. Причини цього різні: скрутне матеріальне станови­ще основної частини населення, зростання кількості розлучень, не­задовільні житлово-побутові умови молодих сімей, а також висока смертність у районі —15,6 чол. на 1000 населення та інтенсивні про-

799