- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 7
тика суспільного середовища, за умов та під впливом якого відбувалися ці процеси, не дає відповіді на питання, в якій саме ситуації, за яких конкретних обставин вони здійснювалися та яким чином обставини впливали на розвиток криміногенних рис особи. Відомо багато прикладів, коли в одному й тому самому середовищі, скажімо сім'ї, виробничому колективі, групі дозвілля тощо, вплив криміногенного характеру та його джерело суттєво змінювалися залежно від конкретних обставин часу, умов здійснення, наявності та активності джерел антикриміногенного змісту і багатьох інших обставин, що іменуються ситуацією. Тому інтерес кримінології до вивчення та врахування впливу конкретної життєвої ситуації на названі вище процеси розвитку криміногенних рис особи та середовища цілком виправданий. Підхід до розгляду конкретної життєвої ситуації здійснення всіх зазначених процесів називають широким на відміну від вузького. У широкому значенні поняття конкретної життєвої ситуації охоплює конкретні життєві обставини на всіх етапах формування особистості, набуття нею певної спрямованості, у тому числі антисуспільної, виділенні мотиваційних орієнтацій, тенденцій та відповідних діяльнісних проявів. Очевидно, можна виділити конкретну життєву ситуацію, в якій за її участю відбувається формування криміногенної орієнтації та мотивації, кримінальної мотивації та прийняття рішення про вчинення злочину. Окремий зміст і значення має конкретна ситуація реалізації цього рішення, тобто ситуація безпосереднього вчинення злочину. В усіх цих моментах конкретна ситуація, її складові, взаємодія між ними, сприйняття їх особою є різними, залежними від набору та стану обставин, умов, які її визначають в якомусь конкретному місці, у конкретний час. Загальне розуміння ситуації як «обставин життя людини» без конкретизації цих обставин і їх ролі не відбиває її сутнісного змісту і наближає до ототожнення з поняттям способу життя.
Виходячи з різного розуміння конкретної життєвої ситуації (широкого та вузького), недоречно об'єднувати одним змістом дозлочинну ситуацію формування криміногенної орієнтації та мотивації і більш пізню ситуацію формування та реалізації конкретного опредмеченого мотиву, тобто ситуацію вчинення злочину. .
302
Умови та механізм злочинного прояву
Далі розглянемо характеристику та роль конкретної ситуації на стадії формування криміногенної орієнтації та мотивації, але почнемо розгляд із положень, що є загальними і для інших стадій механізму злочинного прояву, де виявляється роль конкретної життєвої ситуації.
Перш за все, слід звернути увагу на те, що конкретна життєва ситуація має об'єктивний зміст, який визначається реальними умовами, подіями, і суб'єктивне уявлення, що складається про неї в осіб, причетних до цієї ситуації, а передусім в особи, вплив на формування якої визначається. Між об'єктивною та суб'єктивною характеристиками ситуації нерідко виникають розбіжності, і досить суттєві, що залежать: від поінформованості особи стосовно ситуації, її поглядів, досвіду, моральних оцінок, індивідуальних властивостей сприйняття, а також від складності ситуації, реальних можливостей розібратися у ній тощо.
Досвід свідчить, що життєва ситуація, як правило, не може бути однозначною. Майже у кожному випадку є обставини, умови, що сприяють впливу негативного середовища. Водночас інші обставини середовища суперечать йому або навіть гальмують його.
Ставлення особи до різних впливів ситуації залежить від багатьох умов. Вважається, що вирішальне значення при цьому мають її моральні якості, домінуюча спрямованість особистості, досвід перебування у різних ситуаціях. Серед різних за характером ситуацій виділяють криміногенну ситуацію, яка сприяє формуванню тих якостей особи, передусім її особистості, що можуть стати безпосередньою причиною вчинення злочину, «продукувати» його. Виділяють навіть «провокуючу» ситуацію, яка містить обставини, що можуть значно актуалізувати мотив і намір вчинення злочину. Разом з тим слід застерегти від широкого застосування оцінки ситуації у ролі криміногенної, розуміти, що будь-яка ситуація, можливо за винятком імпульсивного злочину, не може сама «породити» злочин. Вирішальна роль у відносинах особи і ситуації, як і з соціальним середовищем у цілому, у визначенні характеру поведінки належить особі. Середовище і ситуація мають у цьому разі підпорядковане значення, яке може ускладнювати завдання особи щодо сприйняття їх впливів та ситуації загалом. Роль та вплив ситуації у реалізації наміру вчинити злочин значно підви-
303