- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 5
(безпосередній) причині, якою є дефекти психології індивідуумів, соціальних спільнот. Насправді Н. Ф. Кузнєцова не обмежується лише безпосередньою причиною. «Якщо ж просуватися за криміногенним ланцюжком далі, — пише вона, — у зворотному хронологічному порядку, то розкриватимуться уже інші причинні зв'язки: причини «минулої (тобто названої вище. — Авт.) причини», але не кінцевого результату — злочинності... ці явища, наприклад, причини формування криміногенної психології, виступають як умови злочинності, а не як її причини»1. Тут усе і змістовно і, що важливо, термінологічне відповідає теорії причинності. Причинне значення умов буття у спричиненні злочинності тут не відкидається, а лише згідно з теорією причинності ставиться до відповідної йому ланки криміногенного ланцюга спричинення. О. М. Костенко ставить питання: чому «предметне буття людини» у цьому ланцюзі не може бути поставлене на інше місце — у «сусідню ланку» із злочинністю, де знаходиться її причина2. На це запитання можна відповісти так: у цій безпосередній ланці знаходяться психологічні утворення, які лише одні продукують, породжують діяльнісні прояви, у тому числі злочинні, а умови буття таку продукуючу роль виконують не у цій ланці, а в тій, де формуються психіка, її елементи, відображаючи ці умови.
Слід зазначити, що конструкція, запропонована О. М. Костенком, не отримала поширення в українській кримінології, зокрема у виданих у наступні роки підручниках.
Як стверджувалося, існують й інші критерії класифікації детермінантів злочинності. Так, за рівнем їх функціонування вони можуть поділятися на детермінанти вищого рівня, які детермінують злочинність взагалі у значенні цілісної сукупності її суспільного прояву. Наступний рівень — це системи детермінантів злочинних проявів певного виду, що об'єднуються у видовий різновид за спільними ознаками, скажімо, мотиву чи способу вчинення злочину (насильницького, корисливого), або статевої (чоловіки, жінки), вікової (неповнолітні, молодь) належності суб'єктів злочинних діянь, сфери вчинення останніх та ін. Нижчий рівень системи детермінації злочинності — це детермінанти окре-
1 Кузнєцова Я. Ф. Проблеми криминологичсской детсрминации. - С. 13.
2 Костенко А. Я. Зазнач, праця. — С. 20.
216
Теорія детермінації злочинності
мого злочинного прояву, які мають індивідуальну належність саме до нього.
Важливо усвідомлювати, що детермінанти злочинності трьох рівнів охоплюються єдиною системою її детермінації. Між ними існують взаємозв'язки та взаємовпливи за філософською закономірністю співвідношення загального, особливого і одиничного.
Наступним критерієм поділу детермінантів злочинності є сфера їхньої дії. Вона визначається за сферою суспільних відносин, у якій виявляються ці детермінанти. Відповідно до цього можна виділяти детермінанти економічної, політичної, соціальної, управлінської, правової, у тому числі правоохоронної, та інших сфер. Належність детермінанта до тієї чи іншої сфери визначається його сутністю, яка відповідає основному змісту суспільних відносин цієї сфери. Важливо підкреслити, що детермінанти певної сфери, скажімо економічної, як і будь-які детермінанти, поділяються за рівнями (загальним, особливим, одиничним) та функціональним призначенням. Тому є підстави детермінанти кожної сфери поділяти на такі, що стосуються злочинності в цілому, окремого виду та окремого злочину. При цьому залежно від сфери вчинення останнього значення детермінантів саме цієї сфери в його обумовленні зростає. Наприклад, в обумовленні злочинів, що вчиняються у сфері економіки, першочерговий вплив спричиняють детермінанти, що належать до економічної сфери, хоча участь у детермінації цих злочинів також беруть детермінанти, які за своєю сутністю належать до інших сфер, скажімо до політичної, управлінської, соціальної тощо. Як зазначено, детермінанти кожної сфери поділяються за різним функціональним призначенням, тому можна виділяти причини злочинності в економічній сфері, якими є негативні погляди, установки, інші соціально-психологічні утворення в суспільній свідомості та свідомості окремих осіб щодо питань, які мають економічний, матеріальний зміст (потреби, інтереси) і безпосередньо спричинюють злочини економічного характеру. Тут же можна виділяти умови економічної сфери, які за властивими умовам механізмами сприяють реалізації причин і вчиненню злочинів, а також корелянти цієї сфери, що мають зв'язки залежності із злочинами у сфері економіки. Те саме щодо поділу за функціональним призначенням стосується детермінантів інших
217