Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
309 к. курс сучасної Української кримінології 1 кн.doc
Скачиваний:
280
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
12.39 Mб
Скачать

Глава 9

визначається як об'єктивно необхідний різновид суспільної діяль­ності, що забезпечує узгодженість спільної праці людей, її ціле­спрямованість щодо досягнення суспільної мети та вирішення обумовлених нею завдань. Об'єктивна потреба в управлінні соціальною діяльністю стосується всіх її різновидів, у тому числі й діяльності щодо запобігання та протидії злочинності.

Питання щодо основ управління у сфері боротьби зі зло­чинністю вперше у кримінології радянських часів були порушені Г. А. Аванесовим ще у 1975 р. У монографії «Криминология. Прогностика. Управление» він відзначив, що у цій сфері складають­ся управлінські відносини і є потреба у запровадженні в них науко­вих методів, формуванні управляючих систем. Об'єктом зазначено­го управління він вважав саму злочинність, управлінський вплив на яку здійснюється опосередковано через інший об'єкт, яким є орга­ни, що безпосередньо здійснюють боротьбу зі злочинами, тому зло­чинність — це ніби кінцевий об'єкт управлінського впливу1. Згідно з цим висновком він коротко визначив схему (ієрархію) об'єктів, а також суб'єктів, структуру і завдання управління процесами боротьби зі злочинністю. Висунення управлінського аспекту стосовно боротьби зі злочинністю було актуальним, але мало на той час лише постановчий характер і виглядало як позначення загаль­ної основи для більш детального розгляду окремих управлінських функцій, зокрема прогнозування та планування у системі управ­ління у сфері боротьби зі злочинністю. Очевидно, лише першим наближенням до проблем останнього, як і недостатньою розробкою тоді основ соціального управління загалом, можна пояснити відне­сення автором до об'єкта управління суспільне небезпечного фено­мену злочинності, а не діяльності щодо її обмеження. Злочинність, як зазначалося, за своєю предметною сутністю є проявом криміна­льної активності певної частини членів суспільства. Управління спрямовується не щодо цієї активності, а щодо діяльності з протидії їй відповідними правоохоронними та іншими соціальними засоба­ми. Вплив на злочинність, кримінальну активність певних осіб, але не як управління, а у вигляді протидії їй чинить предметна вико­навська діяльність, стосовно якої і здійснюється управління.

1 Аваиесов Г. А. Криминология. Прогностика. Управление. — Горький, 1975. — С. 347—354.

366

Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...

У зв'язку з розглядом питання щодо об'єкта управління соціальною діяльністю, яка чинить вплив на злочинність, потрібно визначитися термінологічно стосовно цього впливу. Відомо, що і в науці, особливо у практичній діяльності, та й у за­конодавстві радянського періоду для позначення цього впливу тривалий час широко застосовувався та й нині ще інколи викори­стовується термін «боротьба», відповідно — «боротьба зі зло­чинністю». Вживалися, в основному у публіцистичному або політичному аспектах, й інші терміни «реагування на зло­чинність»: «війна» зі злочинністю, «викорінення», «подолання» злочинності. В останні роки у цьому значенні пропонувалося вживати термін «контроль» за злочинністю. Проте ця пропозиція не мала переконливого кримінологічного обґрунтування1, а в уп­равлінському аспекті зводила управління лише до однієї його функції — контролюючої.

На наш погляд, термін «боротьба» не є вдалим для визначення, тим більше у кримінологічному аспекті, діяльності суспільства щодо реагування на злочинність. З енциклопедичних видань відо­мо, що термін «боротьба» відображає протиборство (військове, спортивне, політичне), у процесі якого одна зі сторін боротьби стає переможцем, інша — переможеною, а в біології (боротьба за існування) одна — виживає, інша — гине. Цими результатами і закінчується будь-яка боротьба. Нічого подібного згідно із сучасним знанням не можна сказати про злочинність. Навряд чи коли-небудь вона буде повною мірою ліквідована, «викорінена», подолана. Та й функціонально термін «боротьба» не розкриває сутності діяльності, яку суспільство та держава ведуть щодо зло­чинності, а саме щодо запобігання та протидії останній, спрямову­ючи зусилля на скорочення кількості злочинних проявів, змен­шення їх суспільної небезпечності та шкідливості наслідків від них. Тому вважаємо, що діяльність, яка є об'єктом управління у сфері, що розглядається, потрібно окреслювати функціями за­побігання та протидії злочинності.

1 Один із прихильників вбачати суттєву новизну у терміні «контроль» за злочинністю виз­нав, що зрештою мова йде про заміну у такий спосіб терміна «боротьба» іншою назвою (Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект). — Авторсф. дис.... д-ра юрид. наук. - X., 2002. - С. 8).

367

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]