Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тдп.скакун.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
3.15 Mб
Скачать

довжує вживати наркотичні засоби; надання амбулаторної психіатричної допомоги; поміщення особи, яка вчинила сус­пільно небезпечне діяння, у спеціальну лікувальну установу з метою обов'язкового лікування, що є попередженням здій­снення нею суспільно небезпечних діянь. Отже, об'єктивно протиправні діяння, тобто діяння неделіктоз-датних суб'єктів (неповнолітніх осіб і осіб, визнаних судом неосуд­ними) не кваліфікуються як правопорушення, оскільки вони не здатні усвідомити свою вину. Суб'єкт об'єктивно протиправного діяння не є суб'єктом юридичної відповідальності.

§ 5. Правопорушення: ознаки і види

Правопорушення - суспільно небезпечне або суспільно шкідли­ве протиправне винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, за яке передбачена юридична відповідальність згідно з чинним законодавством.

Ознаки правопорушення:

1) суспільна шкідливість (прогул) або суспільно небезпека (зазі-

хання на життя людини) поведінки - об'єктивна основна ознака, якою правомірна поведінка відрізняється від неправо­мірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в пору­шенні суб'єктивних прав і юридичних обов'язків або в про­тидії їх виконанню. Матеріальний аспект шкідливості поля­гає в заподіянні учаснику правовідносин матеріального або морального збитку;

2) протиправність - здійснюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у зако- нах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що виходять із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;

3) свідомо вольовий характер - визначається психікою людини,

яка в момент вчинення правопорушення перебуває під контр­олем волі і свідомості, здійснюється усвідомлено і добро­вільно. Відсутність вільного волевиявлення є юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушен-

ням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і душевнохворі деліктоздатними не вважа­ються);

  1. дієвість - це завжди дія (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльність (недбалість, прогул, залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, переконання, що зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування доти, доки вони не переросли у протиправні вчинки. Практика переслідування за інакомис­лення (опозиції) є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;

  2. винність - дія, що виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (або бездіяльністю) збитків суспільству і державі, містить дове­дену вину. Вина (від лат. culpa) - це психічне ставлення особи до свого діяння (бездіяльності) і його наслідків, вира­жене у формі наміру і необережності;

6) караність - дія, що полягає у застосуванні до правопорушника

заходів державного впливу, заходів юридичної відповідаль­ності у вигляді позбавлень благ психологічного, організацій­ного або матеріального характеру. Однак їх застосування до правопорушника є не завжди реальним. Відсутність зазначених ознак не дає змоги розглядати діяння як правопорушення. Так, заподіяння шкоди при відсутності вини не розглядається як правопорушення.

Види правопорушень різняться між собою ступенем суспільної небезпечності (шкідливості), об'єктами зазіхання, суб'єктами, поши­реністю, ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторони, а також проце­дурами їх розгляду.

Види правопорушень за ступенем суспільної небезпеки та запо­діяної шкоди:

  • проступки (від лат. culpa levis - легка вина) - суспільно шкід­ливі протиправні винні діяння (дії або бездіяльності), що від­різняються від злочинів меншим ступенем суспільної небез­пеки;

  • злочини (від лат. scelus) - суспільно небезпечні протиправні винні діяння (дії або бездіяльності), що відрізняються від проступків підвищеним ступенем суспільної небезпеки, бо

посягають на найбільш значущі соціальні цінності (життя, здоров'я, власність, національну безпеку, громадський поря­док тощо). Злочинами є тільки кримінальні правопорушення. Види правопорушень за галузями права:

Конституційні правопорушення (проступки) - суспільно шкід­ливі протиправні вчинки, які полягають у винному (умисному чи необережному) заподіянні шкоди порядку організації і діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, формі державного правління і устрою, конституційним правам і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину (недодержання або пере­вищення конституційних повноважень, наприклад, видання органами місцевого самоврядування незаконних нормативних рішень; зловжи­вання владою без ознак злочину тощо).

Адміністративні правопорушення (проступки) - суспіль­но шкідливі протиправні вчинки, які полягають у винній (умис­ній чи необережній) дії або бездіяльності, що посягають на громад­ський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановле­ний порядок управління тощо. Посягання на громадський порядок і порядок управління виражається у вчинках, що заважають здій­сненню нормальної виконавчо-розпорядчої діяльності державних і громадських органів і організацій. Переважно адміністративні проступки не пов 'язані з виконанням службових обов 'язків (пору­шення правил протипожежної безпеки, санітарних, митних правил, правил перетинання кордону; незаконне використання спеціаль­них технічних засобів негласного одержання інформації; неспла­та податків).

Цивільно-правові правопорушення (проступки) - суспіль­но шкідливі протиправні вчинки, які полягають у порушенні грома­дянами і організаціями майнових і особистих немайнових відносин, що складаються між суб'єктами права і становлять для них мате­ріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за цивільно-правовим договором; поширення чуток, що принижують честь і гідність людини). Залежно від характеру цивільно-правового порушення розрізняють: договірні правопорушення - вони пов'язані з порушенням зобов'язань сторін цивільно-правового договору; поза­договірні (деліктні) правопорушення (від лат. delictum - порушен­ня, провина) - вони зв'язані з недотриманням чи невиконанням вимог цивільно-правових норм.

Трудові правопорушення (проступки): а) дисциплінарні -суспільно шкідливі протиправні діяння, які полягають у невико­нанні чи неналежному виконанні робітником, службовцем, солда­том, студентом виробничих, службових, військових або навчальних обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпоряд­ку діяльності підприємств, установ, організацій (прогул, пропуски навчальних занять, запізнення на роботу та ін.); б) матеріальні -суспільно шкідливі протиправні вчинки, які полягають у винному нанесенні збитку підприємству, установі, організації через (навмис­не чи необережне) заподіяння шкоди майну їх працівником.

У певну категорію правопорушень можна виділити ювенальні (дитячі) - цей адміністративне правопорушення, це й злочин та ін.

Кримінальні правопорушення (злочини) - передбачені кримі­нальним законом суспільно небезпечні винні діяння (дія або бездіяль­ність), що посягають на права і свободи людини, власність, громад­ський порядок, довкілля, конституційний лад держави. Перелік злочинів міститься в Кримінальному кодексі України. Якщо проти­правний вчинок не заборонений кримінальним законом, він злочином не визнається. Якщо вчинок має всі ознаки, перелічені в кримінально­му законодавстві, але є безпечним (тобто вчинок не заподіяв і не міг заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі), він також не може бути визнаний злочином.

Міжнародні правопорушення - діяння (дії чи бездіяльності) суб'єктів міжнародного права, які суперечать нормам і принципам міжнародного права або власним зобов'язанням і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного права або всьому міжнародному співтовариству. За ступенем суспільної загрози ці правопорушення поділяються на: міжнародні злочини (работоргів­ля, піратство, міжнародний тероризм та ін.); міжнародні делікти (проступки) (порушення торговельних зобов'язань).

Різні види юридичної відповідальності перебувають у взаємодії. Одне й те саме діяння особи може спричинити різні види її відпо­відальності (наприклад, цивільно-правову і кримінальну). Одне й те саме діяння може спричинити застосування відповідальності до різних осіб (ухилення від сплати податків організацією може карати­ся податковою відповідальністю юридичної особи і одночасно адмі­ністративною відповідальністю посадових осіб організації).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]