Державним балансом запасів нафти на початок 2001 р. врахо­вано 140 родовищ (нафтових, нафтогазових, газонафтових, наф-тогазоконденсатних, газоконденсатонафтових), які в основному визначають можливості перспективного нафтовидобутку. Балан­сові видобуваємі запаси категорій А + В + Сі становлять 133 млн т, категорії Сг — 36 млн т, забалансові — 68 млн т. Залишок запасів категорій А + В + Сі, затверджених ДКЗ, перевищує 84 млн т (63 % розвіданих) (табл. ЗЛО)

Продуктивні горизонти в усіх нафтогазоносних регіонах Украї­ни виявлені на глибинах у значному інтервалі — від 0,1 до 5,7 км.

Українські нафтові родовища загалом належать до категорії дрібних, за винятком Бугруватовського (Сумська область) і Глин-сько-Розбишевського (Полтавська область) родовищ, кожне з яких за запасами категорій А + В + Сі + С₂ — середнє (10—30 млн т). Серед дрібних нафтових родовищ найбільшими (з запасами кате­горій А + В + Сі + С₂), що перевищують 5 млн т, є лише 14.

У розробці перебувають 93 родовища (зі 140). Підготовлені для промислового освоєння 4 родовища, розвідується 40 родовищ.

Перспективні нафтові ресурси категорії Сз (на початок 2001 р.) враховані в обсязі 143 млн т, а прогнозні ресурси Ді + Дг — 723 млн т.

Початкові сумарні ресурси нафти (з урахуванням нафтовидо­бутку від початку розробки родовищ, запасів категорій А + В + Сі і Сг, перспективних ресурсів Сз, прогнозних ресурсів Ді + Дг) ста­новлять 1330 млн т.

Ступінь відпрацювання розвіданих запасів досягла 69 %, зок­рема на родовищах, що розробляються, — 72 %.

Розвіданість сумарних ресурсів (початкових та поточних) від­повідно 31 і 13 %, що дає підставу сподіватися на відкриття но­вих родовищ.

Майже третина прогнозних вуглеводневих ресурсів України зосереджена в українському секторі Чорного та Азовського морів (площа близько 150 тис. км²). Морські акваторії освоєні лише на 4 %. Тому Азово-Чорноморський регіон розглядається як пріоритет­ний з точки зору нарощування видобутку вуглеводнів.

Оскільки традиційні ресурси нафти (і конденсату) в Україні значно обмежені, певну роль у паливно-енергетичному балансі віддаленої перспективи може відіграти важка нафта. Існують ли­ше попередні оцінки її геологічних ресурсів: Східний регіон — 77 млн т, Західний — 14, Південний — 4 млн т. Для науково обґрун­тованого визначення можливостей використання цієї нафти необ­хідно вивчити геологічні умови, що її характеризують, провести дослідження щодо підрахунку балансових запасів та багато іншого.

282

В Україні вже давно склалася тенденція падіння обсягів наф­товидобутку. І тільки в 1996—2000 рр. цю тенденцію вдалося призупинити. Декілька останніх років видобуток нафти стабілі­зувався, однак на низькому рівні. Якщо за 1990 р. було видобуто 5,2 млн т нафти, то за 2000 р. — усього 3,7 млн т (зниження май­же на 29 %) (табл. 3.11).

В основному видобуток нафти зосереджений у Східному наф­тогазовому регіоні. Його питома вага в нафтовидобутку по Украї­ні становить понад 80 %.

Разом з тим про остаточне подолання згаданої негативної тен­денції стверджувати ще рано, тому що нафтовидобувна промисло­вість України функціонує в складних умовах. Вони характеризу­ються значним відпрацюванням більшості відомих нафтових родо­вищ (у цілому на 70—80 % від їх початкових запасів нафти) внас­лідок тривалої експлуатації, невідкриттям протягом 10—15 і більше років не тільки великооб'ємних, а й, можливо, середньооб'єм-них за запасами (категорій А + В + Q + Сг) родовищ (10—30 млн т).

Таблиця 3.11

Загальна характеристика видобутку нафти в україні у 1990—2000 pp.

' За 1999 р.

283