ряд підприємств з виробництва залізобетонних конструкцій. Основними центрами промисловості будівельних матеріалів є Донецьк, Єнакієве, Луганськ, Алчевськ, Лисичанськ, Зимо-гор'є, Рубіжне, Артемівськ та ін.

Значна урбанізованість території району сприяла розвитку житлового будівництва, обсяги якого становлять 9 % від загаль­ноукраїнського показника. За період з 1990 по 2000 р. введення в експлуатацію житла в районі зменшилося на 69 %. Це поясню­ється насамперед скороченням обсягів фінансування.

Для покращання ситуації, що склалася в будівельному комп­лексі району, необхідно розширити ринкові сегменти реалізації будівельних матеріалів, провести диверсифікацію виробництва. Нарощування обсягів житлового будівництва потребує залучення в цю галузь капітальних вкладень, перш за все недержавних інвес­торів. Необхідно надавати пільгові кредити під будівництво жит­ла молодим та малозабезпеченим сім'ям.

Підвищення рівня розвитку соціальної сфери району має за­безпечити відтворення головної продуктивної сили — людини (її інтелекту, знань і творчого потенціалу). Густонаселеність Донець­кого економічного району, наявність великої кількості шкідливих виробництв, складна екологічна ситуація вимагають значної уваги до розвитку соціальної сфери регіону. За останні роки ситуація в цій важливій для життєдіяльності людини галузі суттєво погір­шилась.

Доходи населення району, у тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, хоча й вищі, ніж у середньо­му по державі, але обсяги виробництва товарів народного спо­живання на одного мешканця значно менші, ніж в Україні і становить 9,7 % від загальнодержавного рівня (табл. 4.7). Час­тка їх непродовольчих видів становить 56,8 % від випуску то­варів народного споживання в районі, і порівняно з 1990 р. їх випуск зменшувався значно вищими темпами, ніж у цілому по Україні.

За період 1990—2000 р. зменшились обсяги житлового бу­дівництва (на 77,4 %) і потужності введених в експлуатацію середніх закладів освіти (на 96,8 %) та закладів охорони здо­ров'я (на 90,1 %).

Торгівля залишається важливою сферою формування і ста­білізації споживчого ринку. Загальний обсяг роздрібного това­рообігу у 2000 р. становив 12,6 % від загального показника в Україні. Порівняно з середньодержавними показниками рівень розвитку торгівлі та надання послуг у регіоні значно вищий,

670

особливо вирізняється Донецька область. Проте слабкий взає­мозв'язок торгівлі та вітчизняного товаровиробника призвів до скорочення асортименту товарів вітчизняного виробництва, по­силилась тенденція до необгрунтованого зростання цін, недоб­росовісної конкуренції, невиконання зобов'язань щодо спожи­вачів.

Таблиця 4.7

Основні показники розвитку соціальної сфери донецького економічного району у 2000 pp.

671

Продовження табл. 4.7

Закінчення табл. 4.7

672

673

Сучасний стан сфери платних послуг населенню характеризу­ється скороченням загальних обсягів, структурними змінами їх надання за видами, збитковістю більшості спеціалізованих під­приємств. За період з 1990 по 2000 р. реалізація платних послуг зменшилась у 5,3 раза і становила лише 18,9 % до рівня 1990 р. Аналогічна тенденція має місце в побутовому обслуговуванні на­селення району, питома вага якого знизилась до 5,1 % обсягу по­бутових послуг проти рівня 1990 р.

Система освіти представлена дошкільними, середніми, профе­сійно-технічними та вищими навчальними закладами і налічує 2046 дошкільних закладів, 2161 середній навчальний, 131 вищий навчальний заклад, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акреди­тації та 33 — III—IV рівнів. У подальшому треба розробити ме­ханізми вдосконалення змісту та форм роботи навчальних закла­дів, управління та фінансування, підтримки процесів інтеграції з науковою сферою.

Скоротилась кількість місць у рекреаційних закладах, кіль­кість відвідувань театрів, музеїв, фактично згорнуто мережу кі­нопрокату. Загалом у районі діє 9 театрів, 36 музеїв, 1768 бібліо­тек та 1416 закладів клубного типу.

Зовнішньоекономічна діяльність. Потужний індустріальний розвиток Донецького економічного району, близькість важливих сировинних баз, вихід до Азовського моря сприяли тісному залу­ченню суспільно-господарського комплексу регіону до зовніш­ньоекономічної діяльності. Так, у 2000 р. експортні операції в ре­гіоні здійснювали 1477 підприємств, імпортували продукцію 1884. До найбільших імпортерів району належать: «Маріуполь­ський металургійний комбінат ім. Ілліча», комбінат «Азовсталь», AT «Концерн Стирол», «Харцизький трубний завод», «Алчевсь-кий металургійний комбінат». Обсяги експорту товарів у 2000 р. становили 3640,7 млн дол. США, імпорту — 1092,6 млн дол. США, що відповідно становить 25 % і 8 % від загальноукраїнсь­ких показників. У цілому район має активний зовнішньоторговель­ний баланс, позитивне сальдо якого — 2548,1 млн дол. США і за обсягами експорту продукції знаходиться на другому місті в державі після Придніпровського.

Товарна структура як експорту, так і імпорту регіону має ви­ражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортованої продукції належать чорні метали та вироби з них, найбільшу час­тку в імпорті становлять енергоносії, насамперед, природний газ, нафта та нафтопродукти.

674

У географічній структурі експортно-імпортних операцій пере­важають Китай, США, Тайвань, Турція, але головним зовнішньо­торговельним партнером району традиційно залишається Росій­ська Федерація, частка якої в зовнішньому обороті становить більше 30 %.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків Донбасу на сучасно­му етапі дещо уповільнюється. Так, значно гальмують організацію експортних зв'язків антидемпінгові операції, що проводяться проти підприємств чорної металургії району компаніями-конкурентами із США та Європи. У свою чергу низка протекціоністських захо­дів (квоти, ліцензії) застосовує до продукції чорної металургії та трубного виробництва Російська Федерація.

Екологічна ситуація. Однією з основних причин погіршення умов життєдіяльності людини стало значне погіршення екологіч­ної ситуації як на глобальному, так і на регіональному рівні. У Донецькому економічному районі, як ніде в Україні, питання екологічної безпеки стоять особливо гостро. Потужний господар­ський комплекс, що сформувався в районі, представлений в ос­новному галузями (чорна металургія, енергетика, хімічна проми­словість), які традиційно є найбільшими забрудниками навколи­шнього середовища. Шкідливі виробництва здійснюють негатив­ний вплив на всі складові екосистеми району. До основних видів забруднення належать викиди в атмосферу пилу, шкідливих га­зів, скиди у водні об'єкти неочищеної відпрацьованої води, наг­ромадження величезної кількості промислових, часто дуже ток­сичних відходів.

Багаторічне промислове освоєння Донбасу призвело до фор­мування специфічних техногенних ландшафтів, які вирізняють­ся сильною еродованістю території, наявністю значної кількості антропогенних форм рельєфу (терикони, відстійні ями, відпра­цьовані підземні пустоти). Основною проблемою використання земельних ресурсів району є виведення їх великої кількості під міську та промислову забудову, часте підтоплення ґрунту, про­вали, зсуви.

Донецький економічний район споживає майже 17% свіжої води в Україні. Тут сконцентровано велику кількість водомістких виробництв, проте більшість з них (близько 80 %) переведено на систему оборотного водопостачання. Скиди забрудненої води у природні поверхневі водні об'єкти в 2000 р. становили 1316 млн м , з них без очищення більше 20 %.

Найбільший вплив на атмосферне повітря здійснюють підпри­ємства чорної металургії та коксохімії. Район має найвищу зага-

675