цього явища стало зменшення народжуваності та зростання смерт­ності в результаті дії чинників соціально-економічного характеру — економічної кризи, падіння життєвого рівня населення, відсутності соціальних гарантій та через наслідки Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, показник народжуваності в районі вищий, ніж у середньому по Україні і становить на 1000 чоловік населення у Волинській області 11,3, у Житомирській області — 8,8, у Рів­ненській — 11,7. Винятком у цьому випадку є Чернігівська об­ласть, де вказаний показник становить 6,9.

Що стосується смертності, то її динаміка на Поліссі також має свої особливості. Так, позитивною ознакою є те, що показник ди­тячої смертності як в районі в цілому, так і по кожній з областей є нижчим, ніж у країні. Свою роль тут відіграє посилення охорони материнства й дитинства в областях району після аварії на ЧАЕС. Загалом показники кількості померлих на 1000 чол. населення ста­новили в 2000 р. у Волинській області — 14,1, у Житомирській — 16,2, у Рівненській — 13,1, у Чернігівській — 19,7 чол. Відносно високий загальний показник смертності в Чернігівській області пов'язаний головним чином із негативною віковою структурою населення, з високою часткою осіб пенсійного віку, а на Житоми­рщині, вочевидь, з наслідками аварії на ЧАЕС. Отже, ближчими до оптимальних ознаками природного відтворення населення харак­теризується західне Полісся — Волинська та Житомирська області.

Розселення. На території Поліського району розташовано 77 ра­йонів, 46 міст, з них 15 обласного підпорядкування, 113 селищ місь­кого типу, 5182 села та 1820 сільрад. Сучасна система розселення в Поліському районі характеризується відносно низьким рівнем еко­номічних, виробничих, наукових та культурних зв'язків. Саме вони визначають взаємопов'язаність розвитку міських та сільських посе­ленських мереж у системах розселення водночас із загальною тери­торіальною структурною незбалансованістю розселення. Розташо­вані в природно-географічній зоні Полісся території району мають менш розвинуту (як територіально, так і за рівнем соціального роз­витку) систему розселення, ніж райони лісостепу.

Трудовий потенціал. Кількість зайнятого населення стано­вить 42,5 % від загальної кількості населення району. Чисель­ність трудових ресурсів у 2000 р. становила 57,8 % всього насе­лення району (табл. 4.30). Відносна частка трудових ресурсів у всій кількості населення у Поліссі є меншою, ніж у країні в ціло­му через більшу відносну кількість населення у непрацездатному віці. Питома вага трудових ресурсів, зайнятих у всіх сферах еко­номічної діяльності, у загальній чисельності населення в районі є

768

нижчою, ніж в Україні. Частка населення, зайнятого у сферах еко­номічної діяльності, є вищою, ніж у середньому в країні. Най­менша чисельність зайнятих відносно чисельності населення спо­стерігається у Волинській та Житомирській областях. У структу­рі зайнятості населення більшу ніж в Україні частку становлять працюючі у сфері аграрного виробництва, а чисельність зайнятих у галузях суто сільського господарства перевищує 0,5 млн чол.

Найвищими є показники зайнятості в сільському господарстві для Чернігівської та Волинської областей, які перевищують 40 %. Частка зайнятих у промисловості в результаті зростання безро­біття скорочується значнішими темпами, ніж у сільському госпо­дарстві. З початку 1990-х pp. чисельність трудових ресурсів і зайня­того населення у Поліському районі збільшилася на 54,6 тис. чол., у результаті чого у 2000 р. чисельність трудових ресурсів станови­ла 102,0 %, а чисельність зайнятих лише 88,9 % від рівня 1990 р.

Таблиця 4.30

Трудові ресурси поліського економічного району та їх використання у 2000 р.

769