Таблиця 4.33

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у поліському економічно­му районі у 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. Т

У Поліссі розвинені порівняно потужні переробні галузі агро­промислового комплексу. Профілюючими галузями АПК району є м'ясо-молочна, борошномельна, консервна, цукрова, маслоси­роробна, спиртова, кондитерська, тютюнова та ін. Помітне, в то­му числі експортне, значення мають крохмальна, комбікормова, виноробна, плодоовочева галузі, виробництво горілчаних, слабо­алкогольних (у тому числі пива) та безалкогольних напоїв, міне­ральних вод. Випуск продовольчих товарів в районі у 2000 р. становив: борошна — 10,9 % від усього обсягу вказаної продук­ції, яка виробляється по Україні, цукру-піску— 14,5 %, продукції з незбираного молока — 5,6, тваринного масла — 22,4, жирних сирів — 12 та плодоовочевих, рибних, м'ясних та молочних кон­сервів — 11,1 % (табл. 4.34).

776

Економічна криза останнього десятиріччя, разом з наслідками аварії на ЧАЕС призвела до значного зниження як розмірів сіль­ськогосподарського виробництва, так і обсягів вироблення про­дукції харчової промисловості. За 1990—2000 рр. темпи зміни обсягів виробництва в економічному районі і в країні демонстру­вали схожі тенденції, однак треба зважати на те, що зменшення обсягів товарної продукції АПК болючіше вдарило по економіці району, ніж по народному господарству країни в цілому, врахо­вуючи саме аграрно-промислову спеціалізацію Полісся.

Таблиця 4.34

Виробництво основних видів продовольчих товарів в поліському економічному районі у 2000 р., тис. Т

777

Транспорт. Розташування району з погляду розміщення транспортних комунікацій вигідно вирізняє Полісся серед інших регіонів країни. Через його територію проходять важливі заліз­ничні та автотранспортні шляхи, в тому числі транспортні кори­дори міжнародного значення напрямів Росія—Україна—Польща та Україна—Білорусь. Важливішими вузловими транспортними центрами є Чернігів, Житомир, Рівне, Коростень, Луцьк та ін. Електрифікованими є залізниці напрямів Київ—Коростень та Київ—Ніжин—Конотоп. Головним водним шляхом району є річ­ка Десна. Судноплавні ділянки мають річки Стир та Горинь, Київ­ське водосховище. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування району сягає 3191 км, довжина автомо­більних шляхів загального користування з твердим покриттям — 25,8 тис. км, причому як густота залізничних колій, так і густота автомобільних шляхів у Поліссі є меншою за середньоукраїнсь-кий показник, що об'єктивно пояснюється меншою господарсь­кою освоєністю економічного району.

За обсягами вантажообороту автотранспортних підприємств (424 млн тонно-кілометрів) Полісся охоплює 7,3 % вантажообігу відповідними транспортними засобами в Україні, що явно є не­достатнім, особливо для Східного Полісся, враховуючи виключ­но сприятливе з погляду розміщення транспортних артерій та ву­злів розташування території району.

Роль транспортних вузлів економічного району в його госпо­дарстві та в Україні в цілому має зростати за рахунок розширення економічних зв'язків з країнами далекого та ближнього зарубіж­жя. У перспективі прикордонні області району, зокрема Волинь і Чернігівщина, мають стати центрами міжрегіонального та міжна­родного співробітництва у прикордонних регіонах Україна—Бі­лорусь—Польща та Україна—Росія—Білорусь відповідно.

Інвестиції в основний капітал. За період 1991—2000 рр. за­галом по району інвестиції в основний капітал на душу населення були, як правило, меншими за середні в Україні (див. табл. 4.29). Територіальна структура інвестицій по регіону також відзнача­ється незбалансованістю. Зменшення в останні роки територіаль­них розбіжностей в обсягах річних інвестицій на душу населення в районі відбувались у результаті посилення негативних тенден­цій: зменшення інвестиційної забезпеченості найбільших облас­тей Полісся—Житомирської та Чернігівської. Необхідно додати, що певний рівень капітальних вкладень на Поліссі підтримувався завдяки додатковому фінансуванню з бюджетного фонду ліквіда­ції наслідків Чорнобильської катастрофи. У 2000 р. інвестиції в основ-

778

ний капітал чи не найпроблемнішого з восьми економічних райо­нів країни ледь перевищували двадцяту частку від загальноукраїн­ських. При цьому загалом у регіоні на одного жителя припадало лише 55,9 % середньоукраїнських інвестицій на одну особу. Інве­стиційна діяльність у регіоні має активізовуватися за рахунок до­даткового залучення іноземного капіталу, особливо у сферу мі­німізації наслідків аварії на ЧАЕС, у розвиток галузей спеціа­лізації району та в інфраструктуру.

Зовнішньоекономічна діяльність. Зважаючи на сприятливе географічне положення та виходячи із господарської спеціаліза­ції, Поліський економічний район має досить розвинуті економічні зв'язки з багатьма країнами. У районі зосереджено значний екс­портний потенціал і помітну кількість імпортно орієнтованих підприємств. На 2000 р. вартість експорту з району сягає 3,4 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Поліському районі становить 5,1 % всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є від'єм­ним (- 219,6 млн дол. США), однак у внутрішньорайонній струк­турі експорту-імпорту у Житомирської області спостерігається позитивне сальдо (45 млн дол. США), причому ця тенденція збе­рігається протягом другої половини 90-х pp.), показники вивозу перевищують показники ввозу товарів та послуг. Проте в цілому зовнішньоекономічну діяльність району можна вважати недоста­тньо розвинутою, зважаючи на значні резерви експортного потен­ціалу району, у тому числі в харчовій та легкій галузях АПК, у сфері транспортного та складського обслуговування, у промис­ловості будівельних матеріалів, у паливно-енергетичному та лісо­вому комплексі тощо.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризуєть­ся Чернігівська область. Найбільша кількість підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, спостерігається в Житомирській області. Зважаючи на особливості економіко-геог-рафічного положення району, основними партнерами із зовнішньо­економічної діяльності у перспективі мають стати країни-сусіди — Польща, Білорусь та Росія. У разі співробітництва з останніми вельми доцільним є створення регіону міжнародного співробіт­ництва, який охоплював би Брянщину, Чернігівщину та Гомель-щину з метою налагодження тісних торговельних, виробничо-еко­номічних та культурних відносин між братніми народами україн­ського, білоруського та російського Полісся. З Польщею вже діє угода про створення зони прикордонного співробітництва — єв-рорегіону «Буг».

779