- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 4 : "
ставлення особи, яка виявляє зазначену активність, до суспільства, його загальносуспільних цінностей;
на рівні практичної життєдіяльності та конкретних суспіль них відносин зазначене суспільне неприйнятне ставлення обумов лює відповідну мотивацію, напрям її спрямування та міру антисоціальності, а у разі досягнення спрямованістю особистості антисуспільного характеру та особливо — суспільне небезпечного його різновиду, визначає також криміногенну мотивацію, яка мо же спрямовуватися за такими основними напрямами стосовно: а) інших людей (членів суспільства); б) суспільної організації; в) суспільних надбань у галузях культури, моралі, права;
у кожному з трьох названих напрямів антисоціальна кримі ногенна мотивація опредмечується, набуваючи якостей основних мотивів вчинення групи (виду) злочинів. Так, за напрямом спря мування стосовно інших людей кримінологічна мотивація опред мечується у групи мотивів недооцінки, приниження значення:
1) життя, здоров'я, честі, гідності особи, ЇЇ прав та законних інте ресів, допустимості сили та насильства у взаємовідносинах;
приватної власності, допустимості задоволення власних матеріальних, корисливих інтересів за рахунок чужої власності;
результатів праці інших людей, включаючи матеріалізовані через їхню працю матеріальні, культурні, духовні здобутки.
Подібним чином можна окреслити групи основних мотивів та мотивованих ними злочинів за іншими напрямами спрямування суспільне неприйнятного ставлення та активності.
У спрямуванні щодо суспільної організації можна виділити такі об'єкти (сфери) останньої та групи опредмсчених стосовно них мотивів і відповідних злочинів (за вище застосованою єдиною нумерацією, а саме: 4) економічної організації як вищої форми господарювання (часто іменується сферою економіки); 5) організаційно-управлінської сфери, включаючи державну службу та загалом управлінський апарат; 6) організації виробництва; 7) екологічної організації; 8) правової та правоохоронної системи.
Окрему узагальнену групу (9) складають мотиви та злочини, що відбивають суспільно неприйнятне ставлення та кримінологічну мотивацію щодо суспільних надбань, насамперед унормованих, у галузях техніки, технологій, культури, моралі, права.
168
Теорія злочинності
За потребою мотиви та злочини вказаної групи можуть бути розділені щодо названих галузей їх виявлення.
Зазначені 9 груп мотивів (взагалі їх можна подрібнити) можуть стати підставою для відповідної диференціації злочинів у кримінологічній структурі злочинності. Остання може по-іншому визначатися за умови відповідної зміни статистичної форми обліку зареєстрованої злочинності, яка виконує функцію джерела періодичного оновлення цієї структури.
Подальша кримінологічна структурна диференціація мотивів і злочинів для врахування їхніх особливостей за різних умов, наприклад, розвитку та соціалізації особи, її життєзабезпечення, різних потреб, що стимулюють однакові зовні мотиви, скажімо, корисливі, різного прояву кримінальної активності, зокрема її інтенсивності, злісності, тяжкості, групової діяльнісної форми, у тому числі спеціально організованої та забезпечуваної вчиненням інших злочинів, корупції тощо, навряд чи зможе коли-небудь забезпечуватися статистичною інформацією, навіть якщо вона буде системно автоматизована. Джерелом виявлення та уточнення інформації, необхідної для подальшої кримінологічної структури-зації злочинності, зокрема щодо її криміногенно-потенційних чинників, безперечно можуть бути кримінологічні дослідження, які необхідно більше спрямовувати на виявлення процесів, явищ, фактів, проявів активності тощо, які відіграють роль обумовлюючих чинників та проявляються у мотивах злочинів. Про це докладніше у наступних главах.
Динаміка злочинності. Злочинність, як і будь-який суспільний прояв людської активності, є мінливою. Залежно від дії чинників, які її обумовлюють, умов, у яких вона проявляється, в тому числі від реагування і загалом протидії їй правоохоронної системи та суспільства в цілому, злочинність, її рівень, інтенсивність та інші кількісні та якісні показники перебувають у постійній зміні, мають певну динаміку. Динаміка злочинності — показник, що відбиває зміни рівня, інтенсивності, структури, структурних елементів останньої та будь-яких інших її ознак протягом певного часу, періоду. Показником динаміки злочинності є, як правило, темп, алгоритм зміни ЇЇ кількісних значень (їхнє збільшення або зменшення) порівняно з даними періоду, взятого для порівняння.
169