торговий звичай - особливо застосовується сфері міжнарод­ної торгівлі і торгового мореплавання); 4) санкціоновані норми-звичаї зберігають значення субсидиар­ного (допоміжного) джерела права в деяких країнах (країни Океанії, тропічного поясу Африканського континенту) - санк­ціонуються соціально цінні норми-звичаї, тоді як соціально шкідливі забороняються. Близькими до норм-звичаїв є норми-традиції - сформовані правила поведінки людей, які успадковані наступними поколіннями, і поступово стають правовими нормами. Традиції - більш широке за змістом утворення, ніж звичаї, і на відміну від останніх (стихійних) установлюються свідомо.

Традиції виявляються подвійно: 1) передають протягом сторіч правові цінності (категорії, норми, принципи) від одного покоління до іншого у певній цивілізації (культурі); 2) перешкоджають становлен­ню нових правових інститутів і відносин або потребують від держав­ної влади проводити політику компромісів. Чим більше розвинені соціально-економічна структура і правова культура суспільства, тим швидше наповнюються традиції культурно-правовими цінностями.

Традиції іноді зовнішньо виражаються в нормах обрядів -дій або комплексів учинків людини, що стають правилами поведінки (весіль­ні обряди, обряд вручення свідоцтва про народження та ін.). Обря­дові церемонії, що відбуваються в урочистій обстановці, називають­ся ритуалами. Ритуал можна назвати різновидом звичаю або тради­ції, підтримуваної і забезпечуваної державою (інаугурація, присяга).

§ 5. Корпоративні норми і норми права

Корпоративні норми (від лат. corporatio - співтовариство, об'єднання) - правила поведінки, встановлені статутами (положення­ми) об'єднань людей, створених для досягнення якої-небудь мети, а також містяться в рішеннях, прийнятих цими об'єднаннями для врегу­лювання внутрішніх відносин між їх членами. Корпоративні норми за цілями об'єднань людей можна поділити на: а) норми, що містять­ся в документах громадських об 'єднань (політичних партій, профспі­лок, добровільних товариств, фондів, рухів, що засновані на членстві і не ставлять за мету отримання прибутку); б) норми, що містяться

в документах комерційних корпорацій, насамперед тих, котрі створю­ються на добровільних засадах для підприємницької діяльності (госпо­дарських товариств - повних, командитних, акціонерних товариств -відкритих, закритих та ін.) і мають на меті одержання прибутку. Корпоративні норми, ознаки громадських організацій:

1. предметом їх регулювання є відносини, які неможливо або недоцільно регулювати правом;

2. відображають особливості розвитку певного громадянського суспільства;

3. формально виражені в статуті (положенні) певної громадської

організації;

4) регулюють виключно внутрішні відносини: визначають мету, завдання, умови членства, порядок формування і компетен- цію органів; установлюють гарантії дотримання встановле- них норм, санкції за їх порушення, порядок взаємодії з дер- жавою;

5) поширюються тільки на членів певного громадського об'єднання.

Спільне корпоративних норм і норм права:

1. закріплюються у письмових актах-документах;

2. мають обов'язковий характер;

3. є системою норм;

4. регулюють типові ситуації, а не окремий випадок;

5. розраховані на багаторазове використання;

6. ухвалюються за відповідною процедурою;

7. забезпечуються певними засобами.

Поряд із спільним у корпоративних норм і норм права є чимало

§ 6. Норма права, її ознаки