3. добуток яких 437,56 тис. м³. 78 % запасів знаходяться в Полтав­ській області (Миргородське, Ново-Санжарське родовища та «Сосновий бір»), 22 % — у Харківській (Березівське).

4. У районі є чималі ресурси для створення значного рекреацій­ного комплексу. Це — Поліські ландшафти на півночі, долини численних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, жи­вописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

5. Демографічний потенціал. У Східному економічному районі склалась несприятлива демографічна ситуація. В усіх трьох облас­тях району кількість населення в останні роки скорочується, від­повідно знижується чисельність трудових ресурсів. У 2000 р. чи­сельність трудових ресурсів становила 3648,6 тис. чол., що ста­новить 99,1 % від показника 1990 р. (табл. 4.16). Найбільшого скорочення трудових ресурсів зазнала Харківська область, її тру­дові ресурси становили — 96,5 % від показника 1990 р.

6. Таблиця 4.16

7. Трудові ресурси східного економічного району та їх використання у 2000 р.

Ще більш помітним є скорочення чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. У 2000 р. ця чисельність становила 3131,7 тис. чол., або 86,1 % від 1990 p.; серед областей показник Пол­тавської області — 86,5 %, Сумської— 93,0, Харківської— 83,1 %.

712

Розподіл працездатного населення по областях такий: Харків­ська область — 57,3 %, Сумська — 53,4, Полтавська — 53,5 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25,0 % від усього населення області).

Трудовий потенціал. Через складні умови функціонування економіки поповнення зайнятих у всіх сферах економічної діяль­ності незначне. У той же час зростає кількість безробітних. На початок 2001 р. кількість безробітних досягла 40,6 тис. чол. Рівень безробіття найвищий в Сумській області — 1,5 %, у Полтавській — 1,2, у Харківській — 0,8 %.

У районі сформувався ринок праці, який можна охарактери­зувати як диференційований по областях за основними тенде­нціями розвитку. Зокрема, для Полтавської та Сумської облас­тей є характерними певні ознаки трудодепресивності та застійності. Для ринків цього типу головним чинником успіш­ного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробниц­тва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток со­ціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між мі­стом і селом, а також прискорений розвиток промисловості в містах, особливо трудомістких її галузей — легкої, неметало-місткого машинобудування тощо.

Регіональний ринок праці Харківщини характеризується висо­кою мобільністю робочої сили, достатніми пропозиціями щодо пра­цевлаштування населення, задовільною місткістю ринку праці. Ос­новною причиною зростання безробіття у цьому випадку є су­перечності між кваліфікаційно-професійними ознаками робочої си­ли та вимогами до неї з боку підприємств, які відчувають потребу в працівниках певної (як правило — високої) кваліфікації, або вузько-спеціалізованих професій. Покращання ситуації на ринку праці Ха­рківщини є можливим за умови поширення перекваліфікації та під­вищення професійно-фахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Науково-технічний потенціал. Серед усіх економічних ра­йонів України саме науково-технічний потенціал Східного райо­ну вирізняється своєю потужністю та спроможністю виконання великих обсягів науково-дослідних та проектно-конструктор­ських робіт. При цьому особливу роль відіграє потенціал науко­вих закладів Харкова.

Наукові дослідження у районі ведуться в 265 науково-дос­лідних і проектно-конструкторських організаціях. У 1991 р. в скла-

713