- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 8
— контроль за дотриманням правил торгівлі та вживання алко гольних напоїв, незаконним обігом наркотиків;
спеціальні запобіжні операції («заслон», «зброя», «трал», «нелегал» та ін.);
слідча профілактика у конкретних кримінальних справах та шляхом аналізу причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, реагування на них згідно зі статтями 23, 23і КПК України;
багатогранна індивідуальна профілактика, про форми і мето ди проведення якої, а також по інших названих напрямах діяльності докладніше йдеться у главі 4 Книги 3 Курсу.
Залежно від функціонального призначення служби визначаються відповідні напрями, специфічні форми та засоби запобіжної роботи.
Служба безпеки України. Завдання служби визначаються ст. 2 Закону України «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 р. Основні завдання Служби пов'язані з захистом дер жавного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потен ціалу та безпеки держави. У межах цих завдань передбачено здій снення профілактичної функції. До завдань СБУ належить також спеціально-кримінологічне запобігання злочинам проти миру і безпеки, а також тероризму, корупції та організованій злочинності у сферах управління й економіки. Служба застосовує у своїй діяльності такі методи: оперативно-розшукові, організаційні, профілактично-виховні, застереження, а у справах, що розсліду ються слідчими СБУ — процесуальні.
Митні органи України згідно з Указом Президента України від 24.08.2000 р., яким затверджено Положення про Державну митну службу, займаються загальними, груповими та індивідуаль ними заходами щодо запобігання контрабанді, у тому числі пору шенням митних правил, умисному ухиленню від сплати мита, незаконному експорту товарів, коштовностей, наркотиків, зброї, історичних цінностей та ін. Особливого значення у сучасних умо вах набуває запобігання контрабандним операціям та очищення кадрів митної служби від працівників, які займаються корупцією і мають зв'язки з контрабандистами та іншими злочинцями.
2.5. Державна податкова служба України згідно з Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р.
354
Теорія запобігання злочинності
у редакції Закону від 31.03.2005 р. має у своєму складі спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями і податкову міліцію. Вони повинні здійснювати загальне запобігання порушенням податкового законодавства і спеціальні заходи із запобігання кримінальне караним діянням, віднесеним до компетенції податкової міліції.
2.6. Органи і установи виконання покарань. Новий Кримі нально-виконавчий кодекс України та Положення про Державний департамент виконання покарань, затверджене Указом Президен та України від 31.07.1998 р., покладають на ці органи і установи запобігання злочинам засуджених, а також з боку особового скла ду зазначених установ. Детальніше про їхню запобіжну дяльність йдеться у главі 7 Книги 2 Курсу.
2.7. Органи державної прикордонної служби. Зазначені органи, керуючись Законом України «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р., повинні запобігати злочинам та адміністративним правопорушенням, протидія яким законодавст вом віднесена до компетенції цієї служби, насамперед пов'язаним із порушенням режиму державного кордону, а останніми роками разом із територіальними правоохоронними органами, — транскор донній злочинності. Особлива увага має звертатися на запобігання та виявлення фактів переправлення через кордон зброї, наркотиків, валюти, історичних цінностей, нелегальних мігрантів, «живого то вару» у торгівлі людьми — всього того, що може бути предметом доходів організованої злочинності, наразі з використанням її транс кордонних форм. Характерним та таким, що заслуговує на запози чення іншими суб'єктами запобігання злочинності, є передбачення у Законі (ст. 19) обов'язку служби виявляти причини та умови, що призводять до порушень законодавства у сфері її діяльності.
2.8. Судові органи повинні займатися запобіжною діяльністю: — за результатами розгляду конкретних кримінальних справ,
виявляючи по них причини й умови вчинення злочинів та реагуючи на них винесенням окремої ухвали (постанови) в порядку ст. 23і КПК України з направленням її органу, установі, організації, де мають бути вжиті заходи до усунення цих чинників; суди, очевидно, мало виконують цю запобіжну функцію, у 2005 р. її було здійснено лише у 3,5 % справ, закінчених провадженням1;
1 Вісник Верховного Суду України. - 2006. - № 6 (70). - С. 38.
355