- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 6
цювання». На всіх етапах соціального розвитку особи «випрацю-вання» її особистості не відбувається окремо, а значною мірою обумовлюється знаходженням особи у суспільному, соціальному середовищі та тісною взаємодією з ним. Найбільше значення у цьому відношенні має взаємодія з безпосереднім середовищем, яке опосередковує вплив макросередовища на формування індивідуальних соціально-психологічних якостей особи, а через них — і на її діяльність.
Таким чином, суспільне формування особи, розвиток та закріплення її соціальної сутності за нормальних умов цього процесу має в основному відповідати панівним суспільним відносинам. У цьому розумінні цей процес називається соціалізацією. Особа набуває соціальних якостей відповідного суспільства у тій мірі, в якій процес соціалізації відповідав умовам, що визнаються у суспільстві нормальними, тобто відповідають його нормам. Таким чином, соціальна сутність особи — це відображення та міра її соціалізації.
Але це лише загальне положення. Одного його недостатньо, щоб уявити процес формування особи, у тому числі неблагополуч-ного формування особи злочинця. Соціальне середовище різноманітне та багатоваріантне. Воно має різні рівні та неоднорідні за змістом і мірою впливу на формування ланки. Потрібно досліджувати та конкретно знати, які саме елементи середовища чинять соціальне небажаний вплив на психологію особи, формуючи її ан-тисуспільну спрямованість. Соціальна сутність (обумовленість) психології особи є, як відомо, єдністю загального, особливого та окремого у розвитку і формуванні особи. Загальна детермінація суспільством формування особи через вплив панівних у ньому суспільних відносин та суспільної свідомості вище вже була відзначена. Роль особливого детермінанта, який специфічно формує особистість та її спрямованість, виконує безпосереднє мікросоціальне середовище: професійні, побутові, різні міжосо-бові, родинні та інші відносини і зв'язки, а також трансформована у них суспільна свідомість. Особливості, властиві особистості злочинця, у цьому соціальному середовищі, детермінують несприятливі мікросоціальні умови та наявні у відповідному мікросере-довищі дефекти суспільної свідомості, які в цілому обумовлюють антисуспільну спрямованість такої особистості. Окрему детермі-
236
Теорія особи злочинця
нуючу роль у формуванні антисуспільних збудників, інтересів, поглядів, мотивів та реалізації останніх у злочинному прояві індивіда відіграють соціально негативні умови індивідуального буття (опосередковано) та індивідуально-психологічні ознаки особистості (безпосередньо). Негативний вплив окремих ланок мікросередовища, елементів індивідуального буття та індивідуальної психології щодо формування особи злочинця та детермінації її злочинних проявів диференційовано відповідно до окремих основних різновидів останніх буде розглянено у Книзі 2 Курсу.
Разом з тим слід підкреслити, що за своєю соціальною сутністю кожна особа є індивідуальною, її природні властивості, інстинкти, рефлексії, задатки, генетичні стандарти, матриці, здібності впливають на притаманне індивідуально їй сприйняття та засвоєння зовнішніх впливів, включаючи суспільний. Через це суспільний вплив за своїм значенням та результатами виявляється індивідуально неоднаковим у різних осіб. Неоднаковість соціального змісту особи, тобто її особистості, яка обумовлюється індивідуально особливим поєднанням зовнішніх впливів та їхнього внутрішнього сприйняття, впливає на індивідуальний зміст та міру ЇЇ соціалізації, індивідуальної свідомості, співвідношення у ній суспільне прийнятних та неприйнятних (негативних) елементів. Цим індивідуальним співвідношенням названих елементів свідомості та особистості, переважанням у них тих чи інших елементів визначаються причини і внутрішні мотиви вчинків і діяльності осіб в цілому.
Слід зазначити, що поняття «особистість» набуває деяких змістовних відмінностей залежно від рівня, на якому воно використовується. Йому, як і більшості суспільних категорій, притаманне розуміння на трьох рівнях: загального, особливого та одиничного (індивідуального).
На рівні загального, тобто загальносоціального, поняття особистості є узагальненою соціальною характеристикою міри соціального розвитку особи загалом за умов відповідного суспільства, на відповідному етапі його розвитку. У цьому значенні можна говорити про особистість, яка відповідає або не відповідає цьому виду суспільства, певною мірою суперечить йому. Особистість останнього різновиду називають антисуспільною або суспільно неприйнятною.
237