- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
Суб'єкти
(учасники) правовідносин -
індивідуальні або колективні
суб'єкти, які на підставі правових норм
використовують свою правосуб'єктність
у конкретних правовідносинах, тобто
реалізують суб'єктивні права і юридичні
обов'язки, повноваження і юридичну
відповідальність. Наприклад, суб'єктний
склад податкових правовідносин
містить у собі дві сторони: платник
податків (платник зборів) і держава (в
особі компетентних органів). Учасниками
кримінально-виконавчих правовідносин
є засуджений, а також посадові особи й
органи, на які покладений обов'язок
виконання покарання.
Щоб
стати суб'єктом (учасником) правовідносин,
потрібно бути суб'єктом права, тобто
мати правосуб'єктність (правоздатність,
дієздатність, деліктоздатність).
Види
суб 'єктів (учасників) правовідносин:
1) індивідуальні
(фізичні
особи): громадяни, тобто особи,
що
мають громадянство певної країни;
іноземні грома-
дяни; особи без
громадянства (апатриди); особи з
подвійним
громадянством (біпатриди).
Спеціальним індивідуальним
суб'єктом
правовідносин є посадова особа;
2) колективні
(державні
і недержавні юридичні особи): державні
органи,
організації, установи, підприємства;
комерційні організації (акціонерні
товариства, приватні фірми - вітчизняні,
іноземні, міжнародні); органи місцевого
самоврядування; громадські об'єднання
(партії, профспілкові організації
тощо); релігійні організації.
Зауважимо, що не усякий колектив може
бути суб'єктом права. Навчальна група,
курс, кафедра в навчальних закладах,
виробничі бригади та інші колективи
не мають цієї якості, оскільки вони не
є постійними, усталеними та внутрішньо
організованими утвореннями з єдиною
волею і метою;
3) держава
та її територіальні структурні одиниці:
суб'єкти
федерації
(штати, землі) у федеративних державах;
політичні
автономії у регіональних
(регіоналістських) державах
або
адміністративно-територіальні
автономії в унітарних держа-
вах;
адміністративно-територіальні одиниці
(область, місто,
селище та ін.);
4) соціальні
спільноти -
народ, нація, етнічні або релігійні
групи,
громадяни
виборчого округу, територіальна громада
тощо.
Останнім
часом з'явилася класифікація
суб'єктів права за ознакою нетиповості
для особи: 1)
звичайні (типові); 2) незвичайні
(нетипові): майбутні покоління; ембріон
людини, заморожений у криогенних
установках; біороботи тощо. Відмінність
суб'єктів права від учасників правовідносин
полягає в такому: 1)
суб'єкти права є потенційними учасниками
правовідносин; 2) суб'єкти права
можуть втілити (реалізувати) свої права
й поза правовідносинами; 3) суб'єкти
права (діти; душевнохворі) можуть
володіти лише правоздатністю, а для
учасників правовідносин необхідна
дієздатність. Від їх імені у правовідносинах
виступають законні представники
(батьки, опікуни, піклувальники), щоб
набути права та виконати обов'язки.
Правосуб'єктність
фізичної особи -
це передбачена нормами права здатність
(можливість) особи бути суб'єктом
(учасником) правовідносин, здійснювати
безпосередньо або через свого
представника суб'єктивні права і
юридичні обов'язки.
В
основі визначення природи правосуб'єктності
фізичної особи лежать два критерії: 1)
вікова характеристика (певний вік); 2)
зрілість психіки, відсутність
психологічних дефектів.
Правосуб
'єктність - це самостійна правова
категорія, що існує поряд із правами і
обов'язками. Вона
є постійним громадянським станом особи,
свідчить про її правову здатність бути
носієм цих прав і обов'язків. Зміст
правосуб'єктності (набір суб'єктивних
прав)у кожної особи може бути різним,
але сама правосуб'єктність в усіх
однакова. Суб'єктів права можна
порівнювати щодо кола їх прав і
обов'язків, а не їх правосуб'єктності,
оскільки суб'єктивне право - не підстава,
а наслідок правосуб'єктності. Момент
переходу правосуб'єктності в суб'єктивне
право настає з появи юридичного факту.
Щоб
стати суб'єктом (учасником) правовідносин,
суб'єкти права повинні пройти етапи
наділення юридичними властивостями:
1)
набути властивостей суб'єктів права
як потенційних суб'єктів (учасників)
конкретних правовідносин - вступити у
загальні
відносини
правосуб'єктності§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
з
усіма іншими суб'єктами, що перебувають
під юрисдикцією певної держави -
через відповідність певним правовим
вимогам про правосуб'єктність: а)
розуміти зміст існуючих у суспільстві
правових норм; б) оцінювати їх соціальну
значущість; в) бути адресатом
передбачених правовими нормами
суб'єктивних прав і обов'язків; г) мати
право своїми діями здобувати ці права
і обов'язки; д) бути здатним самостійно
реалізовувати свої суб'єктивні права
і обов'язки, а також своїми діями
породжувати нові права і обов'язки; 2)
знайти додаткові властивості юридичного
характеру в конкретній правозначущій
ситуації - вступити уконкретнівід
носини
правосуб'єктності
- через: а) наділення конкретними
суб'єктивними правами і юридичними
обов'язками, які визначають власне
правові зв'язки, відносини між
суб'єктами, встановлені правовими
нормами; б) індивідуалізовані дії
відповідно до суб'єктивних прав і
юридичних обов'язків суб'єктів як
учасників конкретних правових
відносин (матеріальних і процесуальних).
У конкретних правовідносинах суб'єкт
може виступати як носій загальної,
спеціальної (галузевої і міжгалузевої)
правосуб'єктності. Правосуб
'єктність складають такі взаємозалежні
елементи: 1.
Правоздатність
-
передбачена нормами права здатність
особи мати суб'єктивні юридичні права
і виконувати юридичні обов'язки.
Правоздатність виникає з моменту
народження і припиняється зі смертю
особи. Окрім того, у випадках, встановлених
законом, охороняються інтереси зачатої,
але ще не народженої дитини (ч. 2. ст. 25
ЦК
України
від 16.01.2003 р.).
В
Американській конвенції про права
людини від 22.11.1969 р. (вступила в дію в
1978 р.) захищається право на повагу
до життя "з моменту зачаття".
Конституція Словацької Республіки
(01.09.1992 р.) проголосила: "Життя людини
охороняється ще до її народження"
(ч. 1. ст. 15).
Правоздатність
являє собою своєрідне "право
на право", яке
не може реалізуватися поза відповідною
поведінкою його власника; слугує
передумовою наділення громадянина
правом; є рівною
для
всіх громадян, не залежить від вікових
і особистих якостей людини; є стабільною,
незмінною упродовж людського життя.
2.
Дієздатність -
передбачена нормами права здатність
особи самостійно, своїми усвідомленими
діями (бездіяльністю) здійснювати
(використовувати, виконувати, припиняти)
суб'єктивні права і юридичні обов'язки.
На відміну від правоздатності
дієздатність є набутою властивістю,
що виражається в готовності особи до
здійснення певних дій і вчинків, які
передбачені законом і становлять
його права і обов'язки (укладати угоди
/угодоз-дагність/; вступати в іншого
роду правовідносини в межах, установлених
законом). Дієздатність є тим правовим
інструментом, за допомогою якого
громадянин перетворює свої права на
реальні. Вона залежить від віку, фізичного
стану особи (стану здоров'я), інших
особистих якостей людини, які з'являються
в міру її розумового, фізичного,
соціального розвитку. Повна
дієздатність настає з моменту
громадянського повноліття. Вона
передбачає зрілість почуттів, розуму
і волі. Формальними критеріями повноліття
є такі: 1) досягнення 18-літнього віку;
2) укладання шлюбу до настання
офіційного повноліття; 3) емансипація
-досягнення 16 років і праця за трудовим
договором або запис неповнолітньої
особи як матері чи батька дитини.
У
більшості галузей права дієздатність
і правоздатність збігаються в одній
особі, вони нероздільні. Але в деяких
галузях права України встановлені
різні вікові градації дієздатності:
18
років (конституційне
право); 16
років (адміністративне
право). У цивільному праві повна
дієздатність -
18 років (повнолітня
особа); неповна
дієздатність - 14-18
років (неповнолітня
особа), іноді -16
років (праця
за трудовим договором; підприємницька
діяльність зі згоди батьків, опікунів
чи піклувальників); часткова
дієздатність - 6-14
років (малолітня
особа); повна
недієздатність -
до 6 років. Обмежена
дієздатність установлюється
за
рішенням суду і
стосується осіб, котрі: 1) страждають
психічним розладом, що істотно
впливає на здатність усвідомлювати
значення своїх дій і (чи) керувати ними;
2) зловживають спиртними напоями,
наркотичними засобами, токсичними
речовинами, чим ставлять себе або свою
сім'ю, а також інших осіб, яких вони за
законом повинні утримувати, у скрутне
матеріальне становище. Відсутність у
дітей і психічно хворих власної
дієздатності заміняється дієздатністю
інших, спеціально визначених осіб -
батьків, опікунів чи піклувальників.
3.
Деліктоздатність
-
здатність нести відповідальність за
вчинені правопорушення. Вона
нерозривно пов'язана з дієздат-