- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
Тлумачення
норм права за обсягом їх правового
змісту -
завершальний
етап (результат) тлумачення значення
і змісту норм права, що настає після
застосування способів тлумачення
(граматичного, систематичного,
телеологічного, історико-політичного,
функціонального) і полягає у встановленні
ступеня відповідності змісту (смислу,
мети) правової норми її текстовому
оформленню і вираженню, у з'ясуванні
співвідношення буквального значення
юридичного тексту ("букви" закону)
і дійсного змісту юридичних норм ("духу"
закону).
Розрізняють
три види тлумачення норм права за
обсягом їх правового змісту:
Буквальне
(адекватне) тлумачення -
роз'яснення, за якого дійсний зміст
(смисл, мета) норми права відповідає
буквальному текстовому вираженню,
тобто "дух" і "буква" закону
збігаються. За адекватного тлумачення
текст норми права не міняється навіть
у випадках залучення всіх способів
тлумачення. Буквально тлумачаться
норми права, як правило, з чітко вираженим
змістом, а також норми-дефініції.
Наприклад, ст. 25 Сімейного кодексу
України чітко визначає: "Жінка і
чоловік можуть одночасно перебувати
лише в одному шлюбі".
Поширювальне
тлумачення -
роз'яснення норм права, за якого їх
дійсний зміст (смисл, мета) ширший
за
буквальний текст; "дух" закону
ширший
за
його "букву". Наприклад, "судді
незалежні та підкоряються тільки
закону" - цей нормативний припис не
вказує на народних засідателів, однак
на них, як і на суддів, поширюється
принцип незалежності; крім того він
вказує на закон, маючи на увазі всю
систему законодавчих актів України.
Обмежувальне
тлумачення -
роз'яснення норм права, за якого їх
дійсний зміст (смисл, мета) вужчий
за
текстуальне вираження; "дух" закону
вужчий
за його
"букву". Так, відповідно до ст. 202
Сімейного кодексу "повнолітні дочка,
син зобов'язані утримувати батьків,
які потребують допомоги, непрацездатні",
однак цей обов'язок не може поширюватися
на дітей, хоч і повнолітніх, але
непрацездатних.
Застосовувати
обмежувальне (як і розширювальне)
тлумачення слід тоді, коли разом з
нормою, яка тлумачиться, в законі
містяться
норми,
що здатні звузити (або розширити) її
зміст. Наявність виняткової норми,
тобто норми, що робить виняток із
загальної норми, вимагає уточнення
норми, яка тлумачиться, у бік її обмеження
(або розширення).
Обмежувальне
і розширювальнетлумачення вимагає
обов 'язкового застосування системного
способу тлумачення, що дає змогу уточнити
зміст норми, яка тлумачиться.
Не
допускається поширювальне тлумачення:
1)
за наявності вичерпного переліку, що
міститься в правових приписах
нормативно-правового акта; 2) за наявністю
положень, які є винятком із загального
правила. Не
допускається обмежувальне тлумачення
за
наявності незавершених переліків.
Результатом
тлумачення правових норм має бути
визначеність ("так", "ні"), а
не двозначність ("і так, і ні") у
висновках того, хто тлумачить зміст
юридичних норм. Результати тлумачення
не можуть виходити за межі норми, яка
тлумачиться. Тлумачення, як правило,
становить тільки конкретизуюче судження
про норму права, але не новий нормативний
припис.
Вирішальним
у визначенні видів тлумачення правових
норм є суб'єкт - особа або орган, що
здійснює це тлумачення. Тлумачити
норми права можуть усі суб'єкти права.
Суб'єктами тлумачення норм права є
органи законодавчої і виконавчої влади,
судові і прокурорські органи, юридичні
і фізичні особи. Суб'єктами тлумачення
є національні і міжнародні установи -
Конституційний Суд України, Європейський
Суд з прав людини, Комітет ООН
з
прав людини та ін.. Проте значення такого
тлумачення, його юридична обов'язковість
неоднакові. Залежно від суб'єктів
тлумачення воно має різне юридичне
значення і різні наслідки.
Розрізняють
офіційне і неофіційне тлумачення за
суб'єктами.
Офіційне
- це роз'яснення змісту (смислу, мети)
правових норм, яке здійснюється вузьким
специфічним колом уповноважених
державних органів або посадових осіб
в межах їх компетенції і має юридично
обов'язкову силу для всіх, хто застосовує
роз'яснювальні норми. Юридична природа
офіційного тлумачення норм права поля-§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
гає
у
забезпеченні
однаковості розуміння законів і
однаковості їхнього застосування
на всій території держави.
За
сферою дії офіційне тлумачення може
бути і нормативним, казуальним
(правозастосовним).
Нормативне
тлумачення (загальне;
формально обов'язкове для певної
категорії справ, виражене в інтерпретаційних
нормах-аргументах
на
користь переконуючого розуміння
правової норми):
а) автентичне
- полягає
у роз'ясненні змісту (смислу, мети)
норм
права органом, котрий її установив,
тобто тлумачення
виходить від
"автора" норм права. Суб'єктами
такого тлума-
чення можуть бути всі
нормотворчі органи;
б) делеговане
(легальне) -
полягає в роз'ясненні точного
змісту
(смислу, мети) норми права
компетентним органом, котрий
її
(норму права) не встановлював, але
уповноважений зако-
ном чи має
доручення її тлумачити постійно або
однора-
зово. Правом такого тлумачення
в Україні володіє Консти-
туційний
Суд (рішення), Пленум Верховного Суду
(поста-
нови); Вищий господарський
суд (роз'яснення/рекомендації)
та
ін. Усі роз'яснення судів є
рекомендаційними
для суб'єктів,
що підпадають під їх
юрисдикцію, але вони можуть
набути
обов'язкового характеру.
Казуальне
(індивідуальне) тлумачення (конкретне,
обов'язкове тільки для конкретної
справи (казусу), вирішенням якої зазвичай
займаються суб'єкти правозастосовної
діяльності):
а) судове
-
полягає в роз'ясненні змісту (смислу,
мети) право-
вих
норм судовими органами при розгляді
конкретних справ і знаходить своє
вираження у вироках або рішеннях щодо
цих справ; є серцевиною правозастосовної
практики. Таке судове тлумачення стає
частиною акта застосування права і не
виходить за його межі59;
б) адміністративне
-
полягає в роз'ясненні змісту (смислу,
мети)
правових
норм міністерствами, відомствами,
місцевою державною адміністрацією;
на відміну від судового тлумачення
(коли норми права безпосередньо
застосовуються в конкрет-
ному
процесі), роз'яснення змісту норм
адміністрацією виходить за межі
конкретної справи і поширюється на
відповідні органи. Воно знаходить
вираження в рішенні контрольних органів,
зокрема інспекцій, та ін.
Неофіційне
-
вид з'ясування та роз'яснення змісту
(смислу, мети) правових норм, що не мають
на те офіційних повноважень, а відтак
воно не має юридично обов'язкової сили.
Наприклад, тлумачення статті закону
професором права допомагає юридичній
практиці і здатне вплинути на офіційне
тлумачення. Однак воно не є
загальнообов'язковим, не є легальним.
Неофіційне тлумачення має силу суспільної
думки, індивідуального авторитету
особи інтерпретатора, формує те
інтелектуальне вольове і моральне
юридичне середовище, з якого
правозасто-сувачі та інші зацікавлені
особи черпають свої уявлення про правову
законність і справедливість вирішення
юридичної справи. Неофіційно тлумачити
може будь-який суб'єкт права. Отже,
відмінності між неофіційним і
офіційним тлумаченням проводяться по
лінії їх обов'язковості і необов'язковості
для правозастосовних органів.
Види
неофіційного тлумачення за характером
діяльності суб'єктів тлумачення:
компетентно-юридичне,
компетентно-неюридичне, повсякденне:
Компетентно-юридичне:
а)
доктринальне
(наукове) - з'ясування
і роз'яснення змісту (смислу, мети) норм
права виходить від учених, науково-дослідних
і навчальних юридичних установ, зовні
виражається у науково-практичних
коментарях до законодавства, експертних
висновках, наукових публікаціях та
висновках наукових конференцій,
семінарів тощо; б) професійне
(практичне) - з'ясування
і роз'яснення змісту (смислу, мети) норм
права здійснюється фахівцями з вищою
юридичною освітою, практикуючими
юристами (наприклад, прокурором і
адвокатом у судовому процесі). І наукове,
і практичне тлумачення впливають
на діяльність - нормотворчу (правова
експертиза законопроектів) і
правозастосовну (використання аналогії
права). Висновки компетентно-юридичного
тлумачення (науково-практичних
коментарів; наукових досліджень,
викладених в монографіях, дисертаціях,
матеріалах наукових конференцій тощо)
нерідко становлять зміст офіційного
тлумачення, але само воно не має
обов'язкової сили.
Компетентно-неюридичне
- з'ясування
і роз'яснення змісту (смислу, мети) норм
права здійснюються фахівцями неюридичних
галузей науки - біології, медицини,
економіки, екології, фізики, полі-
59
Щодо тлумачення вищої судової інстанції,
котра перевіряє законність і
обгрунтованість прийнятого рішення
(правозастосовного акта) нижчим судом,
то воно набуває обов'язкового значення
не тільки для конкретної справи, а й
для
усіх аналогічних справ - стає легальним
зразком розуміння закону. Такі рішення
по конкретних справах оприлюднюються
в офіційних виданнях.