Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
317-rps-doroguncov.docx
Скачиваний:
13
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
5.41 Mб
Скачать
  1. Таблиця 4.31

  2. Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки поліського економічного району у 1999 р.

    1. Галузі

    1. Україна

    1. Територіальна структура

    2. (частка району і областей

    3. у загальному обсязі

    4. України, %)

    1. Україна

    1. Галузева структура, %

    1. Поліський район

    1. Волинська область

    1. Житомирська область

    1. Рівненська область

    1. Чернігівська область

    1. Поліський район

    1. Волинська область

    1. Житомирська область

    1. Рівненська область

    1. Чернігівська область

    1. Усього

    1. 100,0

    1. 7,9

    1. 1,5

    1. 2,2

    1. 1,9

    1. 2,3

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. 100,0

    1. Галузі, які виробляють товари

    1. 100,0

    1. 8,5

    1. 1,6

    1. 2,2

    1. 2,3

    1. 2,4

    1. 55,1

    1. 59,5

    1. 59,4

    1. 55,4

    1. 65,8

    1. 58,2

    1. Промисловість

    1. 100,0

    1. 5,9

    1. 0,7

    1. 1,3

    1. 1,9

    1. 2,0

    1. 34,2

    1. 25,9

    1. 17,1

    1. 21,2

    1. 34,0

    1. 29,4

    1. Будівництво

    1. 100,0

    1. 7,1

    1. 1,7

    1. 1,6

    1. 2,2

    1. 1,6

    1. 5,2

    1. 4,6

    1. 6,1

    1. 3,8

    1. 5,9

    1. 3,6

    1. Сільське господарство

    1. 100,0

    1. 14,6

    1. 3,5

    1. 4,2

    1. 3,2

    1. 3,7

    1. 14,1

    1. 26,3

    1. 33,9

    1. 27,2

    1. 23,4

    1. 22,9

    1. Інші галузі, які виробляють товари

    1. 100,0

    1. 12,5

    1. 2,1

    1. 4,3

    1. 3,0

    1. 3,1

    1. 1,6

    1. 2,5

    1. 2,3

    1. 3,2

    1. 2,5

    1. 2,1

    1. Галузі, які надають послуги

    1. 100,0

    1. 7,0

    1. 1,3

    1. 2,1

    1. 1,5

    1. 2,1

    1. 44,9

    1. 40,5

    1. 40,6

    1. 44,6

    1. 34,1

    1. 41,8

    1. Транспорт та зв'язок

    1. 100,0

    1. 2,1

    1. 1,3

    1. 2,4

    1. 1,3

    1. 2,1

    1. 14,8

    1. 13,4

    1. 13,6

    1. 16,4

    1. 9,8

    1. 13,4

    1. Галузі сфери обігу

    1. 100,0

    1. 5,7

    1. 1,0

    1. 1,5

    1. 1,6

    1. 1,6

    1. 9,9

    1. 7,2

    1. 6,9

    1. 7,0

    1. 8,1

    1. 6,8

    1. Житлово-комунальне господарство

    1. 100,0

    1. 7,0

    1. 1,5

    1. 2,1

    1. 1,5

    1. 1,9

    1. 5,5

    1. 4,9

    1. 5,5

    1. 5,2

    1. 4,4

    1. 4,6

    1. Галузі соціально-культурної сфери

    1. 100,0

    1. 10,0

    1. 1,7

    1. 3,4

    1. 1,8

    1. 3,1

    1. 8,3

    1. 10,6

    1. 9,8

    1. 12,8

    1. 7,9

    1. 11,2

    1. Інші галузі, які надають послуги

    1. 100,0

    1. 5,4

    1. 1,1

    1. 1,1

    1. 1,1

    1. 2,1

    1. 6,4

    1. 4,4

    1. 4,8

    1. 3,1

    1. 3,9

    1. 5,8

  3. Таблиця 4.32

  4. Територіально-галузева структура промисловості поліського економічного району у 2000 р.

  1. Галузі промисловості

  1. Україна

  1. Територіальна структура

  2. (частка району і областей

  3. у загальному обсязі

  4. України, %)

  1. Україна

  1. Галузева структура,

  1. %

  1. Поліський район

  1. Волинська область

  1. Житомирська область

  1. Рівненська область

  1. Чернігівська область

  1. Поліський район

  1. Волинська область

  1. Житомирська область

  1. Рівненська область

  1. Чернігівська область

  1. Уся промисловість

  1. 100,0

  1. 4,7

  1. 0,7

  1. 1,0

  1. 1,3

  1. 1,7

  1. 100,0

  1. 100,0

  1. 100,0

  1. 100,0

  1. 100,0

  1. 100,0

  1. Електроенергетика

  1. 100,0

  1. 7,0

  1. 0,2

  1. 0,6

  1. 5,0

  1. 1,3

  1. 12,2

  1. 18,1

  1. 2,9

  1. 6,8

  1. 46,1

  1. 4,6

  1. Паливна промисловість

  1. 100,0

  1. 7,2

  1. о,з

  1. 0,0

  1. 0,0

  1. 6,9

  1. 10,1

  1. 15,3

  1. 4,0

  1. 0,1

  1. 0,2

  1. 20,3

  1. Чорна металургія

  1. 100,0

  1. од

  1. 0,0

  1. 0,0

  1. 0,0

  1. 0,1

  1. 27,4

  1. 0,9

  1. 0,8

  1. 1,3

  1. 0,4

  1. 0,5

  1. Кольорова металургія

  1. 100,0

  1. 3,5

  1. 0,8

  1. 2,6

  1. 2,5

  1. 1,8

  1. 3,3

  1. 6,4

  1. Хімічна і нафтохімічна промисловість

  1. 100,0

  1. 7,8

  1. 0,5

  1. 0,6

  1. 3,6

  1. 3,1

  1. 5,8

  1. 1,4

  1. 4,3

  1. 3,5

  1. 15,5

  1. 5,3

  1. Машинобудування і металообробка

  1. 100,0

  1. 5,3

  1. 0,7

  1. 0,9

  1. 0,6

  1. 2,6

  1. 13,2

  1. 14,7

  1. 14,6

  1. 11,7

  1. 5,6

  1. 10,0

  1. Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість

  1. 100,0

  1. 22,0

  1. 0,8

  1. 3,1

  1. 3,4

  1. 14,7

  1. 2,3

  1. 10,8

  1. 2,8

  1. 7,0

  1. 6,0

  1. 9,9

  1. Промисловість будівельних матеріалів

  1. 100,0

  1. 7,8

  1. 1,7

  1. 3,2

  1. 2,5

  1. 0,4

  1. 2,6

  1. 4,3

  1. 6,8

  1. 8,0

  1. 4,8

  1. 0,3

  1. Легка промисловість

  1. 100,0

  1. 4,7

  1. 0,3

  1. 1,1

  1. 0,2

  1. 3,1

  1. 1,6

  1. 6,4

  1. 2,8

  1. 6,6

  1. 1,2

  1. 5,9

  1. Харчова промисловість (без борош­номельно-круп'яної)

  1. 100,0

  1. 14,9

  1. 2,1

  1. 2,1

  1. 2,7

  1. 8,0

  1. 17,4

  1. 55,1

  1. 55,4

  1. 35,0

  1. 10,9

  1. 41,3

  1. Як видно з аналізу галузевої структури валової додаткової вартості, структура господарського комплексу Полісся порів­няно з Україною відрізняється підвищеною часткою сільського господарства, зниженими — промисловості, транспорту і зв'яз­ку, будівництва, житлово-комунального господарства, галузей сфери обігу та тих, що надають послуги. Для збалансування територіально-господарських пропорцій пріоритетами струк­турної політики мають стати саме ці галузі господарства при збереженні загальної агропромислової орієнтації регіональної економіки Полісся. Підвищення рівня промислового розвитку та поліпшення якості й збільшення обсягу послуг інфраструк-турних галузей сприятимуть і ефективній зайнятості трудових ресурсів Полісся. З погляду територіальних господарських пропорцій пріоритетне значення має повніше й прискорене за­лучення в суспільне виробництво потенціалу Волинської обла­сті й Чернігівщини, поглиблення спеціалізації Рівненщини на традиційному аграрно-промисловому виробництві, включаючи продукцію харчової та особливо легкої галузей промисло­вості.

  2. Промисловість. Спеціалізація промислового комплексу ра­йону виявляється на тлі порівняння галузевої структури товарної продукції промисловості України і Полісся. Так, якщо у загаль­ноукраїнській структурі промислової продукції домінує продук­ція паливно-енергетичного та металургійного комплексу (у сукуп­ності 52,2 % від загальної продукції), то для Полісся переважною є частка продукції переробних галузей АПК (харчової та легкої промисловості разом, табл. 4.32).

  3. Частка продукції паливно-енергетичної промисловості та ме­талургії загалом становить у Поліссі лише 38,8 %, причому суто металургійні галузі практично не представлені в районі (2,7 %), хоча частки паливної промисловості та енергетики перевищують загальноукраїнський показник. Частка продукції основної галузі виробництва — харчової промисловості для Поліського району перевищує 55 % при середньоукраїнському показнику для цієї галузі лише в 17,4 %. Іншими галузями спеціалізації району є де­ревообробна та целюлозно-паперова промисловість, будівельна галузь та легка промисловість.

  4. Порівняння динаміки виробництва промислової продукції в Україні та Поліському районі за 1990—2000 pp. в цілому пока­зує, що в основному тенденції спаду промислового виробництва в Поліському економічному районі відповідають загальноукра­їнським. Однак негативною характеристикою для регіону було

  5. 774

  6. більш значне, ніж в країні в цілому, скорочення к піку кризово­го періоду 1990-х pp. обсягів промислового виробництва в най­більш промислово розвинутих Чернігівській, а особливо Жито­мирській областях. Тенденції відставання від загальноукраїн­ських показників функціонування промисловості простежува­лися в районі і у період стабілізації промислового виробництва (1998—2000 рр.). Спільними галузями промислової спеціаліза­ції Полісся для всіх областей є легка та харчова промисловість, машинобудування та металообробка, а також лісова, деревооб­робна та целюлозно-паперова галузі; будівельна індустрія (за винятком Чернігівської). Крім перелічених, галузями спеціалі­зації є: в Рівненській області — електроенергетика, хімічна та нафтохімічна промисловість, у Волинській та Чернігівській — паливна галузі, які й визначають місце Полісся в міжрегіональ­ному поділі праці в Україні.

  7. Основні промислові підприємства району використовують мі­сцеві сировинні ресурси, хоча окремі виробництва (у легкій, хі­мічній та нафтохімічній промисловості, в енергетиці тощо) вико­ристовують сировину й напівфабрикати, що надходять з-за меж району.

  8. Агропромисловий комплекс. Провідну роль в економіці ра­йону традиційно відіграє сільське господарство та інші галузі аг­ропромислового комплексу: харчова та легка промисловість, ви­робництво засобів виробництва для АПК.

  9. У структурі АПК Полісся домінують сільське господарство та харчова промисловість. У західних областях регіону частка сільського господарства в структурі продукції є вищою, ніж у Східному Поліссі, де більш вагомою є частка переробних галу­зей та виробництва засобів виробництва для АПК. Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов району, сільське госпо­дарство Полісся спеціалізується на скотарстві молочно-м'ясного напряму, свинарстві, вирощуванні цукрових буряків, картоплі, льону, зерна, окремих зернобобових, плодів, овочів, ягід, куль­турних грибів та консервів з них. Розвинуте птахівництво. На­вколо промислових центрів району сільське господарство роз­вивається за приміським типом. У структурі посівних площ сільськогосподарських культур Полісся, як і в Україні, доміну­ють зернові культури (у 2000 р. — 45,3 % посівної площі в ра­йоні й 50,2 % в Україні). У районі виробляється 10,4 % від загаль­ноукраїнського виробництва зерна, 12,5 % фабричних цукрових буряків, 23,2 % картоплі, 3,1 % овочів, 13,9 % м'яса, 17,0 % мо­лока, 10,9 % яєць (таб. 4.33).

  10. 775

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]