-
значного зростання в умовах науково-технічної революції продуктивності суспільної праці в промислово розвинутих країнах і здешевлення внаслідок цього продукції при збільшенні її обсягів. Водночас широке представництво товаровиробників різних країн і регіонів на світових ринках посилює конкурентну боротьбу між ними за споживача, веде до поділу світових товарних ринків, ускладнює проблему проникнення на них нових агентів.
-
Аналіз нинішнього стану зовнішньої торгівлі України свідчить про те, що економічні зв'язки в цій сфері є нераціональними, характеризуються вузькою географією. її структура і ефективність не відповідають потребам формування національної ринкової економіки відкритого типу. Так, частка експорту в національному доході України майже в 4 рази менша за середньосві-товий показник.
-
Стратегічне значення зовнішньої торгівлі для України зумовлюється тим, що модернізація економіки, залучення масштабних іноземних інвестицій, новітніх технологій можливі лише за умови формування в країні стійкої, відкритої до зовнішнього світу господарської системи, органічного включення України в систему міжнародного поділу праці.
-
Процес лібералізації у світовій торгівлі в післявоєнний час привів до різкого збільшення її обсягів. За період з 1950 р. обсяг світового експорту (в основному зовнішньої торгівлі), за даними СОТ, зріс у 18 разів, у той час як виробництво збільшилося лише в 6,5 раза. При цьому світовий експорт промислових товарів підвищився в 34 рази, а промислове виробництво зросло лише в 9 разів.
-
Лібералізація зовнішньої торгівлі в Україні створила передумови для нарощування експорту вітчизняних товарів та послуг. Але структурні диспропорції економіки України сформованої в рамках колишнього СРСР, впливають на товарну структуру експорту країни. Нині домінуючими експортними позиціями є металопродукція (44,4 % загального експорту в 2000 р. проти 36,2% в 1995 р.), мінеральні продукти (9,6% проти відповідно 10,5 %) та продукція хімічної промисловості (10,6 % проти відповідно 9,7 %), а продукція машинобудування становить лише 9,3 % загального експорту України проти 11,8 % в 1995 р. Як бачимо, впродовж 1995—2000 pp. структура експорту товарів помітно погіршилася: частка металопродук-ції зросла на 8 %, а частка продукції машинобудування зменшилася на 2,5 % (табл. 6.1).
-
938
-
Таблиця 6.1
-
Товарна структура зовнішньої торгівлі україни
-
У 1995 і 2000 pp. (частка у загальному обсязі, %)
-
-
Товарні групи
-
Експорт
-
Імпорт
-
1995
-
2000
-
1995
-
2000
-
Усього
-
100,0
-
100,0
-
100,0
-
100,0
-
У тому числі:
-
1. Живі тварини та продукція тваринництва
-
4,2
-
2,5
-
0,7
-
0,8
-
2. Продукти рослинного походження
-
1,2
-
2,5
-
0,9
-
2,2
-
3. Продукція харчової промисловості
-
8,5
-
2.8
-
2,4
-
3,1
-
4. Мінеральні продукти (руди, вугілля, нафта, природний газ та ін.)
-
10,5
-
9,6
-
55,4
-
46,9
-
5. Текстиль та текстильні вироби
-
2,7
-
3,7
-
3,1
-
4,0
-
6. Неблагородні метали та вироби з них
-
36,2
-
44,4
-
4,8
-
4,9
-
7. Машини, устаткування та механізми
-
11,8
-
9,3
-
14,9
-
13,9
-
8. Засоби наземного, повітряного та водного транспорту
-
6,4
-
3,0
-
2,5
-
3,6
-
9. Деревина та вироби з неї
-
0,3
-
1,5
-
0,7
-
0,4
-
10. Продукція хімічної промисловості
-
9,7
-
10,6
-
5,4
-
6,4
-
11. Пластмаси та каучук
-
2,8
-
1,7
-
3,7
-
4,5
-
12. Різні прилади та інструменти
-
0,5
-
0,4
-
0,9
-
1,3
-
-
Погіршення структури зовнішньої торгівлі України зумовлене повільним проведенням ринкових перетворень і надто повільною реструктуризацією промисловості. На відміну від переважної більшості країн Центральної та Східної Європи Україна так і залишилась експортером переважно сировини та напівфабрикатів і не спромоглася збільшити частину товарів з високою додатковою вартістю в загальній структурі експорту.
-
Потенціал екстенсивного нарощування експорту майже вичерпано. Необхідні якісні зміни, і насамперед: зміна структури експорту в напрямі збільшення частки кінцевої продукції в загальному обсязі експорту, підвищення ефективності експортних операцій, відновлення присутності на традиційних ринках і зміцнення позицій на нових перспективних ринках, удосконалення державного регулювання зовнішньої економічної діяльності.
-
939