Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
309 к. курс сучасної Української кримінології 1 кн.doc
Скачиваний:
280
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
12.39 Mб
Скачать

Глава 5 •

відповідних служб МВС у виявленні та викритті цих злочинів, що спостерігалося у 2005 р. Проте факт їх обумовлення чинниками економічного характеру не викликає сумніву.

Тут свідомо детальніше розглянуто дію криміногенних чин­ників, що походять зі сфери економічних відносин. Вони, як вид­но, переважно обумовлюють вчинення злочинів не лише у цій сфері, айв інших сферах суспільних відносин, коли присутня ко­рисливо-матеріальна мотивація. За статистичними даними злочи­ни зазначеної мотивації становлять більшість серед злочинності у сучасній Україні та фактично визначають ЇЇ рівень.

Аналіз детермінантів злочинності у соціально-політичній сфері, проведений у 2003 р., засвідчив різке відставання політично­го розвитку суспільства на засадах демократизації, відкритості, формування і введення у дію інституцій громадянського суспільст­ва, у тому числі громадського контролю, особливо у системах влади, управління та у соціальній сфері. Більше того, виявилися свідчення щодо штучного гальмування цих процесів. За умов фак­тично закритої політичної системи набули загрозливої тенденції зростання інтересів та можливостей олігархічного капіталу, корумпованого високого і малого чиновництва, організованого кримінального промислу, їх поєднання між собою та з владою з метою отримання надприбутків. Цим обумовлені загрозливі потенційно-криміногенні процеси викривлення та диспропорції соціальної структури і забезпечення життєдіяльності різних її частин. Свідомо, особливо на регіональному рівні, гальмувався розвиток підприємництва та середнього класу. Виявилася разюча та незрозуміла на правомірному та етичному рівні диференціація прибутків, поглибилася політична, суспільна та матеріальна нерівність населення. Існувавша система влади стала причиною гальмування цивілізаційного розвитку у соціально-політичній сфері, репродукування у ній криміногенних чинників. Висновки щодо необхідності зміни системи влади як першоджерела всіх суспільних негараздів, неможливості без цього будь-яких пози­тивних зрушень стали висловлювати й інші дослідники, у тому числі у відкритій пресі1.

1 Дробноход М. Державний лабіринт для українського народу. Чи знайдемо вихід? // Дзер­кало тижня. — 2005. — № 16.

226

Теорія детермінації злочинності

Ми передбачали — і це підтвердилося — кримінологічне значу­ще зростання напруги і нестабільності, пов'язаних із загостренням політичних відносин у період чергових президентських виборів 2004 р.1 Масовий вияв незадоволення владою, передусім її мораль­но-політичними якостями, вершиною яких стала фальсифікація результатів президентських виборів, та впевненість, що влада мо­же і повинна бути чесною перед народом, обумовили явище «по­маранчевої революції», привели до обрання Президентом України В. А. Ющенка, з яким більшість виборців пов'язувала сподівання докорінної зміни режиму і системи влади. Від реалізації цих сподівань, необхідних системних реформувань, результатів роз­витку демократичних процесів та політичної ситуації в цілому і, насамперед, на рівні правових і моральних цінностей, профе­сіоналізму і патріотизму, залежав подальший суспільний та дер­жавний розвиток держави, у тому числі перспектива подолання зневіри і безпорадності, матеріальних та інтелектуальних нестатків або залишення без істотних змін фізичного та духовного зубожіння, втрачених перспектив більшості людей та пов'язаного з цими явищами і процесами кримінологічного потенціалу українського суспільства.

Після півтора року правління нової влади можна зробити висновок щодо більшої її відкритості, поступу, хоч і уповільнено­го, демократичних змін, запровадження свободи слова (щоправда маловпливової на політичні процеси). Разом з тим у системі влади змінилися переважно її носії, а не сама сутність, яка багато в чому наслідувала елементи минулого режиму, пріоритети політичного змісту та іміджу перед інтересами всього суспільства, його цивілізаційної зміни. Нова влада реально мало впливала на скоро­чення негативних чинників у соціально-політичній сфері, нато­мість демонструвала непрофесіоналізм у вирішенні багатьох проблем, непослідовність щодо додержання принципів верховен­ства права, незалежності судочинства. Владну команду роз'їдали чвари, брудні «розборки», обумовлені, як правило, амбіційними мотивами, підозрами, метою захопити побільше командних постів

1 Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. // Інформ. бюле­тень Координаційного бюро з проблем кримінології АПрНУ. — 2002. № 5. — С. 14.

227

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]