Таблиця 4.55

Виробництво основних видів продовольчих товарів в причорноморському економічному районі у 2000 р., тис. Т

Обсяги інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) у 2000 р. в економіку України порівняно з 1990 р. зменшились біль­ше ніж на 70 %, а в економіку Причорноморського району — на 80,2 %. Найбільше скорочення обсягу капітальних вкладень спо­стерігалось у Херсонській області — 89,2 % від рівня 1990 p., най­менше в Одеській — 72 %. Важливим індикатором інвестиційної діяльності виступає обсяг капітальних вкладень на душу населен­ня. Якщо в середньому по Україні обсяг капітальних вкладень на душу населення у 2000 р. становив 283,4 грн, то у Миколаївській області — 208,7, Одеській — 340,2, у Херсонській — лише 138,5, а в Криму — 226,7 грн. Найбільше скорочення капітальних вкладень спостерігалось в об'єкти виробничого призначення по всіх облас­тях району, що пов'язано зі зменшенням обсягу виробництва і мо­жливостями нарощування виробничих потужностей.

870

Будівельний комплекс району включає промисловість буді­вельних матеріалів і будівництво. У системі промисловості буді­вельних матеріалів провідним є виробництво збірних залізобе­тонних і бетонних конструкцій та деталей, цегли і черепиці. У районі видобувають і переробляють нерудні будівельні матеріа­ли: облицювальний мармуровий вапняк і будівельний камінь у Кри­му і Одеській області, граніти з Миколаївської області. На Оде­ському лінолеумовому заводі виробляються лінолеум та лінк­руст. Функціонують цементні заводи — Миколаївський, Бахчиса­райський, Одеський. Різноманітне будівництво здійснюють чис­ленні будівельні та монтажні організації.

Економічна криза негативно вплинула на будівельний комп­лекс району. Будівельні та монтажні роботи у період 1990— 2000 рр. скоротились майже на 81,3 %. Відповідно зменшилось і введення основних фондів у цій галузі. Вирішення проблем буді­вельного комплексу лежить у площині поліпшення загальноеко­номічної ситуації в державі і регіоні.

Транспорт і зв'язок. Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку в районі морського, залізничного, автомобільного, річ­кового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які фор­мують єдину транспортну систему і доповнюють один одного.

Найбільше значення не тільки на регіональному, а й на держав­ному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Ду­найське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї роз­ташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші — Іллі-чівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.

Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорно­го моря — Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллі-чівськ—Варна (Болгарія). Залізнична колія Арм'янськ—Джан-кой—Керч дає сполучення поромною переправою АР Крим з Північним Кавказом, діє поромна переправа з Одеси в Хайфу (Із­раїль). Введена в дію у 1999 р. поромна переправа Іллічівськ— Поті є найкоротшим шляхом між Україною та Грузією.

У структурі перевезення вантажів морським транспортом у 2000 р. найбільша частка припадає на Одеську область, далі йдуть Херсонська, Миколаївська та інші області.

Річковий транспорт. У перевезенні вантажів та пасажирів про­відне місце належить Дніпровському басейну (1/2 водних шляхів). Най­більшими річковими портами є: Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.

871

Важливе значення, особливо для міжнародних зв'язків, має суд­ноплавство по Дунаю. Судноплавство здійснюється також по річ­ках Південний Буг та Дністер.

Залізничний транспорт. Найбільшою є густота залізничних колій в Одесі (33 км/1000 км²). Експлуатаційна довжина залізнич­них магістралей загального користування становить 2921 км.

Основу залізничної мережі району становлять такі відрізки ма­гістралей, як Одеса—Київ, Миколаїв—Знам'янка—Харків, Хер­сон—Дніпропетровськ, Севастополь—Сімферополь, Севастополь— Сімферополь—Київ, Одеса—Львів, Ізмаїл—Одеса—Миколаїв— Херсон—Джанкой—Керч — Причорноморська магістраль.

Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів по території Причорноморського економічного району стано­вить 24,5 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 24,1 тис. км. Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного зна­чення: Миколаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімфе­рополь, Миколаїв—Кіровоград, Миколаїв—Кривий Ріг, Рені— Ростов-на-Дону, Одеса—Ізмаїл. У Криму діє єдина в країні міжмі­ська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.

Трубопровідний транспорт. За винятком газопроводів Глібівка— Сімферополь—Севастополь і Джанкой—Сімферополь, усі інші га­зопроводи району починаються за його межами. Через район про­ходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) — Дніпропетровськ — Одеса—Кишинів (Молдова) з відгалуджен-ням через Снігурівку до Одеси.

Газо- та нафтопроводи України з'єднані відповідно між собою і всі разом є частиною транс'європейської системи.

Зараз ведеться будівництво нафтопроводу з Уралу через Азер­байджан до портів Грузії (у квітні 1999 р. здана дільниця нафто­проводу Баку—-Супса). Завершене будівництво нафтопроводу Оде­са—Броди (Львівська обл.) та нафтотерміналу поблизу Одеси.

Через Причорноморський економічний район проходять части­ни таких транспортних коридорів: Балтійське море — Чорне море (Гданськ — порти Чорного моря); Євро-Азіатський. Іллічівськ (по­ромна переправа через Чорне море) — Грузія—Азербайджан (по­ромна переправа через Каспійське море) — Туркменія. У рамках Чорноморського Економічного Співробітництва створено транс­портний коридор, який проходить через причорноморські країни. По території України він проходить через такі пункти: Рені—Ізма­їл—Одеса—Іллічівськ—Миколаїв—Херсон—Колосівка—Помош-на—Знам'янка—Дніпропетровськ—Ясинувата—Квашне; а також два Критські коридори: 1) Гельсінкі—Москва—Київ—Одеса—Ки­шинів—Бухарест—Александрополіс; 2) по річці Дунай.

872

Розвиток соціальної сфери району, як матеріально-побуто­вих, так і соціально-культурних її галузей, має забезпечити від­творення головної продуктивної сили — людини; її інтелект, знання і творчий потенціал мають стати визначальним чинником розвитку українського суспільства. Це вимагає врахування світо­вих тенденцій розвитку соціально-культурної сфери, модернізації системи освіти, охорони здоров'я, відродження української націо­нальної культури, підвищення добробуту населення, реформування системи пенсійного забезпечення, створення розвинутої мережі закладів соціальної інфраструктури.

Споживчий ринок Причорноморського економічного району за­безпечує населення послугами торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування. У районі функціонує 16,3 тис. об'єктів роздрібної торгівлі, які займають торговельну площу 987 тис. м²,4,9 тис. підприємств громадського харчування (ресторанного господар­ства) на 250 тис. місць. Поступово зростають обсяги платних по­слуг, особливо в побутовій сфері. Загальний обсяг реалізації плат­них послуг у 2000 р. становив 2704,2 млн грн (табл. 4.56).

Система освіти представлена дошкільними, середніми, про­фесійно-технічними та вищими навчальними закладами і налі­чує 2949 середніх навчальних закладів, 144 вищі навчальні за­клади, у тому числі 98 закладів І—II рівнів акредитації та 46 — III—IV рівнів. За умов інтелектуалізації виробництва зростає значення освітнього рівня і кваліфікації працівників. Відповідно до перспектив розвитку ринку праці та завдань, пов'язаних з використанням новітніх науково-технічних досягнень, є необ­хідність удосконалення змісту та форм роботи навчальних за­кладів, механізму управління та фінансування, підтримки про­цесів інтеграції з науковою сферою.

Основною метою розвитку системи охорони здоров'я має стати розширення обсягів медичної допомоги населенню з урахуванням умов життя та стану здоров'я, доступності її на­дання для всіх верств населення, підтримка та модернізація матеріально-технічної бази галузі, поліпшення кадрового по­тенціалу, територіальної організації медичних закладів, удо­сконалення механізму державного фінансування медичного обслуговування.

Існує необхідність збереження та розширення рівня забезпе­ченості населення послугами галузі культури та мистецтва. Це стосується закладів мистецтва, бібліотечного обслуговування, культурного обслуговування села. Загалом у районі діє 24 театри, 48 музеїв, 2912 бібліотек та 2631 заклад клубного типу.

873