нів, надання їм науково-методичної, організаційної та інформа­ційної допомоги з питань місцевого самоврядування і регіональ­ного розвитку. Актуальним є створення спеціального загально­державного органу з питань територіального розвитку (міністер­ство, комітет), який би займався питаннями регіонального та міс­цевого соціально-економічного розвитку. Це особливо важливо у зв'язку з розробкою та запровадженням соціальних та економіч­них нормативів (на душу населення), диференційованих за різнома­нітними соціально-економічними критеріями по регіонах країни.

Політика економічного зростання на базі ринкових перетво­рень повинна бути пов'язана з регіональною соціальною політи­кою, які разом утворюватимуть комбіновану модель економічно­го і соціального розвитку. Передбачуваний етап економічної стабілізації й розвитку вимагає і нової соціальної політики, зміс­том якої мають бути позитивні зрушення в розвитку соціальних процесів. З цією метою необхідна активізація реформ у соціаль­ній сфері, в основу якої має бути покладена активна дія соціаль­них чинників у суспільному відтворювальному процесі як перед­умова економічного зростання. Соціальна політика для регіональ­них інституцій усіх рівнів повинна стати пріоритетною.

2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку і розміщення продуктивних сил

Місце і роль Донецького економічного району в еко­номіці країни

Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Галузева і територіальна структура господарства

Проблеми і перспективи розвитку і розміщення про­дуктивних сил району

2.1. Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни

Донецький економічний район — потужний міжрегіональний територіально-виробничий комплекс, що включає до свого скла­ду Донецьку і Луганську області, розташований на південному сході України поруч з промислово розвиненими районами краї-

648

ни: промисловим і лівобережним Придніпров'ям. На півночі ме­жує з Бєлгородською і Воронезькою областями, а на сході — з Ростовською областю Російської Федерації. На півдні омивається водами Азовського моря.

Він являє собою вагому частину економічного потенціалу України. Вигідне географічне положення, близькість джерел си­ровини і ринків збуту продукції, багатогалузева промисловість, розвинута мережа транспортних комунікацій, висока густота населення району виділяють його серед інших економічних ра­йонів країни (рис. 4.3). Займаючи 8,8 % території і зосереджую­чи 15,2% населення, Донецький економічний район виробляє 25 % обсягу промислової та 8,0 % обсягу сільськогосподарської продукції країни, (табл. 4.1) Тут найвища густота міського на­селення, найнижча — сільського, найбільший промисловий по­тенціал і в той же час найнижча густота сільського розселення. За рівнем техногенного навантаження на навколишнє середо­вище район посідає одне з перших місць у Європі та світі. У ра­йоні утворився індустріально-аграрний господарський комплекс із переважним розвитком важкої промисловості. Більшість галу­зей спеціалізації — вугільна, чорна, металургія, машинобуду­вання, хімічна, нафтохімічна — мають міжрегіональне і міжна­родне значення.

Через Донецький економічний район проходять важливі транс­національні залізничні магістралі: Москва — Донецьк, Київ — Північний Кавказ, Київ—Чорноморське узбережжя Кавказу; ав­томобільні шляхи міжнародного значення: Київ — Баку, Киши­нів — Одеса — Ростов — Баку. Неподалік східних кордонів проходять важливі авто- і залізнична магістралі — Москва — Ростов — Баку, а неподалік західних — Москва — Сімферополь. Район має одну з найсучасніших в Україні мережу автомобіль­них і залізничних шляхів загальнодержавного значення. Через територію проходять транзитні нафто- і газопроводи. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню Донецький економічний район активно залучений до розвитку міжрегіональ­них зв'язків, а також до торговельних, виробничих та науково-технічних взаємовідносин України з іншими державами, насам­перед з країнами СНД, а також з державами Чорноморсько-середземноморського регіону, Східної та Північної Європи. Ра­йон має значні потенційні можливості для створення промисло­вих економічних зон, розвитку міжнародної системи торгівлі, транспортних коридорів, сучасних ліній зв'язку.

649