- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 9
кримінологічні особливості. Зокрема, Ю. В. Солопанов вказував, що плановані заходи при кримінологічному плануванні мають впливати не лише на саму злочинність, а й на причини та умови, які її обумовлюють, а тому повинні стосуватися широкого кола виконавців на різних рівнях. Він підкреслював, що кримінологічні прогнози для такого планування не лише дають певну інформацію, але й створюють базу наукового підходу1. Автори підручника «Курс кримінології», підготовленого у Національній академії внутрішніх справах України, доповнили зазначені вимоги завданням плану об'єднати різних суб'єктів профілактики і спрямувати їхні зусилля в єдине русло цілеспрямованої діяльності2. О. М. Бандурка та Л. М. Давиденко вказали на необхідність при реалізації кримінологічного планування більш суворо керуватися принципами і вимогами кримінологічної науки, відповідно до чого, викладаючи загальні принципи та умови планування, дещо додали до їх змісту положення та терміни з теорії профілактики правопорушень3.
Кримінологічне планування та план як форма його реалізації, на наш погляд, мають (порівняно із «загальним» — управлінське рішення та «особливим» — план взагалі) свою «окрему» кримінологічну специфіку, що впливає, насамперед, на вимоги до нього, його методи, спрямованість та кінцеву мету. Кримінологічна специфічність планування пов'язана, в основному, не з окремими його умовами, етапами, механізмами, видами, що в цілому є подібними для будь-якого управлінського рішення та плану, а із специфічним об'єктом планування — діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності. Остання, у свою чергу, багато в чому визначається характером самої злочинності та особливістю чинників, що її зумовлюють. Зазначена специфічність, перш за все, уточнює об'єкт планування, його межі, зокрема ті, які обумовлені можливостями планування діяльності щодо протидії злочинності у вузькому безпосередньому значенні поняття «протидія». Так само, як не планується вчинення злочинів, так і не може
1 Солопапов Ю. В. Зазнач, праця. — С. 33.
2 Курс кримінології. Загальна частина. — С. 201.
3 Бандурка А. М., Давидепко Л. М. Зазнач, праця. — С. 143-144.
416
Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності...
плануватися діяльність щодо протидії їм згідно з нормами Кримінального кодексу, що визначають кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини, та у формах реагування на них, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом. У безпосередньому значенні поняття «планування» плануватися може ресурсна підтримка зазначеного реагування (удосконалення правового регулювання, навчання та підвищення кваліфікації кадрів, організаційне, інформаційне, технічне, матеріальне, фінансове та інше забезпечення). Тому об'єктом кримінологічного планування здебільшого є діяльність щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, переважно той її напрям, який реалізується через профілактичний вплив на причини та умови, що обумовлюють кримінальну активність, створюють для неї сприятливі умови. З цією особливістю об'єкта кримінологічного планування пов'язане те, що план, через який воно реалізується, часто має назву «план профілактики» або «профілактичної діяльності», хоча насправді, він передбачає не тільки заходи профілактики, а й запобігання злочинності за іншими напрямами.
Особливістю кримінологічного планування є також його універсальна мета, що полягає у досягненні скорочення злочинності. Незалежно від виду злочинів або злочинності загалом, забезпеченню запобігання та протидії яким призначений план, незалежно від періоду чи територій, на які він поширюється, або змісту тих чи інших планованих заходів, єдиною метою та критерієм виконання плану є скорочення злочинності.
Особливості кримінологічного планування, що пов'язані із завданнями, методами, засобами та іншими категоріями кримінології, як зазначалося, істотно уточнюють згідно з останніми відомі з науки управління загальні вимоги та принципи розроблення та прийняття управлінських рішень та планів зокрема.
Так, вимога наукового обґрунтування конкретизується щодо кримінологічного планування необхідністю спиратися на кримінологічний аналіз злочинності та загалом на більш повне та різнобічне використання кримінологічної інформації. Сучасний і зроблений у ретроспективі кримінологічний аналіз злочинності має обов'язково доповнюватися її кримінологічним прогнозом на перспективу, взагалі на період планування. Особливо слід наголо-
417