Глава 5

мості, співвідношення згаданих, різних за прийнятністю суспільст­ву детермінант.

У суспільній свідомості (а це, нагадуємо, сфера спричинення і суспільно прийнятної, і антисуспільної активності, у тому числі злочинної) протягом усього аналізованого періоду відмічався глибокий дефіцит суспільно доцільних етичних цінностей, орієн­тацій, потреб та нерозвиненість соціально-політичної мотивації в інтересах суспільства і держави. Через це соціокультурна, мораль­но-психологічна сфери та суспільна свідомість в цілому переван­тажені тягарем разючої нерівності можливостей освітнього, куль­турного, професійного розвитку, неспроможності значної частини населення, насамперед молоді, задовольнити елементарні потреби всебічного особистого зростання та удосконалення. Стала очевид­ною моральна девальвація згори донизу навіть стосовно загально­людських цінностей, культурних традицій. Демонстративно не-хтувалося і доки реально не зросло за нових умов значення знань, інтелекту, науки та їхнього потенціалу на фоні демагогічних та ли­цемірних запевнень про підтримку та використання цивіліза-ційних надбань. У той самий час продовжує виставлятися напоказ та у різний спосіб заохочуватися пільгами, гарантіями, квотами, високим патронатом благополуччя найменш інтелектуальної, але швидко збагатілої «нової еліти». Морально-культурні інтереси більшості населення замінені елементарними потребами фізіоло­гічного виживання. Згадані суспільно негативні детермінанти минулого режиму заклали глибини неосвіченості, культурного занепаду, безперспективності майбутнього, а з ними — нестабіль­ності та конфліктності суспільства. Вони зумовили негативні кримінально-психологічні стереотипи щодо безвихідності життя і діяльності, зокрема підприємницької, без скоєння правопорушень, стосовно можливості виживання лише за рахунок аморальних, протиправних і навіть злочинних вчинків. Прихильність до останніх особливо проявляється, коли йдеться про перерозподіл багатства, здобутого незаконним або нечесним способом, про допустимість нехтування законом, застосування сили, злочинного замовлення, особливо за великі гроші, про можливість обману, хабарництва у взаємовідносинах. До того ж, майже безперешкодно набуло загрозливого, щоденного поширення, передусім на теле-

230

Теорія детермінації злочинності

екранах, численних шоу, у відео- і книжковій продукції, криміна­льної субкультури, яка формує позитивне ставлення та стимулює прихильність до злочинного світу. Разом з тим нечувано пошири­лися та перетворилися на суспільну проблему факти інфор­маційного, морального і фізичного терору, як правило, безкарного вчинення нападів та погроз, принизливих висловлювань на адресу журналістів, які висвітлюють негаразди у суспільно-політичному житті, а також здійснення податкового та позовного тиску на них, щоб примусити припинити свою діяльність.

Згадані соціокультурні, моральпо-психологічні, безпосередньо соціально-психологічні чинники, у разі подальшого байдужого або навіть фактично сприяючого ставлення до них з боку влади і суспільства, мають перспективу посилення, навіть найближчим часом, свого криміногенного впливу, погіршення нинішньої криміно­логічної ситуації.

Слід відзначити дію ще одного комплексного чинника. Йдеться про посилення впливу на всі суспільні процеси і явища, у тому числі негативні, включаючи злочинність та її детермінанти, світо­вої глобалізації. Обґрунтовується та підтверджується тенденція, згідно з якою глобалізація, поряд зі своїм позитивним впливом, може порушити національні системи забезпечення основних прав людини, протидії та обмеження бідності, безробіття, злочинності, тероризму, корупції, наркоманії, неконтрольованої міграції, СНІДу тощо. Передбачається зростання їхньої масовості, суспільної небезпечності та руйнівної сили. Глобалізація соціаль­них та економічних проблем і детермінантів злочинності вже породила поширення та інтегрованість організованої злочинної діяльності, перетворення її частини у транснаціональну.

Проаналізувавши детермінацію злочинності в сучасній Україні, динаміку головних чинників, які її обумовлюють, можна зробити загальний висновок: кримінологічна ситуація в Україні продов­жує залишатися небезпечною, має тенденцію до загострення. Де­термінанти низки злочинів, а також у багатьох сферах суспільних відносин залишаються нез'ясованими, чітко не визначені процеси, явища, прояви, факти, що відіграють роль причин і умов вчинення злочинів. На урядовому рівні не організована робота з виявлення та визначення останніх, що не дає можливості системно налагоди-

231