3.3. Кольорова металургія

Кольорова металургія — галузь важкої промисловості, яка включає видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних ме­талів, їх збагачення і переробку. її розвиток зумовлюється зрос­таючими обсягами споживання кольорових і рідкісних металів у наукомістких галузях економіки — атомній енергетиці, електро­нній промисловості, промисловості засобів зв'язку, ракетобуду­ванні, у виробництві космічної техніки тощо.

Станом на 2000 р. у галузі налічувалося 215 підприємств різ­них форм власності, вироблялося 2,4 % промислової продукції, було зайнято 46,6 тис. працівників.

Упродовж тривалого часу підприємства кольорової металур­гії України існували як розрізнені одиниці різних відомчих структур колишнього СРСР. Це призвело до того, що практично жодне виробництво не має замкненого технологічного циклу — від первинної рудної сировини до готового прокату або напів­продуктів підвищеного ступеня готовності. Має місце незбалан-сованість між потребами та забезпеченістю України окремими видами кольорових металів, нерівномірність розвитку окремих її підгалузей. Так, Україна є практично монополістом на еконо­мічному просторі СНД у добуванні та збагаченні титанової си­ровини, вона випускає монопольно низку рідкісних металів: цир­коній, гафній, ніобій, ряд лігатур, випускає понад 80 % трих-лорсилану — сировини для виробництва напівпровідникового кремнію, близько 70 % випуску монокристалевого кремнію. У той же час Україна не має значних освоєних джерел сировини для виробництва ряду основних кольорових металів: алюмінію, міді, цинку, свинцю, олова, вольфраму, молібдену, германію тощо. Повністю відсутні первинні виробництва сплавів і зливків алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів, які імпортуються.

На власній сировині базується лише виробництва титану, фе­ронікелю, цирконію, кремнію, ртуті. Резервом власної сировини кольорових металів є техногенні родовища (відходи теплоелект­ростанцій, коксохімічного виробництва, чорної металургії тощо). Одним з основних джерел задоволення потреб України в кольо­рових металах є вторинна кольорова металургія.

Галузева структура кольорової металургії згідно із ЗКГНГ та її зміни за 10 років (1991—2000 pp.) подано в табл. 3.29 та нарис. 3.6.

332

Таблиця 3.29

Зміни галузевої структури кольорової металургії

України за обсягом продукції у 1990—2000 pp.

(У діючих цінах відповідних років), %

333

Рис. 3.6. Кольорова металургія

Провідною галуззю кольорової металургії є алюмінієва про­мисловість. Вона представлена виробництвами глинозему (пере­робний продукт — окис алюмінію), первинного алюмінію, вто­ринного алюмінію, алюмінієвих виробів з привізного алюмінію. Виробництво глинозему здійснюється в основному на ВАТ «Ми­колаївський глиноземний завод», який працює на імпортній си­ровині — високоглиноземистих бокситах, що завозяться морсь­ким шляхом переважно з Гвінеї. Основна продукція заводу — кальцинований глинозем, який практично весь (90 %) вивозиться в Росію та інші країни СНД.

Єдиним в Україні виробником первинного алюмінію є ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що виробляє глинозем, кремній кристалічний, гідрат окису алюмінію, силумін, алюмо-кремнієву лігатуру тощо.

Вторинний алюміній виробляють СП «Інтерсплав» (Луганська область), СП «Укргермет» (Харківська область), СП «Обімет» (Одеська область). На Броварському заводі алюмінієвих будівель­них конструкцій (Київська область) виготовляється алюмінієвий прокат з привізного алюмінію.

В Україні немає розвіданих запасів високоглиноземистих бокситів, тому Миколаївський завод бере участь у створенні великої сировинної бази у Гвінеї. Поруч з цим в надрах Украї­ни розвідані поклади алюмінійвміщуючої сировини, а саме: висококремнистих бокситів (Дніпропетровська, Черкаська об­ласті), нефелінових порід в Приазов'ї, алунітів (найбільші по­клади в Закарпатській області). Це створює умови переходу у перспективі Миколаївського заводу на вітчизняну сировину за умови відпрацьованості технологічного процесу їх пере­робки.

Титано-магнієва промисловість розвивається на власній си­ровині — родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті (Стебник, Калуш). У Калуші працює магнієвий завод у складі ВАТ «Оріана». Поклади титанових руд є в Дніпропетровській та Житомирській областях. їх розробляють відповідно Вільногірсь-кий державний ГМК, ВАТ «Іршанський ГЗК», які виробляють рутиловий і ільменітовий концентрат. З цієї сировини на Запорі­зькому державному титано-магнієвому комбінаті виробляється напівпродукт — губчастий титан, який вивозиться в Росію, а звідти в Україну поставляється титановий прокат.

Виробництва алюмінію, магнію і титану дуже енергомісткі і головним чинником їх розміщення є наявність потужних джерел електроенергії.

335

Значного розвитку в Україні набула вторинна кольорова ме­талургія, її питома вага зростає і в 2000 р. становила 26,8 %, тобто це друга після алюмінієвої промисловості галузь за обся­гом виробленої продукції. В останні роки на базі деяких облас­них підприємств «Вторкольормет» створені потужні спільні підприємства: українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (Лугансь­ка область), українсько-немецькі СП «Донкавамет» (Донецька область) і СП «Укргермет» (Харківська). Вони спеціалізуються на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, ла­тунних, цинкових сплавів.

Провідною галуззю кольорової металургії є також промисло­вість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів. На Вільногірському державному ГМК (Дніпропетровська область) виробляється знезалізнений цирконій, тетрахлорид цирконію, двоокис цирконію. Донецький хіміко-металургійний завод вироб­ляє металевий цирконій, металевий ніобій у зливках, гафній, по­рошок гафнію. Виробництво напівпровідникових і надчистих ме­талів зосереджено на Запорізькому державному титано-магніє-вому комбінаті (моно- і полікристалічний кремній), а також на ВАТ «Чисті метали» м. Світловодськ Кіровоградської області, яке виробляє моно- і полікристалічний кремній, германій, арсені­ди та фосфіди галію та індію, а також різноманітні сполуки (ок­сиди, хлориди, моно- і дихлорсилани, трихлорсилан — сировина для полікристалічного кремнію).

Набуває розвитку за роки незалежності промисловість доро­гоцінних металів, зокрема золотодобувна промисловість. На базі Мужіївського родовища (Закарпатська область) будується золо-тополіметалевий комбінат. Перспективні родовища відкриті в Дніпропетровський, Кіровоградській областях.

Серед значних виробництв кольорової металургії України слід відзначити також Світловодський комбінат твердих спла­вів і тугоплавких металів (Кіровоградська область), який вироб­ляє вольфрам-кобальтові, титан-вольфрамові, безвольфрамові сплави і вироби з них. Єдиним в Україні виробником електрод­ної продукції вугільні і графітові електроди є ВАТ «Укргра-фіт» у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого про­кату Артемівський завод обробки кольорових металів, який пра­цює на привізній сировині.

У 1990 р. сумарна частка свинцево-цинкової, нікель-кобаль-тової і сурм'яно-ртутної промисловості становила майже 11 %. Зараз ці виробництва практично припинені. На базі привізних цинкових концентратів працював ВАТ «Укрцинк» у Костянти-

336

нівці Донецької області. За браком сировини виробництво при­пинено. На базі цього підприємства виділено ЗАТ «Свинець», що виробляє свинець з вторинної сировини.

На базі групи невеликих родовищ бідних руд нікелю в Кі­ровоградській області працює Побузький нікелевий завод, що виготовляє бідний феронікель (6 %). За вичерпаністю родовищ обсяги виробництва незначні.

На базі місцевих покладів кіновару працював Микитівський ртутний комбінат у Донецькій області. Донедавна підприємство мало повний цикл виробництва: від видобутку руди до готової продукції (ртуті). Родовище майже вичерпане. Відсутність по­питу на ртуть і великі витрати на її виробництво призвели до припинення роботи комбінату.

За обсягами виробництва продукції кольорової металургії можна вирізнити три основні її центри: Придніпров'я (Запорі­зька, Дніпропетровська області), Донбас (Донецька, Луганська) і Миколаївська область. Понад половини продукції (52,3 %) припадає на Придніпров'я, Донбас акумулює 15 %, Миколаїв­ська область — 19,9 %. Загалом у цих трьох регіонах виробля­ється 87,2 % продукції кольорової металургії України (див.

табл. 3.27).

У перспективі розвиток кольорової металургії передбача­ється в напрямі збільшення обсягів виробництва більшості ко­льорових металів з одночасним вирішенням питань підвищен­ня технічного рівня і якості продукції та зниження енер-гомісткості виробництва. Збільшення виробництва первинного та вторинного алюмінію, алюмінієвої катанки і алюмінієвого прокату дасть змогу скоротити імпорт алюмінієвої катанки в споживанні до 40,7 %, а алюмінієвого прокату — до 38,7 %. Поступово буде скорочуватися частка імпорту у споживанні олова, рафінованої міді, цинку за рахунок відповідного ство­рення потужностей і розширення виробництва на підприємст­вах України.

Передбачається розширення сировинної бази кольорової ме­талургії у виробництві магнію і титану; створення власної сиро­винної бази для рідкісної металевої промисловості за рахунок освоєння, добування та переробки комплексних поліметалічних руд Мужіївського та Мазурівського родовищ. Передбачені конк­ретні заходи з технічного переоснащення галузей кольорової ме­талургії на базі високопродуктивного обладнання, впровадження нових матеріале- і енергозберігаючих технологій, освоєння нових видів продукції.

337