Таблиця 4.35

Основні показники розвитку соціальної сфери поліського економічного району у 2000 р.

Продовження табл.4.35

Продовження табл.4.35

Закінчення табл.4.35

Розвиток і розміщення соціальної сфери. Рівень соціального розвитку Поліського економічного району помітно відстає від середньоукраїнського. Доходи населення району, в тому числі заробітна плата працівників усіх сфер економіки, залишаються нижчими, ніж у країні в цілому. Рівень грошових доходів насе­лення регіону становить всього 66,0 % від середнього для країни. Волинська та Рівненська області характеризуються порівняно меншою за інші території району забезпеченістю житлом. Осно­вні показники розвитку соціальної сфери Поліського району на­ведено в табл. 4.35.

Галузь побутового обслуговування в районі за обсягами по­слуг на душу населення дещо перевищує загальноукраїнські по­казники, однак постійно скорочується кількість закладів побуто­вого обслуговування, обсяги побутових послуг на душу насе­лення в районі залишаються на низькому рівні. Платні послуги на душу населення в економічному районі надано всього на рівні 69,2 % від загальноукраїнського показника.

В усіх областях району обсяги роздрібного товарообігу на ду­шу населення є меншими, ніж у цілому в Україні. За останнє деся­тиріччя спостерігається скорочення мережі підприємств роздріб­ної торгівлі та ресторанного господарства. У Поліссі ця тенденція найбільш характерна для Рівненської та Чернігівської областей.

При зменшенні кількості дошкільних виховних закладів як в Поліссі, так і в Україні, відсоток дітей, охоплених вихованням у них, є меншим за середньоукраїнський показник. Проте сфера освіти в районі характеризується окремими позитивними показ­никами. Так, спостерігається зростання кількості вищих навчаль­них закладів і кількості в них студентів. На 2000 р. у Поліссі фу­нкціонують 66 вищих закладів освіти І—II рівнів акредитації та 17 вищих навчальних закладів III—IV рівнів, в яких загалом нав­чаються 137,1 тис. студентів, у тому числі відповідно у Волинсь­кій області — 15 та 3, Житомирській — 20 та 5, Рівненській — 11 та 5, у Чернігівській — 20 та 4 навчальні заклади.

Показник місткості амбулаторно-поліклінічних закладів порі­вняно з середньоукраїнським є зниженим у Волинській, Рівнен­ській та Чернігівській областях. Забезпеченість лікарями насе­лення району, незважаючи на певне зростання порівняно з 1990 р., досі залишається не на належному рівні (82,5 % від за­безпеченості по Україні), враховуючи значну кількість населення Полісся, яке проживає в умовах підвищеного ризику для здоров'я на радіоактивно забруднених територіях. Таке становище в соці­альній сфері економічного району можна вважати незадовільним,

784

враховуючи його статус постраждалого від аварії на Чорнобиль­ській атомній електростанції.

Екологічна ситуація району. Основними негативними еколо­гічними наслідками господарської діяльності у Поліському районі є порушення природного водного балансу внаслідок застосування застарілих, малоефективних засобів меліорації та технологій оброб­ки ґрунту, що призвело до зниження якості фунтів, посилення їх загальної деградації, ерозії та невідновлюваних втрат угідь. Забру­днення вод і ґрунтів хімічними та біогенними речовинами через екологічно неорієнтоване сільськогосподарське виробництво при­звело в кінцевому випадку до зниження кількості та споживчих якостей продукції АПК. Певну екологічну небезпеку створюють і розташовані на території району промислові підприємства, зокре­ма, хімічного, гірничо-добувного комплексів, електроенергетики. Через високий ступінь зносу основних фондів виробництв та вка­зані вище причини високою є ймовірність виникнення у районі надзвичайних екологічних ситуацій (тільки у 2000 р. їх сталося 29, з них 22 — у Волинській області). Всього за рік заподіяно збитків на 1181,1 тис. грн.

Інший комплекс чинників пов'язаний зі специфічними еколо-го-економічними проблемами розміщення та розвитку населення і виробництв на територіях, що зазнали радіоактивного забруд­нення внаслідок аварії на ЧАЕС.

У межах зони інтенсивного забруднення на момент аварії приблизно 40 % від загальної площі складала рілля, 35 — ліси, 10 — луки і 15 % — інші території (з них сільські та міські за­будови — 5%, промислові споруди та шляхи — 5, території, що не використовувались в господарському обігу, в тому числі за­болочені місцевості та акваторії, — 5 %). Найбільший вплив Чорнобильська катастрофа справила на стан продуктивних сил, пов'язаних з використанням еколого-економічних систем — зе­мельних та лісових угідь, водних та рекреаційних ресурсів По­лісся. Крім того, під радіоактивне забруднення підпали населені пункти з розвинутим промислово-виробничим потенціалом різ­номанітної спеціалізації та підприємства агропромислового комплексу регіону. Загалом на 4 області Полісся припадає 0,8 всієї площі радіоактивного забруднення. Найбільш негативну роль відіграє забруднення цезієм. Стронцій та плутоній знахо­дяться головним чином у 30-кілометровій зоні відчуження ЧА­ЕС (0,04 тис. км² на Житомирщині). Зараз площа обов'язкового (примусового) відселення в районі перевищує 1,2 тис. км . За чисельністю постраждалого населення Житомирська область

785