- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 4
чинів. За межами судової статистики, принаймні певний час, залишаються й кримінальні справи, злочини по яких не розкриті, або винні особи перебувають у розшуку.
Інтенсивність злочинності. Показники рівня злочинності не завжди дають правильне уявлення про реальну її поширеність та інтенсивність злочинних проявів. Остання, як правило, залежить від кількості населення, його щільності на території вимірювання. Ця залежність ґрунтується на припущенні, що серед населення є порівняно незмінна частка людей, які проявляють злочинну активність. Тому серед більшої кількості населення передбачається й більша кількість осіб, які вчиняють злочинні прояви. Для врахування фактору кількості населення на території вимірювання злочинності, тобто для отримання показника інтенсивності останньої, який не залежить від абсолютної кількості населення, застосовують показник, що називається коефіцієнтом інтенсивності злочинності.
Коефіцієнт інтенсивності злочинності — це відносний статистичний показник поширення злочинності на певній території та визначається через кількість злочинів, що припадає на кожну тисячу (10 тис. або 100 тис.) населення певної території. Зрозуміло, що цей показник більш адекватно характеризує злочинність з огляду на її поширення, інтенсивність у кожній однаковій за кількістю сукупності населення.
Коефіцієнт інтенсивності злочинності (К.з) обчислюють за
формулою:
(формула 1)
.. ЗхНп
н
З — кількість злочинів на території за певний час (в абсолютних числах),
Н — чисельність населення на території вираховування у період розрахунку (в абсолютних числах),
Нр — кількість населення, з розрахунку на яку визначається показник інтенсивності злочинності.
Виходячи з даних про кількість вчинених злочинів в Україні у 2005 р. (485,7 тис.) та про чисельність її населення у цьому році
158
Теорія злочинності
(47,6 млн осіб) розраховуємо за наведеною формулою, що коефіцієнт інтенсивності злочинності на 100 тис. населення у 2005 р. загалом у країні становив 1033.
Для порівняння наведемо показники коефіцієнта інтенсивності злочинності у деяких інших країнах у 1997 р. В Україні того року він становив 1162, Німеччині — 8029, Бельгії — 8035, Норвегії — 6995, Данії - 10 051, Італії - 4000, Швейцарії - 4769, Греції -3591, що можна пов'язувати як із високим рівнем злочинності, особливо мігрантів, так і зі сталою системою повної реєстрації усіх повідомлень щодо кримінальних проявів, включаючи кримінальні проступки (не кваліфіковані у значенні злочинів). У країнах, що значною мірою переймають європейський досвід реєстрації злочинів, показник згаданого коефіцієнта зріс, зокрема у Латвії до 1496, Литві - 2046, Естонії - 2809, Польщі - 2568, Болгарії -2904, Румунії — 1601, Угорщині — 5066, Чехії — 3917. У країнах СНД, де здебільшого зберігається традиція неповної реєстрації повідомлень про злочини, коефіцієнт інтенсивності за той самий рік становив: у Республіці Білорусь — 1251, Росії — 1627, Казахстані — 1047, а в Азербайджані — 216, Вірменії — 325, Грузії — 256. У Китаї, де й нині панує комуністичний режим, цей показник становив 316і.
Розглянемо значення коефіцієнта інтенсивності злочинності для отримання реального уявлення про останню на прикладі групи регіонів, в яких традиційно реєструвалося найбільше злочинів, тобто рівень злочинності є найвищим. Візьмемо для прикладу значення показників рівня та інтенсивності злочинності за 2002 р. та простежимо вплив показника інтенсивності на зміну уявлення про першу десятку регіонів з найбільшим поширенням злочинності (див. таблицю № 2),
1 Шакуп В. І. Суспільство і злочинність. - К„ 2003. - С. 720-724.
159