займає перше місце в районі. Під значне забруднення радіонук­лідами потрапили міста Коростень та Овруч.

За умов подальшого застосування застарілих методів приро­докористування, неадекватних сучасності концепцій розвитку продуктивних сил розвиток району є проблематичним. Оскільки необхідною умовою розширеного відтворення суспільного вироб­ництва Полісся є вирішення екологічних проблем, подальший розвиток і розміщення продуктивних сил району повинні прово­дитись на основі базування соціально-економічного розвитку на новій, екологічно та соціально орієнтованій, ресурсозберігаючій концепції. Вона повинна враховувати регіональну специфіку при­родокористування і відповідні їй структурно-технологічні транс­формації виробництва на основі освоєння вітчизняних і світових досягнень НТП у напрямах, визначених Національною концепцією сталого розвитку України.

6.4. Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району

Головною проблемою соціально-економічного розвитку району залишається відносно низький порівняно з Україною в цілому рі­вень загального розвитку продуктивних сил. Це пов'язано як з причинами історичного характеру, так і з особливостями структур­ної політики останнього періоду, коли інноваційний та інвестицій­ний процеси в основному орієнтувались на важку промисловість індустріальних регіонів, у той час коли галузям спеціалізації та те­риторіям Поліського району приділялась менша увага. Через низь­кий рівень економічного і соціального розвитку, у кризовий період виробництво в районі скорочувалось більш високими темпами і в значніших обсягах, ніж у середньому по Україні. На цьому тлі з початку до кінця 1990-х pp. поглибилась диференціація рівнів со­ціально-економічного й промислового розвитку областей та тери­торіально-господарських підрайонів Полісся, що ускладнює вирі­шення регіональних проблем соціального характеру, особливо проблем зайнятості населення. Основною проблемою територіаль­ної організації продуктивних сил району є нерівномірність показ­ників розвитку і розміщення продуктивних сил у різних територіаль­но-господарських підрайонах. Зокрема, ця різниця спостерігається у південних і північних територіях Полісся.

Важливою проблемою в Поліському районі є екстенсивне ре-сурсокористування з обмеженим використанням сучасних приро-дозберігаючих видів виробництв та екологічно орієнтованих еко-

786

номічних механізмів їх функціонування, а також природовіднов-лювальних заходів. Це — один з головних чинників стримування виробництва, особливо в галузях АПК, який є провідною ланкою господарства. Так, проблеми користування земельними ресурсами в Поліссі пов'язані з інтенсивною осушувальною меліорацією. Під її впливом відбувається деградація ґрунтів на осушених землях, погіршення стану ґрунтового покриву в зоні впливу осушувальних систем, порушення їх водного режиму, що вимагає докорінного вдосконалення меліоративного землеробства. Проблеми водоко­ристування пов'язані з деградацією гідрографічної мережі, зміною гідрологічного режиму на меліорованих територіях, хімічного складу вод, збільшення невідшкодованих витрат. Основними шля­хами вдосконалення водокористування регіону є реконструкція іс­нуючих ставків та водосховищ, оновлення й буріння нових сверд­ловин на воду. Стан лісових ресурсів погіршується внаслідок заб­руднень промисловими та іншими викидами, через розширення в останні роки рекреаційного лісокористування, погіршення пожеж­ної ситуації в лісах регіону. Поряд з позитивними результатами лі-сомеліорацій відбувається порушення екологічної рівноваги в лі­сових насадженнях. Можливості розвитку рекреації в Поліссі обме­жені через Чорнобильську аварію. Найбільш постраждалими від цього є рекреаційні території Житомирської та Чернігівської облас­тей. Отже, провідним завданням розвитку рекреаційного комплек­су є реабілітація вилучених рекреаційних територій з перспектив­ним залученням їх до господарювання.

З метою ефективного використання земельного фонду і нейт­ралізації окреслених негативних чинників необхідним є перехід до природно-адаптивного ресусозберігаючого землекористування з відмовою від принципів екстенсивно-трансформаційного вико­ристання земель, створення умов для розширеного відтворення агровиробничого потенціалу ґрунтів, середовищеформувальних функцій земельних угідь, екологічної збалансованості агроланд-шафтів. На землях меліоративного фонду повинна застосовува­тись контурно-меліоративна територіальна організація агроланд-шафтів з контрольованою інтенсивністю використання земель, застосування якої підвищить економічну ефективність та еколо­гічну збалансованість сільськогосподарського виробництва на осушених землях, відновить еколого-гідрологічні функції приро­дних болотних утворень.

Основними проблемами розселення району є диспропорції у господарських структурах міських і сільських поселень, внутрі­шня незбалансованість та недосконалість господарської структу-

787

ри міських поселень, низький ступінь інтеграції міських та сіль­ських поселень, деградація сільської поселенської мережі, пору­шення системи розселення внаслідок непридатності для прожи­вання територій, що зазнали значного радіоактивного забруднен­ня. Для подолання деградації системи розселення регіону необ­хідним є формування в перспективі цілісних розселенських струк­тур, збільшення виробничої бази і розвиток соціальної інфра­структури в міських і сільських поселеннях.

Головною проблемою науково-технічного потенціалу району залишається відсутність належного фінансування, відтік кадрів із наукової сфери, деградація, моральне та фізичне старіння основ­них фондів науково-дослідних закладів та проектно-конструк­торських організацій.

Регіональними проблемами розвитку транспортної галузі По­лісся є оновлення рухомого складу, приведення його структури у відповідність до сучасних вантажо- та пасажиропотоків, переве­дення автомобільного парку на дизпаливо та газ. Проблемним зали­шається й достатнє забезпечення транспортних засобів паливом, за­пасними частинами та іншими матеріально-технічними ресурсами.

Для територій, які постраждали від аварії на ЧАЕС, найгост-рішою проблемою є обмеженість можливостей щодо подальшої мінімізації наслідків аварії, у тому числі виконання комплексу соціальних заходів, реорганізації виробництва в екологічно орієн­тованих напрямах, інноваційна та інвестиційна діяльність, в якій потерпілі території відчувають гостру потребу. Населення райо­ну, особливо територій, постраждалих від аварії, відчуває неста­чу екологічно чистої продукції харчування, має обмежені можли­вості щодо медичного обслуговування.

Перспективний розвиток Поліського економічного району має ґрунтуватись на засадах поєднання принципів сталого розвитку з ефективним ринковим механізмом господарювання, поглиблення в оптимізованих, соціально-екологічних напрямах структурної перебудови природно-господарського комплексу на принципах взаємоузгодження регіональних та загальнодержавних інтересів, широкої підтримки на державному рівні регіонального розвитку за рахунок запровадження цільових комплексних програм еконо­мічного, соціального та науково-технічного розвитку, залучення заощаджень і зусиль широких кіл населення до участі в підтрим­ці регіонального розвитку.

Для досягнення високого економічного та соціального ефекту необхідними складовими реформування економіки регіону мають стати реструктуризація господарства в напрямі інтенсифікації

788

розвитку промисловості, особливо галузей, спрямованих на задо­волення потреб населення в товарах народного споживання, сіль­ськогосподарській техніці, придатній для фермерського господа­рювання. Можливим напрямом розвитку є конверсія, а подекуди й відродження економічно вигідних виробництв військової сфери.

Регіональні ринки цього типу потребують, з одного боку, особ­ливих режимів пільгового кредитування і оподаткування вироб­ництв, а з другого — цільового спрямування політики розвитку на створення робочих місць у тісному взаємозв'язку з вирішенням пи­тань інноваційної реорганізації діючих виробництв та розбудови нових з особливою увагою до виробничої та соціальної інфраструк­тури. Специфічною регіональною проблемою є також ефективне, таке, що відповідає як сучасним санітарним нормам, так і економіч­ним реаліям сьогодення, використання трудового потенціалу й від­творення робочої сили забруднених радіонуклідами територій.

При збереженні агропромислової орієнтації економіки регіону * в структурі господарства частка промисловості має збільшитись за рахунок інтенсифікації виробництва, як на основі власної ре­сурсної бази, так і з залученням ресурсів з-за меж району, в хар­човій, а особливо в легкій промисловості, машинобудуванні, бу­дівельній промисловості, лісовому комплексі, хімічній та нафтохімічній промисловості.

В інвестиційно-будівельному комплексі за рахунок поширен­ня ринкових умов господарювання структурні зрушення мають стосуватись інтенсифікації будівництва в сільських місцевостях району з орієнтацією на типологію житла, що відповідає фермер­ській формі господарювання.

Зважаючи на особливості положення району щодо стратегіч­них транспортних коридорів та прикордонний характер Полісся, на території району можливою є розбудова в найближчому май­бутньому комплексу вільних економічних зон, зокрема точкових зон по лініях транспортних коридорів. У Західному Поліссі роз­вивається господарювання у вільній економічній зоні (ВЕЗ) «Ін-терпорт-Ковель».

Структурним зрушенням в економці району мають сприяти ринкові перетворення, зокрема розширене запровадження прива­тної й колективної форм власності щодо провідних підприємств району, розвиток мережі фермерських господарств, інтенсифіка­ція малого та середнього підприємництва, особливо в харчовій галузі АПК, легкій промисловості, соціально-культурній та соці­ально-побутовій сферах господарювання, що дасть і помітний соціальний ефект, сприятиме більш повній зайнятості населення

789

регіону, стимулюватиме його економічну активність. За рахунок залучення у виробництво передових, екологічно орієнтованих технологій, а також подальшої реалізації заходів з мінімізації на­слідків аварії на ЧАЕС має поступово покращитись екологічна ситуація в районі, зросте кількість, якість, та конкурентоспромо­жність продукції Полісся, що сприятиме економічному піднесен­ню і України в цілому.

7. Економіка Подільського економічного району:

особливості розвитку

і розміщення продуктивних сил

7.1. Місце і роль Подільського економічного району в економіці країни

Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Галузева і територіальна структура господарства

Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил району