- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 4
ним мотивом, реалізація якого планується суб'єктом через встановлення і досягнення корисливої мети1. Отже, наведене визначення є близьким до сучасного розуміння злочинної діяльності у вигляді системи дій, що ґрунтуються на психологічному механізмі спільного мотиву, його реалізації через постановлення та досягнення єдиної мети. Разом з тим воно не позбавлено й певних вад: нечітко визначені «тісна пов'язаність» із злочином зазначених дій, їх правова природа, зокрема не лише злочинний, а можливо, й незлочинний характер2; функціонально-забезпечуюча роль дій, які становлять зміст злочинної діяльності, обмежена лише плануванням і через встановлення та досягнення злочинної мети; не визначені — і це головна вада — кримінально-правова сутність злочинної діяльності, її співвідношення та зв'язок зі злочином, формою (або проявом) якого вона є, а також з іншими характеристиками її базового кримінально-правового визначення.
Нарешті, шосте: кримінально-правове поняття «злочинна діяльність» як однієї з форм вчинення суб'єктом злочину суспільне небезпечного винного діяння (ст. 11 КК України) має бути визначено і через власні потреби кримінального права та кримінального законодавства. Останні обумовлені необхідністю відділити це загальне поняття від більш вузьких понять продовжуваного злочину та злочинної діяльності на стадії готування до злочину. Поняття продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних злочинних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром (ч. 2 ст. 32 КК України), та поняття діяльності на стадії готування до злочину стосуються лише злочинних діянь, які у першому випадку утворюють єдиний злочин3, а у другому — створюють умови для вчинення конкретного злочину4 і в обох випадках не виходять за межі суспільно небезпечних винних діянь, не торкаються форми вчинення злочинів «взагалі».
1 делійський А. Ф., Коржанський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К., 1998. — С. 13.
2 На цю важливу характеристику дій, що становлять злочинну діяльність, звернув увагу ще у 1983 р. Т. Е. Караєв (Караев Т. 9. Повторпость прсступлсний. - М., 1983. - С. 11-13).
3 Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. / За ред. М. І. Баканова, В. В. Ста- шиса, В. Я. Тація. - К., 2005. - С. 255.
4 Там само. - С. 192.
154
Теорія злочинності
Кримінально-правове поняття злочинної діяльності насамперед має бути нормативним, тобто визначеним через нормативні ознаки, властиві кримінальному законодавству. Реалізація цієї вимоги передусім може бути досягнута через доповнення поняття злочину, що міститься у ст. 11 КК України, вказівкою на форми, в яких суспільне небезпечне діяння вчиняється суб'єктом злочину. З цією метою ч. 1 ст. 11 КК України мала б бути доповнена після слів «вчинене суб'єктом злочину» словами «у формі злочинного вчинку або злочинної діяльності». У зв'язку з наведеним доповненням логічним є визначення у цій нормі поняття двох останніх категорій. Для цього ст. 11 КК України має бути доповнена окремою ч. 2, а саме: «Злочинним вчинком є одноразове винне суспільна небезпечне діяння. Злочинна діяльність — це система окремо мотивованих цілеспрямованих неодночасних злочинних, інших протиправних і не протиправних діянь суб'єктів злочину та інших суб'єктів, причетних до нього, вчинених з прямим умислом, підкорених у кінцевому рахунку спільному мотиву та єдиній меті забезпечення умов здійснення і підтримання цієї діяльності, її подальшого розвитку».
У зв'язку з доповненням ст. 11 запропонованою ч. 2 нинішня ч. 2 цієї статті стане ч. 3.
Ця пропозиція не претендує на завершеність. Вона може бути уточнена. Головна мета її внесення — стимулювати фахівців у галузі кримінального права до визначення у Кримінальному кодексі України форм вчинення злочину (суспільне небезпечного діяння), передусім злочинної діяльності. : :
ф 3. Кримінологічні показники злочинності та основні способи їх вимірювання
Визначаючи поняття злочинності, наголошувалося, що вона проявляється через певні суспільне небезпечні діяння. Характеристики останніх є змінними, через що злочинність визначається як мінлива людська активність, що має певні кількісні та якісні показники. Крім загальної кількісті злочинних проявів значення мають також розмір території, де вони проявлялися; кількість населення, що проживає на ній; часовий проміжок, за який вимірювалася їхня чисельність тощо.
155