Глава 9

чення шляхів, способів та засобів її досягнення, висуваються певні вимоги, а саме:

• наукова обґрунтованість, яка реалізується через відповід­ ність об'єктивним закономірностям, що обумовлюють результати аналізу достовірної та повної інформації, дотримання всебічності розгляду питання, що становить предмет управління;

• законність, тобто відповідність закону та спрямування планованої діяльності на його дотримання і виконання; вимога за­ конності управлінського рішення особливо важлива щодо об'єк­ тів, функціонування яких регламентується актами законодавства, як це має бути вчинено стосовно діяльності щодо запобігання та протидії злочинності;

• актуальність, тобто спрямованість на розв'язання важливих, істотних для цієї системи або систем вищого рівня сучасних проблем і питань, які впливають на сутнісне функціонування цих систем і їхніх окремих елементів;

• реальність, тобто його здійсненність як за результатами вико­ нання рішення, так і за наявністю для цього відповідних сил і засобів;

• компетентність, що відображає обізнаність суб'єкта управ­ ління стосовно об'єкта управління та засобів управлінського впли­ ву на нього;

• конкретність, яка полягає у чіткому визначенні цілей, завдань і, особливо, напрямів, форм і засобів їхнього вирішення, що виключає суперечливе або двозначне розуміння та тлумачення;

• своєчасність, яка означає, крім актуальності рішення, пра­ вильний вибір часу його здійснення, який має оптимально відповідати стану об'єкта управління, проблемній ситуації, що склалася, та можливостям суб'єкта управління.

Інколи, поряд із науковою обґрунтованістю, називають ще вимогу інформативності, яка, крім першого значення, контролює насиченість рішення необхідною інформацією за принципом її оп-тимальності.

Крім наведених вимог до управлінського рішення в цілому, які поширюються на всі його форми, в -тому числі на плани, в науці управління виділяють особливі вимоги до планування, зокрема безпосередньо до плану. До цих вимог належать:

414

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

• наступність планів за діями, завданнями, засобами та строка­ ми реалізації: цілі і завдання планів суб'єктів управління нижчого рівня мають відповідати цим атрибутам планів суб'єктів вищого рівня, засоби виконання завдань — належним засобам діяльності, наданим суб'єктам виконання, строки планів на складовий період (місяць, квартал) мають відповідати строкам плану більш трива­ лого періоду (півріччя, рік);

• відповідність типовим планам, якщо такі були визначені для певного виду діяльності, та системі управління цією діяльністю;

• поєднання поточного та перспективного планування, в тому числі врахування стратегічних цілей, визначених на перспективу;

• комплексність планування, тобто охоплення управлінським впливом у разі можливості не лише вирішення основних питань, що визначають сутність проблемної ситуації, а й інших, що сприя­ ють її розв'язанню, а також забезпечуючих (ресурсних) заходів;

• оптимальність плану, тобто передбачення обсягу заходів, які забезпечують виконання не менше ніж визначено завданнями пла­ ну, але й не більше того («економія сил і засобів»);

• стабільність і, разом із тим, гнучкість плану, що означає постійність завдань, видів робіт на весь період планування, а та­ кож можливість, залежно від реальних, тим більше змінених умов, використання більш відповідних обстановці заходів і засобів вико­ нання запланованих завдань.

Згідно з наведеними вимогами до управлінського рішення та планування наука управління визначає пов'язані з ними принци­пи цієї стадії управлінської діяльності, які, по суті, повторюють за­значені вимоги.

Всі наведені вимоги до управлінського рішення та до плану як його форми повністю стосуються кримінологічного планування та плану як форми його реалізації. Виникає питання, чи існують і які саме кримінологічні специфічні вимоги до них як до управлін­ського рішення взагалі та до плану зокрема.

Автори, які займалися проблемами кримінологічного плану­вання, при визначенні вимог до нього та його принципів здебільшого повторювали ті, що окреслені наукою управління до управлінського рішення і плану взагалі. Цей перелік вимог допов­нювався лише окремими ознаками та вимогами, що дійсно мають

415