- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 1
кримінологічного дослідження, а також про історію розвитку кримінології як джерела отримання кримінологічних знань, зокрема історичних знань щодо розуміння злочинності.
Отже, всі елементи системи кримінологічних знань будуються навколо двох системоутворюючих елементів: знань про злочинність та знань про запобігання їй. Наявністю зв'язку із системоутворюючими елементами та мірою цього зв'язку визначається належність до системи, місце та значення у ній кожного елемента кримінологічних знань.
У системах, що як завдання мають прикладне призначення, а такою є й система кримінології (кримінологічних знань), зазвичай, крім системоутворюючих, виокремлюють також результуючий елемент. Стан останнього відображає результат функціонування системи, реалізації нею свого системозабезпечуючого потенціалу. Щодо системи кримінології, таким результуючим елементом із певною мірою припущення може бути визнаний стан злочинності (її рівень та динаміка). Зниження показників останніх може свідчити про результати діяльності всієї кримінологічної системи, передусім практичної кримінології та, зокрема, запобігання злочинності. Однак результативність протидії злочинності залежить не лише від кримінологічної складової цієї діяльності. Тому використання згаданих ознак злочинності як результуючого елемента системи кримінології пропонується з певною мірою припущення.
Під час розгляду предмета кримінології згадувалося, що до нього входять як окремі його елементи злочини — діяльнісні прояви злочинності. Водночас, визначаючи елементи системи кримінології як науки, вказувалося, що центральний ЇЇ елемент — комплекс знань про злочинність — включає загальне та предметне уявлення про її прояви у вигляді злочинів. Чому ж знання про злочини мають бути представлені в системі кримінології? Насамперед тому, що у її загальнотеоретичній частині, центральною складовою якої є теорія злочинності, міститься комплекс знань — кримінологічна теорія злочину. До неї входять: кримінологічне поняття злочину як діяльнісного прояву злочинності та вчення про його детермінацію, в тому числі про причини й умови, які сприяють його вчиненню; вчення про механізм цього прояву злочин-
28
Поняття, предмет і система кримінології
ності, включаючи роль у ньому особи, яка вчиняє злочин, середовища його вчинення, конкретної життєвої ситуації, в якій воно відбувається, а також потерпілого у цій ситуації і загалом у механізмі злочинного прояву. Всі вказані знання подаються в теорії злочину узагальнено стосовно злочину загалом як самостійного феномену. Тому вони й містяться у загальнотеоретичній частині системи кримінологічних знань.
Теоретичні положення про злочин як такий, що містяться у загальній частині кримінології, знаходять відображення в комплексах наукових знань про окремий злочин, їх видові сукупності (різновиди) створюючи загальнотеоретичну основу їх характеристики. Кримінологічні дослідження довели, що сукупності злочинів різних видів, відтворюючи закономірності теорії злочину загалом, разом з тим мають додаткові теоретичні обґрунтування, що відбивають (і разом з тим визначають) особливості кількісних показників вчинення злочинів, їх кримінологічної характеристики, тобто кримінологічних знань про сам злочин, особу злочинця, причини та умови його вчинення, стан та особливості запобігання злочинів певного виду. Комплекс кримінологічних знань стосовно окремої сукупності злочинів (її називають видом злочинів) становить окрему кримінологічну систему, яка водночас є підсистемою загальної системи кримінології (кримінологічних знань).
Комплекси знань щодо окремих видів злочинів мають особливе значення у прикладному аспекті. Саме ці знання найчастіше використовують практичні працівники для організації власного кримінологічного аналізу окремих видів злочинів на території обслуговування, розроблення й удосконалення заходів запобігання злочинності. Ці кримінологічні знання, передусім про прийоми і способи вчинення злочинів, особливості ознак особи злочинця, обставини, що сприяли вчиненню злочинів, та інше використовуються також як типові характеристики в роботі з розкриття і розслідування конкретних злочинів як належних до певного типу кримінологічної сукупності.
Існує велика кількість систем кримінологічних знань про окремі види злочинів, які є відповідно підсистемами загальної системи кримінології.
29