і машинобудування), Криворізький (чорна металургія і маши­нобудування), Запорізький (чорна і кольорова металургія, важке ма­шинобудування, харчова промисловість), Олександрійський (палив­на промисловість, машинобудування, харчова і легка промисловість).

3.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

Аналіз сучасного стану економіки Придніпровського економіч­ного району свідчить про наявність диспропорцій в її розвитку і низки невирішених проблем, зокрема: зменшення обсягів видобут­ку основних корисних копалин; небезпечні еколого-економічні тен­денції в землекористуванні (виведення з обігу родючих земель, значне зменшення гумусового горизонту); дефіцит паливних, вод­них і лісових ресурсів; високий рівень питомих витрат; недостатній рівень розвитку інвестиційного комплексу (нераціональна структу­ра капітальних вкладень, недостатні обсяги інвестування реально­го сектору економіки); недостатній рівень розвитку соціальної сфе­ри; невирішеність фундаментальних економічних проблем, пов'я­заних з проведенням структурної реформи (втрата управління сис­темами господарського комплексу, посилення дезінтеграції еконо­мічного простору, денаціоналізації основних експортних галузей, недосконалість внутрішньогалузевої структури економіки, окре­мих її сфер і галузей, непропорційне зростання елементів ринкової інфраструктури, необгрунтоване посилення сировинної спрямова­ності структури господарського комплексу); посилення рівня вну-трішньорайонної диференціації соціально-економічного розвитку; недосконалість територіальної організації продуктивних сил; по­рушення порайонних пропорцій між виробничою і невиробничою сферами; розбалансованість пропорцій між сферами АПК і суміж­них з ним галузей господарського комплексу; загострення екологіч­них проблем у районах зосередження агломерацій.

Перспективи розвитку Придніпровського економічного райо­ну значною мірою зумовлюватимуться вирішенням цих проблем та реалізацією основних напрямів розвитку.

У найближчій перспективі спеціалізація господарського ком­плексу Придніпров'я і його регіонів (областей) не зазнає суттє­вих змін. У той же час передбачається збільшення питомої ваги району у випуску товарів і послуг та у створенні валової додат­кової вартості сфери матеріального виробництва. Зросте частка Придніпров'я у загальному обсязі випуску промислової продук­ції. При відповідному збільшенні сільськогосподарського вироб-

702

ництва співвідношення промисловості і сільського господарства залишиться без змін.

У галузевій структурі промисловості переважатиме металургій­на, спрямована на задоволення внутрішнього і зовнішнього ринків. Виробництво чорних металів буде основним напрямом спеціалізації району в загальнодержавному поділі праці. Пріоритетний розвиток матимуть такі експортно орієнтовані виробництва промисловості: металургія і обробка металів, виробництво машин і обладнання, ви­робництво електричного і електронного обладнання, виробництво медичних приладів та інструментів, точних вимірювальних приладів, оптичних приборів і годинників, виробництво транспортного облад­нання (зокрема автомобілів), ракетно-космічна і авіаційна техніка.

У сільському господарстві зростання виробництва базуватиметь­ся на вдосконаленні структури посівних площ сільськогосподарсь­ких культур, збільшенні обсягів ґрунтозахисної обробки грунту та інтенсивних технологій вирощування зернових культур, цукрового буряку і соняшнику, скорочення розораності грунтів, розширення лукопасовищного господарства і зрошуваного землеробства.

Якісні структурні перетворення у народногосподарському комп­лексі, спрямовані на посилення його соціальної орієнтованості та екологізацію галузей (металургійна, залізорудна, хімічна). Передба­чаються такі основні напрями розвитку господарського комплексу Придніпровського економічного району: вирішення основних фун­даментальних проблем, пов'язаних з проведенням структурної ре­форми; ресурсозберігаюча спрямованість економіки та комплексне використання ресурсів, зокрема раціональне використання природ­них ресурсів (здійснення комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів на основі їх глибокої переробки, використання підземних вод для господарських потреб у вододефіцитних районах, біоресурсів Азовського моря); запровадження маловодних і без­водних технологій, реконструкція зрошуваних систем, розширення обсягів захисного лісорозведення, широке використання всіх вто­ринних матеріальних ресурсів, що створюються в процесі основ­ного виробництва; формування нової інноваційної стратегії шляхом включення в інвестиційний процес приватних структур як вітчизня­них, так і зарубіжних; удосконалення галузевої і територіальної структури капітальних вкладень; прискорення темпів інвестування і виробництва традиційних галузей спеціалізації; подальший розви­ток електроенергетики, вугільної (у тому числі буровугільної) та зо­лотодобувної промисловості; нарощування експортного потенціалу. Пріоритетний розвиток експортно орієнтованих, наукомістких еко-логобезпечних галузей машинобудування (зокрема, авіаційної і ра-

703