- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 8
реагувати процесуальними документами (поданням, окремою ухвалою, постановою) на виявлені причини й умови вчинення злочину та ставити у цих документах вимогу перед керівниками відповідних підприємств, установ, організацій про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов. Кримінально-процесуальне законодавство містить норми, які у сукупності з нормами матеріального права регламентують підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через зміну обстановки, каяття у вчиненні злочину, у зв'язку з примиренням із потерпілим, застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховання та ін. Усі зазначені та інші норми кримінально-процесуального закону та практика їхнього застосування мають запобіжне значення.
Про роль у правовому регулюванні запобігання злочинності Кодексу про адміністративні правопорушення вже зазначалося.
Багатогранність та різноманітність на різних рівнях і напрямах запобіжної діяльності обумовлюють те, що правову основу її здійснення створюють не лише кодифіковані акти, норми яких безпосередньо спрямовані на протидію злочинності. Низка норм, що мають запобіжне значення, міститься у цивільному законодавстві. Наприклад, обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. Те саме можна сказати про норми сімейного законодавства щодо підстав і порядку позбавлення батьківських прав, ряд норм трудового, бюджетного, земельного, господарського законодавства.
Наступною ланкою системи правового забезпечення діяльності щодо запобігання злочинності вважаються акти законодавства, що комплексно регулюють статус, завдання, функції, повноваження, обов'язки і права правоохоронних органів, для яких запобігання злочинності є одним із головних завдань. До них, як правило, відносять закони України «Про прокуратуру» від 05.01.1991 р., «Про міліцію» від 20.12.1990 р., «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 р., «Про державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 р., «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. Подібну роль виконує Положення «Про Державний департамент з питань виконання покарань», затверджене Указом Президента України від 31.07.1998 р. Слід відзначи-
342
Теорія запобігання злочинності
ти, що у вказаних, так би мовити «статусних», актах законодавства завдання та обов'язки відповідних державних органів, установ та служб (за винятком, можливо, Закону України «Про міліцію») щодо запобігання злочинності викладено, як правило, схематично, у загальній формі, предметне не регламентовані повноваження, правові засоби, форми здійснення запобіжної діяльності. Такий підхід не сприяє її належному здійсненню. У Законі України «Про прокуратуру» запобігання порушенням закону як вид діяльності органів прокуратури не передбачено, а термін «запобігання» навіть не зазначається. В Україні прийнято декілька законів з окремих напрямів запобігання злочинності. Такими є закони України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (від 01.12.1994 р.), «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи у справах неповнолітніх (від 24.01.1995 р.), «Про попередження насильства в сім'ї» (від 15.11.2001 р.) та ін. Характеристика норм цих актів законодавства щодо запобігання злочинності буде наведена у відповідних главах Курсу, де розглядатиметься діяльність щодо запобігання окремих видів злочинів.
До системи правового забезпечення запобігання злочинності належать також акти законодавства, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також нормативно-правові акти цих органів. Вони покликані створити правову основу регламентації запобіжної діяльності, організації, порядку, форм та засобів її здійснення в усіх ланках апарату управління державного та місцевого рівнів. Однак і ці акти здебільшого лише у загальній формі визначають вказані питання.
Окремо слід зупинитися на питанні про необхідність спеціального законодавчого акта, який би комплексно регулював діяльність щодо запобігання злочинності. Потреба у ньому додатково обумолюється тим, що у «статусних» та галузевих актах законодавства обов'язки, права, правові засоби запобігання злочинів предметне не регламентивно. Пропозиції щодо прийняття такого акта вносилися ще у 70-ті роки XX ст. За радянських часів у 80-х роках велася робота з розроблення проекту союзних Основ законодавства щодо запобігання (або профілактики) злочинності.
343