-
Соціальна сфера є складовою соціально-економічного механізму, який забезпечує стимулювання економічного зростання в умовах перехідної економіки.
-
Соціальна сфера — це каталізатор розвитку цивілізації, чинник формування духовно зрілої, компетентної, соціально активної людини, яка комфортно себе почуває в умовах будь-якої професійної діяльності. Саме соціальна сфера забезпечує зниження тиску соціально-економічних потрясінь на людину і суспільство, їй належить значна роль у підвищенні ефективності суспільного виробництва, економії живої праці, здійсненні ринкових перетворень. В Україні, за нашими підрахунками, кожна гривня, спрямована на розвиток освіти, забезпечує у 3—5 разів більший прибуток.
-
Зростання інвестицій у соціальну сферу дозволяє розвинутим країнам Заходу зберігати провідне становище у світовій економіці. Нині в міжнародному поділі праці зростає вага соціальної сфери. Багато країн, які не володіють запасами сировинних ресурсів, стратегією свого розвитку обрали соціальну сферу. Скажімо, Японія, одна з найбідніших країн світу за природноресурсним потенціалом, увійшла до числа найрозвинутіших країн завдяки високому рівню освіченості і професіоналізму, формуванню яких сприяє соціальна сфера.
-
Таким чином, розвиток соціальної сфери позитивно впливає практично на всі макроекономічні показники економіки, на підвищення добробуту населення, на примноження всього корисного. То ж не дивно, що цю сферу часто називають утворюючим потенціалом, а її розвиток — шляхом до подолання бідності. У народі кажуть: країна без соціальної сфери, що дерево без коріння. Все це відображає важливу роль цього сегмента економіки в житті країни і суспільства.
-
10.2. Структура та особливості галузей соціальної сфери
-
Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-культурного та матеріально-побутового. До першого комплексу входять: охорона здоров'я, фізична культура і спорт, соціальне забезпечення, освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування. До другого — роздрібна торгівля, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування населення. У 2000 р. на другу сферу припадало майже 25 % працюючого населення, четверта частина зайнятих у всіх сферах економічної діяльності (табл. 3.85).
-
568
-
Таблиця 3.85
-
СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ГАЛУЗЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ у 1990—2000 pp., %
-
-
Показники
-
1990
-
1995
-
1996
-
1997
-
1998
-
1999
-
2000
-
2000 до
-
1990,
-
(+).(-)
-
Усього зайнято в народному господарстві
-
100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
—
-
у тому числі в: торгівлі, громадському харчуванні, матеріаль-нотехнічному постачанні, збуті, заготівлі
-
7,5
-
6,8
-
6,5
-
6,6
-
6,3
-
6,9
-
6,1
-
-1,4
-
житлово-комунальному господарстві та невиробничих видах побутового обслуговування населення
-
3,9
-
3,4
-
3,5
-
3,5
-
3,6
-
3,7
-
3,3
-
-0,6
-
охороні здоров'я, фізкультурі та соціальному забезпеченні
-
5,9
-
6,3
-
6,0
-
6,2
-
6,3
-
6,4
-
6,6
-
-0,7
-
освіті, культурі, мистецтві, науці та науковому обслуговуванні
-
11,8
-
11,0
-
10,8
-
10,2
-
10,3
-
10,1
-
10,3
-
-1,5
-
-
З даних табл. 3.85 видно, що у структурі зайнятих відбулосся зростання лише частки працівників охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення. Найбільшого зниження зайнятості зазнав сегмент соціальної сфери, що визначає гуманітарно-інтелектуальний розвиток (освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування).
-
Світ вступив у постіндустріальне суспільство, в якому вирішальними будуть інтелект, інформація, нові технології. А тому важливо, щоб працівники соціальної сфери були достатньо забезпечені основними фондами (в соціальній сфері вони належать до невиробничих основних фондів); їхня частка (крім фондів житлового господарства) має тенденцію до зниження (табл. 3.86).
-
569
-
Таблиця 3.86
-
ДИНАМІКА ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ НЕВИРОБНИЧИХ ФОНДИ) СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ у 1992—1999 pp., %
-
-
Показники
-
1992
-
1993
-
1994
-
1995
-
1996
-
1997
-
1998
-
1999
-
1999 до
-
1992,
-
(+).(-)
-
Невиробничі основні фонди
-
100
-
1100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
100
-
—
-
у тому числі житлового господарства
-
18,8
-
11,5
-
24,4
-
51,0
-
44,2
-
44,7
-
46,8
-
48,7
-
+ 29,9
-
охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення
-
15,7
-
115,6
-
19,4
-
10,5
-
77,2
-
6,7
-
7,9
-
7,6
-
-8,1
-
освіти
-
21,3
-
28,1
-
15,9
-
13,5
-
27,1
-
25,4
-
15,3
-
15,6
-
-5,7
-
культури та мистецтва
-
6,4
-
5,8
-
4,4
-
2,8
-
3,7
-
2,5
-
2,6
-
2,6
-
-3,8
-
науки та наукового обслуговування
-
6,6
-
4,9
-
3,1
-
2,3
-
2,2
-
2,0
-
5,5
-
2,5
-
-4,1
-
-
У структурі основних фондів соціальної сфери України відбуваються деструктивні зміни (рис. 3.18). Непропорційно високими темпами зростає питома вага житлового господарства; з 1992 по 1999 р. вона зросла з 3,3 % до 18,0 %. Відомо, що технічний прогрес у будь-якій країні певною мірою забезпечується гуманітарно-інтелектуальною сферою. Частка ж її основних фондів за минуле десятиріччя знизилась. Зокрема, освіти — на 5,7 відсоткових пункту, науки та наукового обслуговування — на 4,1, охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення — на 8,1 відсоткового пункту. Це негативно впливає і на економіку держави в цілому. Навіть у науці та науковому обслуговуванні частка обладнання, строк експлуатації якого перевищує 10 років, досягає майже 80 %; зі строком експлуатації менше 5 років — близько 6 %, тоді як кількість машин і устаткування, що експлуатується більше 20 років, перевищує 26 %.
-
570
-
-
Рис. 3.18. Соціально-культурна сфера