Глава 9

ського рішення. Остання стадія завершує цей управлінський цикл, що визначається межами завдань управлінського рішення, а в кінцевому рахунку — досягненням мети. Недосягнення повною мірою мети, а тим більше неповне виконання управлінського рішення, перетворює останню стадію цього управлінського циклу на першу стадію нового циклу, що починається з визначення нової або невиконаної частини мети (стадія 1), нової проблемної ситу­ації (стадія 2), підготовки і прийняття нового управлінського рішення (стадії 3-5).

Запропонований поділ стадій реалізації загальних функцій управління в основному відповідає потребам реалізації особливих функцій системи управління діяльністю щодо запобігання і про­тидії злочинності. Пристосування цих стадій до потреб цієї діяль­ності має відбуватися не через зміну їхньої структури, а шляхом наповнення їх відповідним змістом, зокрема кримінологічним, згідно з особливостями функцій цієї системи управління.

Реалізація функцій системи управління діяльністю щодо запо­бігання та протидії злочинності та визначених на відповідних їм стадіях управлінського процесу завдань, процедур, операцій здійснюється через застосування певних засобів. Останні також мають ряд класифікацій залежно від форм, методів, технології, результату здійснення та ін. Для визначення кримінологічних засобів забезпечення управління антикримінальною діяльністю варто застосувати класифікацію засобів за їхньою предметною сутністю (змістовністю). За такої диференціюючої підстави управлінські засоби здійснення процесу управління, його функцій поділяються на: політичні, економічні, правові, кримінологічні, адміністративні, безпосередньо соціальні, соціально-психологічні, морально-етичні, культурологічні та ін. У нас наразі немає можли­вості характеризувати кожний різновид перелічених засобів, їхні методи, форми, способи здійснення та ін. Обмежимося криміно­логічними засобами.

380

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

£ 2. Види та функціональне призначення

кримінологічних засобів забезпечення управління

діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності

Види кримінологічних засобів та їхнє функціональне призна­чення стосовно управління діяльністю щодо запобігання та про­тидії злочинності доцільно розглянути за стадіями управлінського процесу, на яких вони використовуються.

І. Стадія визначення мети системи управління вказаним різ­новидом діяльності. Мета системи управління та керованої нею діяльності щодо запобігання та протидії злочинності визначається у таких джерелах:

• політика держави щодо запобігання та протидії злочинності;

• стратегія управління щодо зазначеної діяльності та самої діяльності, яка визначається згідно з зазначеною державною полі­ тикою;

• акти законодавства, передусім укази Президента, у тому числі щодо рішень Ради національної безпеки і оборони, постанови Кабінету Міністрів, а також управлінські документи центральних органів виконавчої влади, Генеральної прокуратури, СБУ, де визна­ чаються завдання щодо зазначеної антикримінальної діяльності.

Інколи виникає питання щодо належності цієї стадії до системи управління названої діяльності або повністю чи частково до інших управлінських систем, наприклад, управління політичними про­цесами чи політичного управління, правової системи або системи правового регулювання антикримінальної діяльності. За своєю предметною спрямованістю стадія визначення мети управління зазначеною діяльністю, очевидно, не може не належати до його си­стеми. Разом із тим, політика стосовно запобігання та протидії злочинності, безперечно, є частиною державної політики в цілому, формою політичного управління та елементом його системи. Так само акти законодавства, що визначають завдання антикриміналь­ної діяльності, є одночасно елементами системи управління нею і системи її правового регулювання. Тут має місце явище, яке в теорії систем називають перехрещенням систем, коли певні еле­менти однієї системи, скажімо управління діяльністю, є одночасно підсистемою іншої системи, наприклад системи її правового регу­лювання і навпаки.

381