- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 1
ми масштабами корупційної підтримки, а також сучасними засобами електронного зв'язку, системами спрямування та контролю фінансових операцій, грошових потоків тощо;
кримінологічне обґрунтування протидії злочинності у сфері економіки має зосереджуватися передусім щодо її організованих проявів, які становлять загрозу національній безпеці;
значно більше уваги повинно приділятися розробленню про блем протидії злочинності у сфері управління, передусім в апараті управління економікою та соціально-економічними трансфор маціями;
з огляду на наведене мають отримати розгляд та розроблення кримінологічні проблеми адміністративної реформи, її наближен ня до якісного оздоровлення апарату, нейтралізації у ньому кримі ногенних чинників.
1.5. Всебічного дослідження транснаціональної злочинності, насамперед розроблення концепції протидії останній з відображенням стратегії, завдань, організаційно-правових засад боротьби з нею, зокрема запобігання на національному та міжнародному рівнях.
2. Потребують більш глибокого розроблення та сучасного осмислення проблеми особи злочинця, детермінації та ме ханізму злочинних проявів, у тому числі:
2.1. Окремого вивчення кримінологами, психологами та соціо логами заслуговують проблеми сучасних кримінально-психоло гічних установок в умовах поглибленого соціального розшару вання.
2.2. Забезпечення захисту нових прошарків суспільства, що виникають внаслідок соціально-економічного реформування, передусім так званого «середнього класу», обумовлюють необ хідність розвитку та відповідного спрямування віктимологічного напряму української кримінології.
3. Однією з актуальних на прогнозований період має стати про блема співвідношення та взаємозв'язку злочинних проявів і некриміналізованої (фонової) поведінки (алкоголізм, нарко манія, відсутність певних занять і місця проживання тощо), запобігання криміналізації цієї поведінки й поширення її обумов люючого впливу на злочинність.
36
Поняття, предмет і система кримінології
4 На значно вищий якісний рівень має бути підняте наукове визначення проблем причин і умов злочинності та злочинних проявів. Ці проблеми потребують, насамперед, сучасного теоретичного осмислення, методологічного спрямування, чіткого розмежування стосовно злочинності як соціального феномену та злочинних проявів. Вирішення зазначеної проблеми висуває наступні завдання:
Потрібно організувати повсюдне за єдиним стандартом ви явлення та взяття на облік висновків та інших результатів мину лих та проведення нових недостаючих досліджень причинно-де- термінаційного комплексу; в тому числі стосовно найбільш небез печних, організованих та поширених видів злочинів, а також таких, що мають динаміку зростання, особливо вчинюваних криміногенне вразливими соціальними категоріями, до яких нале жать: неповнолітні, молодь, алкоголіки, наркомани, особи без постійного місця проживання, учасники груп антисуспільної спрямованості, раніше засуджені, особливо ті, хто ухиляються від суспільне корисних занять тощо.
Уся системно узагальнена такого роду інформація з різних видів і категорій злочинів має бути піддана відповідній інтерпрета ції, у тому числі з використанням апарата математичної статистики для отримання показників, придатних для кількісного виміру (ме тодика такої роботи розроблена у Координаційному бюро).
Має бути продовжена на більш високому рівні органі заційного, фінансового, кадрового та інформаційно-технологічно го забезпечення робота щодо створення автоматизованих банків даних — показників кримінологічних чинників різних видів зло чинів та інших небезпечних правопорушень, а також інтегрованої на базі об'єднання цих банків Державної автоматизованої системи кримінологічної інформації (ДАСКІ).
Із введенням в експлуатацію ДАСКІ слід забезпечити що річне отримання необхідної статистичної інформації, періодичне проведення кримінологічних досліджень та здійснення системно го моніторингу криміногенних чинників та кримінологічної ситуації в Україні загалом, у тому числі в регіонах, галузях народ ного господарства, окремих соціальних групах осіб і видах злочинів, актуальних проблемах; із використанням ДАСКІ має
37