- •Закалюк а. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн.
- •Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
- •Глава 1
- •Глава 1 ••••••«-і і V;
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ,
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 . ,іг.
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 ;
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 3 і
- •Глава 3 ; «-і
- •Глава 3 •..,-, '
- •Глава 3 '
- •Глава 4 ; :.
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ..-••••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 : "
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 Теорія детермінації злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 ,; , ;
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 " ; "
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 3. Класифікація детермінантів злочинності
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •§ 4. Основні детермінанти злочинності у сучасному українському суспільстві
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Теорія особи злочинця
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 .....
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •1. Ознаки формування, соціалізації особи.
- •2. Ознаки соціального статусу та соціальних ролей.
- •3. Безпосередні ознаки спрямованості особистості.
- •Глава 6
- •8. Індивідуальні психологічні риси
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 •. ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Умови, ситуація та механізм прийняття рішення
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 Теорія запобігання злочинності
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •3. Суб'єкти, функції та повноваження яких не мають цільового спрямування щодо запобігання злочинності та злочинним проявам, але їх діяльність принагідно впливає на відповідні запобіжні процеси.
- •Глава 8
- •§ 4. Стратегічне, організаційне, інформаційне
- •Глава 8 , ;
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 : - '. • • • •.-.,..,.•• •.••• • . - ,--• .- , • . .. .-•;*
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 • • .;••
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 1. Поняття, предмет і система кримінології 12
Глава 1 • • '.-•• ,;.•,;,-.--...- • . Г •- '•'
теорії з окремих проблем (віктимної поведінки, запобігання крадіжок, механізму імпульсивного злочину тощо).
Щоб отримати системне уявлення про наукову інформацію певної науки, особливо у навчальних цілях, слід здійснити її системний розподіл. Наголосимо саме на системному принципі цієї диференціації, яка має проводитися на підставі теорії систем, за системними принципами й ознаками. Уявлення про систему кримінологічної науки як про «розділення єдиних кримінологічних знань на однорідні компактні частини (блоки), внутрішньо узгоджені між собою»1 є, на нашу думку, дещо спрощеним, механічним, що зводить систему до структури. А це різні речі.
Теорія систем вимагає для системної диференціації будь-яких предметів, явищ, інформації про них (мовою цієї теорії — системних елементів), їх системної побудови з визначенням між ними системних зв'язків, наявність яких вказує на сукупність елементів цієї системи. Системні зв'язки окреслюють межі останньої. Далі слід вказати на системне значення цих зв'язків для підтримання і функціонування системи. Перед цим має бути названий критерій, за яким визначатиметься системне значення зв'язків між елементами і самих елементів. У разі побудови системи наукових знань у навчальних цілях основний її критерій має бути доповнений та скорегований з урахуванням потреби такого викладу матеріалу, який був би найбільш сприятливим для системного накопичення, засвоєння та послідовного поповнення. На підставі аналізу системного значення всіх елементів системної побудови має бути визначений системоутворюючий елемент, який обумовлює структуру, основні зв'язки та змістовну якість системи.
З огляду на наведене, основним критерієм побудови системи кримінологічних знань (і кримінології загалом) має бути визнана належність елемента цієї системи, який відображає певні кримінологічні знання, до предмета кримінології.
Отже, у центрі побудови системи кримінології має бути наукове знання про злочинність як про основний елемент предмета кримінології. До сукупності знань щодо злочинності мають увійти
1 Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Даньшшіа. — С. 8.
26
Поняття, предмет і система кримінології
як складові знання про ЇЇ природу та поняття, загальне уявлення про прояви злочинності, її показники та основні способи їх вимірювання, інформація про сучасний стан злочинності в Україні. Поряд із вказаним центральним елементом системи кримінології (кримінологічних знань), що має визначальне (системоутворююче) значення для всієї системи, має бути поставлений комплекс знань щодо детермінації злочинності, її системний зміст, який включає соціальні передумови, причини й умови злочинності, а також її діяльнісних проявів. Серед них слід виділити як окремий елемент системної побудови комплекс знань стосовно особи злочинця як активного учасника детермінації злочинності, через якого діють зовнішні детермінанти, набуваючи значення особистих чинників вчинення злочинів. Останнє обумовлює включення до системи кримінологічних знань поряд з уявленням про особу злочинця комплексу знань щодо механізму діяльнісного прояву злочинності у вигляді вчинення злочину.
Наступним основним елементом системи побудови кримінологічних знань має бути визнаний комплекс знань із запобігання злочинності. Саме цей елемент визначає мету, заради якої будується вся система кримінології. Зрештою кримінологічні знання у своїй сукупності потрібні для того, щоб не лише задовольнити інтерес до пізнання злочинності, а передусім дати уявлення про те, як має бути побудована система заходів запобігання їй. Викладене дає підстави для визнання також і за цим елементом системоутворюючого значення. Оскільки система заходів запобігання злочинності має бути розгорнута на ближчу та більш віддалену перспективу й реалізована через відповідну організаційну діяльність, основою якої є науково обґрунтоване прогнозування та планування, поряд із запобіганням злочинності у системі кримінології має бути передбачений як самостійний елемент комплекс знань щодо кримінологічного прогнозування та планування заходів запобігання злочинності.
Дослідницька та навчальна функції кримінології потребують включення до її системи як окремих елементів, що дають змогу повніше та послідовно системно пізнати злочинність та інші пов'язані з нею згадані елементи, знання про поняття, предмет, систему і завдання кримінології, методологію, організацію та методи
27