Глава 7

будь-яким шляхом, у тому числі через злочинне заволодіння кош­тами, майном, що надають можливість покинути сім'ю, позбутися залежності від неї.

Аналогічні умови сприяння формуванню криміногенної орієн­тації та мотивації мають місце і в інших соціальних групах побу­тового, дозвільного середовища. Ці умови реалізуються через вчинки, поведінку окремих осіб цього середовища, особливо впли­вових, «бувалих», неформальних авторитетів, які часто виокрем­люються з раніше засуджених. Сильний криміногенний вплив чинять факти примирливого ставлення до таких осіб, ласування перед ними, підтримки «традицій», що зазвичай панують у злочинному середовищі: підкорення фізично слабкого сильному, знущання над молодшим, «новачком», ворожнеча до «чужих», вживання «блатного» жаргону, нецензурної лайки, татуювання. Спілкування з такими особами, слідування їх звичкам та тра­диціям нерідко створює ситуацію, що значно прискорює криміно­генну орієнтацію і мотивацію, формування мотиву конкретного злочину. Прикладом такої ситуації є необхідність здобуття грошей для пригощання «своєї» компанії, її впливових осіб, повернення боргу, зокрема від гри у карти, у більярд, «на інтерес», для влад-нання конфлікту з іншими особами через негідну поведінку на вулиці, в громадських місцях та ін.

Згадані умови формування криміногенної орієнтації та моти­вації можуть мати місце у виробничому, навчальному колективі, де працює або навчається особа. Найбільш негативне, часто криміно­генне значення, має відсутність належного соціального контролю і реагування щодо антисуспільних, зокрема злочинних та перед-кримінальних проявів, особливо, якщо їх вчиняє особа, яка займає авторитетне становище: бригадир, майстер, керівник дільниці, цеху або викладач у навчальному закладі. Безпосереднім поштовхом до злочину є поширена у нинішньому українському суспільстві прак­тика вирішення виробничих, соціальних питань, отримання оцінки у навчальному закладі тощо через систему поборів, підкупу, пода­рунків — «сувенірів» та нереагування на ці факти, а фактично підтримання їх у буденних побутових відносинах.

Слід відзначити, що в останнє десятиріччя на фоні загального зниження інтересу держави та ЇЇ владних представників до мо-

296

Умови та механізм злочинного прояву

пально-етичних оцінок, демонстративно-корисливих проявів, без­пардонного нехтування правилами та нормами, зокрема, щодо сплати податків, отримання урядових гарантій, пільгових кредитів, проведення приватизаційних конкурсів, розпорядження акціями інших власників тощо, виокремлюються деякі загальні тенденції у криміногенне- та кримінально-мотиваційній сферах: значно знизилася питома вага «імпульсивності», випадковості, спонтанності у мотивації злочинних проявів. На зміну їй прийшла здебільшого добре продумана, спланована, організована злочинна діяльність. Корисливо-насильницькі прояви, у тому числі такі не­безпечні, як вбивства, бандитизм, вимагання, як правило, змінили свою мотивацію з особистісної на сторонню, замовлену в інтересах крупного бізнесу, посадовців, які поєднують бізнес, часто замаско­ваний, із виконанням владних, управлінських обов'язків, функцій держави, повноважень державних службовців. Зрозуміло, що зазначені трансформації мотивації та самої злочинної діяльності забезпечуються іншими новими умовами. Передусім прикриттям, так званим «кришуванням», яке створюють для злочинців у бізнесі правоохоронні та інші владні структури, та яке ґрунтується на корупційних зв'язках і відносинах. Останні виявляються у формі залучення можновладців до розподілу акцій, прибутку, а підприємців, — до покриття витрат на забезпечуючі «охоронні» за­ходи, а також до збору «данини» для відверто кримінальних структур. Ці нові умови, зв'язки потрібно постійно вивчати, вияв­ляти та припиняти у процесі практичної діяльності, що становить важливу передумову протидії сучасній злочинності. Невипадково, однією з основних вимог «помаранчевої революції» до нової влади було роз'єднання, відділення влади від бізнесу, тим більше непро­зорого та позаконкурентного. На жаль, протягом тривалого часу Ця вимога фактично не реалізується. Про необхідні конкретні шляхи у цьому напрямі докладніше йтиметься у главах Книги 2 Курсу.

Окремо розглянемо вплив на формування криміногенної та кримінальної мотивації злочинної групи. Тут слід виокремити ряд особливих процесів і умов. Загальною особливістю впливу злочинної групи є, на відміну від інших соціальних груп, його майже виключна криміногенність. Якщо інші групи, поряд із

297