Рис. 4.6. Економіка Центрального економічного району

732

Таблиця 4.22

Основні показники соціально-економічного розвитку центрального економічного району у 2000 р.

Закінчення табл. 4.22

"Дані за 1999 р.

Важливим є те, що на території району розташована столиця нашої держави Київ з населенням 2637,1 тис. чол. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього, культур­ного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працю­ють Верховна Рада та Кабінет Міністрів України, Національна Ака­демія наук з численними науково-дослідними інститутами, освіт­ні культурні та медичні заклади.

Основні показники соціально-економічного розвитку Централь­ного економічного району у 2000 р. наведено у табл. 4.22 та на рис. 4.6.

5.2. Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Клімат і рельєф Центрального економічного району цілком сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори — для ме­ханізованого сільськогосподарського виробництва. Клімат у ре­гіоні прмірно-континентальний, середня температура січня — 6...- 8 С, а самого теплого місяця — липня — + 16 ...+ 20 °С, кі­лькість опадів — від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в райо­ні, як і по всій території України, є значні коливання погодних умов з року в рік, разом з вологими бувають і посушливі роки.

Регіон характеризується різноманітністю ґрунтового покриву, але переважають дерново-підзолисті фунти та чорноземи, в де­яких районах (зокрема Київській області) зустрічаються світло-сірі лісові ґрунти, які характеризуються невисоким вмістом гуму­су та підвищеною кислотністю.

Лісовий покрив району представлений у вигляді хвойних та змішаних лісів.

Регіон характеризується сприятливими природно-кліматичними умовами для відпочинку і лікування населення. Тут зосереджені значні площі лісів, річки та природні озера, які визначають основні рекреаційні ресурси. Складовою рекреаційних ресурсів є також під­земні мінеральні води, в тому числі лікувальні. У Київській та Чер­каській областях зустрічаються родонові води різного хімічного складу. Необхідно зазначити, що в результаті аварії на Чорнобиль­ській АЕС якість рекреаційних ресурсів на окремих територіях по­мітно знизилась, але разом з тим у регіоні існують традиційні і пер­спективні санаторно-курортні зони для відпочинку і лікування.

735

Головним джерелом водопостачання регіону є Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуць­ке). Поверхневі води мають в основному промислове призначен­ня, а також використовуються для зрошення сільськогосподарсь­ких угідь. Але останнім часом особливе місце в регіоні належить підземним водам. Вони найбільш чисті і тому переважно викори­стовуються для задоволення потреб населення. Враховуючи за­паси поверхневих і підземних вод, регіон може забезпечити влас­ні народногосподарські потреби в прісній воді.

Центральний економічний район, який займає 8,2% території України і зосереджує 11,9 % її населення, виробляє 9,3 % продукції промисловості і 10,7% валової продукції сільського господарства.

Мінерально-сировинні ресурси. Район має значні природні ресурси, які використовуються у господарській діяльності. На те­риторії регіону відомо понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин. Сировинна база регіону не достатньою мірою забезпе­чує поточну і перспективну потребу району в мінеральній сиро­вині, особливо це стосується паливної, яка представлена бурим вугіллям та торфом у незначних кількостях.

У Черкаській області, де кількість родовищ більша порівняно з іншими областями регіону, загальнодержавне значення мають тільки запаси бентонітових глин та каолінів, які використовуються як формувальні матеріали. Сировинна база промисловості стінової кераміки не задовольняє її потреби як в кількісному, так і в якіс­ному відношенні, оскільки значна частина розроблених родовищ глин та суглинків припадає на дрібні та середні родовища. Розві­дані запаси будівельного каменю характеризуються високим сту­пенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні резерви для нових розробок. Рівень мінерально-сировинної бази не дає змоги задовольняти потреби області в будівельних пісках, дефіцит яких поповнюється поставками з київського річкового порту, але значним резервом поповнення цього ресурсу є вскришні породи на родовищах каолінів та вогнестійких глин. Київ та Київська область характеризуються відносно невеликими запасами корисних копа­лин. Достатніми є балансові запаси і ресурси піску для будівель­них розчинів і бетону, шляхового будівництва, силікатних матері­алів, глиняної сировини для отримання грубої кераміки. Разом з тим відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вап­на, азбесту, скляна сировина відноситься до розряду низькоякісної. Обмежені можливості виявлення нових родовищ будівельного ка­меню, і тому дефіцит цього ресурсу поповнюється поставками із Житомирської, Вінницької та деяких інших областей.

736

Водні ресурси. Регіон має достатні ресурси поверхневих і під­земних вод, але з точки зору господарської діяльності інтерес представляють відновлювальні ресурси річкового стоку і підзем­ні джерела.

Головними річками регіону є, перш за все, Дніпро з притока­ми, який в основному забезпечує водопостачання, Десна та Пів­денний Буг, а найбільш значними малими річками є Рось, Сула, Супій, Тясмин, Ятрань та ін. У районі існує велика кількість озер та ставків, які мають переважно рекреаційне значення. На тери­торії регіону розташовані Київське водосховище, більша частина Кременчуцького та частина Канівського водосховищ.

У Київській області середній багаторічний природний річко­вий стік становить 46,3 км в Києві поверхневий стік Дніпра ста­новить 44,0 км³. У Черкаській області величина місцевого та тра­нзитного стоку дорівнює 47,5 км³. Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж середній показник по Україні.

Регіон має запаси підземних вод, гідравлічно не з'єднаних з річковим стоком, прогнозні експлуатаційні ресурси яких орієнто­вно оцінюються в 2,3 км³.

Серед галузей народного господарства найбільшим водоспо-живачем є промисловість. її частка в сумарному обсязі викорис­таної свіжої води в Києві та Київській області перевищує 70 %, у Черкаській області становить близько 30 %. Великий обсяг пов­ного промислового споживання в районі припадає на тепло- і електроенергетику. У цій галузі функціонує одна з найбільших в Україні Трипільська ГРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Серед інших галузей промисловості, які викори­стовують свіжу воду для своїх потреб, велика частка споживання належить хімічній, харчовій, а також машинобудуванню.

Вирішенню проблеми економії води в промисловості сприя­тиме впровадження оборотних та оборотно-послідовних систем водопостачання, а з метою покращання її якості для побутових потреб необхідно будувати нові і реконструювати наявні очисні споруди. Враховуючи ситуацію, яка склалася після аварії на Чор­нобильській АЕС, доцільно передбачити можливість переважно­го забезпечення населення регіону питною водою за рахунок під­земних вод.

Лісові ресурси. Лісові ресурси відіграють істотну роль у роз­витку регіону. Загальна площа лісів становить 968 тис. га, запаси деревини — 141,2 млн м³, породний склад лісів представлений переважно твердолистяними (Черкаська обл.) і змішаними (Київ-

737

ська обл. і Київ) деревами, основними лісоутворювальними поро­дами є дуб, береза, сосна, вільха та ін.

За господарським призначенням ліси розподіляються на дві групи. До першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоро­вчого призначення, їх частка в районі становить близько 70 % за­гальної площі. Друга група представлена експлуатаційними ліса­ми, спецзонами і смугами вздовж залізничних колій та автомо­більних шляхів.

У природному комплексі регіону значну роль відіграють захи­сні лісонасадження. Основне їх призначення — захист ґрунту від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату на полях тощо, тому однією з важливих проблем є збільшення площі захисних лісових смуг. Ліси використовуються також у рекреаційних ці­лях, тому ведення лісового господарства повинно бути спрямо­ване на формування декоративних, біологічностійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями, а також на формування мальовничих ландшафтів.

Рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси характе­ризуються помірно теплим кліматом, придатними для відпочинку лісами, що створює умови для коротко- і довгострокового ліку­вання населення.

Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, ре­креаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалу­женості, наявності лісистості та природних пляжів. Рекреацій­ний потенціал мають також малі річки (довжиною більше 10 км), але в їх використанні домінує інтенсивність господарського, а не рекреаційного освоєння. Наявність родовищ родонових міне­ральних вод у Черкаській області дозволить розвивати мережу санаторно-курортних установ, однак на сучасному етапі мінера­льні води області використовуються для лікування населення вкрай обмежено.

Крім того, в районі налічується багато цікавих пам'яток при­роди, архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню тут великої туристичної діяльності.

Людський потенціал. Центральний економічний район є од­ним із середніх районів за чисельністю населення, яка у 2000 р. становила 5882,8 тис. чоловік (11,9 % загальнодержавної кількос­ті), у тому числі Київська область — 1810,5 тис. чол., Київ — 2637,1 і Черкаська область — 1435,2 тис. чол. Разом з тим район є одним з найбільш густо населених — густота населення ста­новить 118,0 чол. на км².

738

Істотний вплив на динаміку чисельності населення має різке падіння народжуваності, природного приросту населення. Так, у 2000 р. кількість новонароджених становила 7,3 чол., а померлих 13,8 чол. на 1000 чол. населення, причому дитяча смертність ста­новить 9,9 чол. на 1000 чол. загальної чисельності народжених. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруд­нення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорно­бильської катастрофи, а також нестабільність економіки.

Розселення. Центральний економічний район складається з 45 районів, 42 міст, серед яких 18 міст мають статус державного, ре­спубліканського та обласного підпорядкування. У районі розта­шовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад, питома ва­га міського населення до загальної чисельності населення регіону становить 76,4 %.

У регіоні спостерігається приріст міського населення в осно­вному за рахунок міграції, частка якої становить понад 50 % за­гального збільшення чисельності міських жителів, здебільшого за рахунок молоді. Тому крім зміни загальної чисельності місь­кого і сільського населення, міграція зумовлена зрушенням в їх віковій структурі.

Трудовий потенціал. Особливості демографічного розвитку регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності. Так, якщо в 1990 р. чисель­ність трудових ресурсів у середньорічному вимірі становила 3729,3 тис. чол., то в 2000 р. вона зменшилась на 41,5 тис. чол. і дорівнювала 3687,8 тис. чол. (табл. 4.23). Крім того, скоротилась питома вага працездатного населення в загальній чисельності трудових ресурсів.

Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміна форм власності і перепрофілювання підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного госпо­дарства, у зв'язку з чим постає загроза масового безробіття. Так, рівень зареєстрованого безробіття у 200 р. у районі становив 3,8 %. Тому поруч зі скороченням зайнятості, перш за все в промис­ловості та на будівництві, потрібно створювати робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народно­го споживання, на приватних підприємствах.

Науково-технічний потенціал. Потенціал науково-техніч­ної діяльності району включає в себе 84 вищі навчальні закла­ди І—II рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів III— IV рівнів і 300 науково-дослідних та проектно-конструктор­ських організацій. У них працює 108,5 тис. працівників (33,5 %

739