У сучасному будівництві є приклади використання нових мо­делей підвищення конкурентоспроможності галузі, які слід роз­повсюдити у регіонах України. Мається на увазі організація кла­стерів — територіальних об'єднань взаємозалежних підприємств і установ в межах відповідного регіону, які широко організовані в економічно розвинутих країнах. Подібна виробнича система (бу­дівельний кластер) для забезпечення розвитку території діє в Хмельницькій області.

Створення будівельного кластера в Подільському регіоні є но­вим явищем, оскільки будівництво — це галузь, орієнтована пе­редусім на внутрішній ринок, основною її продукцією є будівницт­во сучасного комфортного житла. Можливість створення клас­тера в такій сфері економіки, як будівництво, виникла внаслідок того, що Хмельницька область є традиційною територією для гро­шових потоків. Тут зосереджені великі оптові ринки і сюди спря­мовуються значні кошти з інших регіонів України, а діяльність будівельного кластера сприятиме перерозподілу цих транзитних коштів на користь місцевого будівництва та виробництва будівель­них матеріалів. Крім того, Хмельницька область має на своїй те­риторії багаті запаси корисних копалин, 100 з яких уже викорис­товуються в будівельному комплексі. Це також стимулює актив­не будівництво в регіоні. Таким чином, використання власної си­ровинної бази для виробництва будівельних матеріалів забезпе­чує відповідну завантаженість підприємств-суміжників, скорочує власні транспортні витрати і позитивно впливає на рівень цін кі­нцевого продукту.

Нині кластер налічує 25 підприємств, які спеціалізуються на виконанні будівельних робіт, виробництві матеріалів, проекту­ванні, дизайні і забезпечують виконання повного циклу будівництва

564

із здачею об'єктів «під ключ». До кластера входять також під­приємства і установи інфраструктури, які надають торговельні, юридичні, маркетингові, інформаційні та освітні послуги.

Будівельні кластери доцільно створювати в усіх регіонах України. Такі територіальні об'єднання забезпечують взаємозв'я­зок усіх компонентів виробничого процесу — від постачальників сировини до споживачів кінцевого продукту, включаючи обслу­говуючу сферу і спеціалізовану інфраструктуру. При цьому голо­вною метою такого об'єднання є досягнення конкретного еконо­мічного результату щодо підвищення ефективності діяльності кож­ного окремого підприємства, що в цілому сприятиме зміцненню і прискоренню розвитку економіки регіону.

10. Соціальний комплекс: сучасний стан і перспективи розвитку

Роль соціального комплексу в суспільному вироб­ництві

Структура та особливості галузей соціальної сфери

Виробництво товарів народного споживання: су­часний стан та особливості розміщення

Проблеми і перспективи розвитку соціального комплексу

10.1. Роль соціального комплексу в суспільному виробництві

Сучасна економіка все більше втягується в новий, глобально-постіндустріальний етап суспільного розвитку. У ньому спостері­гається неухильне зростання ролі соціальної сфери та результатів її діяльності. Ринкова ж економіка автоматично набуває соціаль­ного характеру. У багатьох розвинутих країнах світу вона є ліди­руючою, пріоритетною і за кількістю наявних робочих місць, і за чисельністю зайнятих, і за місцем у валовому внутрішньому про­дукті (ВВП).

До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) та виробництво товарів народного споживання (насамперед, легка промисловість).

565

Дві провідні галузі сфери послуг виступають основним дже­релом економічного, науково-технічного і соціального прогресу — освіта і наука. Останні забезпечують нові знання, що лежать в осно­ві високих технологій. Регулювання науково-технічного прогресу є найважливішим блоком господарського механізму в розвину­тих країнах світу. Для формування в Україні соціально орієнто­ваної ринкової економіки необхідно забезпечити: високу ефектив­ність діяльності суб'єктів господарювання; відповідну світовим стандартам якість продукції. Вирішення зазначених проблем не­можливе без здійснення активної інноваційної політики держави, організації інноваційної діяльності на кожному робочому місці, без забезпечення гуманітарно-інтелектуального розвитку.

У складному соціальному механізмі, котрим є людське суспіль­ство, крім сфери виробництва матеріальних благ, виокремлюють­ся сфера, зайнята розподілом, обміном та споживанням; юридич­на і політична надбудова, які не повинні ігноруватись. Адже всі вони впливають на матеріальне виробництво.

Соціальна сфера, виробляючи послуги, сприяє розвитку люд­ської особистості. Праця в соціальній сфері є суспільно корисною та необхідною. Вона опосередковано бере участь у виробництві матеріальних благ. Незаперечним є і той факт, що безпосереднім результатом діяльності працівників соціальної сфери, зокрема та­ких галузей, як культура, освіта, охорона здоров'я, є нематеріаль­ні послуги. Останні, у свою чергу, поділяються на два підвиди: не­матеріальні послуги, які безпосередньо входять у процес відтво­рення робочої сили (послуги працівників освіти, охорони здоро­в'я); і послуги, що сприяють раціональному використанню віль­ного часу (послуги культури, мистецтва, підприємств побутового обслуговування тощо).

Соціальна сфера відіграє важливу роль у суспільному відтво­ренні. Людина є головною продуктивною силою суспільства. Ма­теріально-технічна база завжди створюється та розвивається в певних соціальних умовах і поза ними не існує. Звідси випливає: необхідною умовою розвитку продуктивних сил є підвищення кваліфікації, освіченості, політичної та моральної культури кож­ного працівника.

Соціальна сфера як сфера споживання матеріальних ресурсів одночасно виступає джерелом створення нематеріальних благ, які проявляються у фізичних і духовних здібностях людей, стають важливим чинником усієї народногосподарської діяльності, що тривало впливає на хід економічного зростання. Розвиток, скажі­мо, освіти, культури, охорони здоров'я сприяє якісному вдоско-

566

наленню головної продуктивної сили суспільства і цим підвищує її потенційну віддачу.

Головна функція соціальної сфери — це підтримка трудових та соціальних здібностей кожної людини в межах суспільно не­обхідних кількісних та якісних норм шляхом задоволення духов­них потреб; підвищення загальноосвітнього та професійного рів­ня населення; покращання його здоров'я. Розвиток та підтримка трудових здібностей людини, як правило, передує виробництву матеріальних благ. Перш ніж брати участь у суспільному вироб­ництві необхідно мати певну підготовку. Це особливо важливо в умовах науково-технічного прогресу, коли висуваються високі вимоги до професійно-технічних та моральних якостей кожного

працівника.

Функціонування соціальної сфери сприяє вдосконаленню струк­тури робочої сили, підвищенню її культурно-технічного та про­фесійного рівня; прискоренню темпів науково-технічного прог­ресу, зростанню продуктивності праці.

Соціальні чинники, як свідчить світовий досвід, здатні вивес­ти економіку України з кризи і не лише за рахунок зростання продуктивності праці. Для подальшого подолання загальної сис­темної кризи необхідно передусім віднайти «точку зростання» національної економіки. Світовий досвід свідчить, що нею може бути соціальна сфера, яка забезпечує висококваліфіковану та якіс­ну працю, формує людський капітал. Соціальна сфера сприяє роз­ширенню складових матеріальної культури. З розвитком соціаль­ної сфери розширюється мережа ресторанів, кафе, суттєво збіль­шується використання людиною предметів культурно-побутового та господарського призначення у повсякденному житті. Все це зу­мовлює процес модернізації суспільства. У світі визнано: чим біль­ше людина в повсякденному житті використовує речей, які забез­печують комфорт, гігієну та зміцнення її здоров'я, тим вища якість життя. Тому розвиток соціальної сфери є ключем до перетворення соціальної активності у важливий ресурс економічного зростання.

Соціальна сфера є важливим чинником інтегрування України у світогосподарські зв'язки, де однією з провідних тенденцій є гуманізація соціально-економічних процесів, формування пост-індустріальної ноосфери суспільства. У цих умовах розвиток со­ціальної сфери є важливим показником не лише економіки, а й гармонізації системи «людина — суспільство». І тут особливо велика роль належить такій важливій галузі соціальної сфери, як освіта. Освіта, як і вся соціальна сфера, має бути включена до єдиної конструкції економічних реформ.

567