§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина

Без гарантій права і свободи людини і громадянина перетворю­ються на своєрідні "заяви про наміри", що не мають ніякої ціннос­ті ні для особи, ні для суспільства. Гарантії прав і свобод людини можна класифікувати на міжнародні і внутрішньодержавні (націо­нальні).

Національні (внутрішньодержавні) гарантії прав і свобод людини і громадянина (фр. garantic - забезпечення, запорука) -система загальносоціальних і юридичних засобів та інститутів, що створюють умови, необхідні й достатні для їх (прав і свобод) реалізації, охорони і надійного захисту.

Загальносоціальні гарантії прав, свобод та обоє 'язків людини:

• економічні - єдність економічного простору, вільне перемі­щення товарів, послуг, фінансів, свобода економічної діяль­ності; визнання і рівний захист усіх форм власності; соці­альне партнерство між людиною і державою, робітником і роботодавцем, захист конкуренції в підприємницькій діяль­ності; високий рівень продуктивності праці;

• соціальні - соціальна захищеність людини; реалізація її права на певний рівень добробуту, гарантований рівень заробітної плати, одержання пенсії по досягненню пенсійного віку, допо­моги - у разі тимчасовій непрацездатності чи інвалідності; організація заходів щодо трудової зайнятості населення та ін;

• політичні - наявність розвиненої системи народовладдя, реальної можливості особи брати участь в управлінні держа­вою безпосередньо або через представницькі органи; полі­тичний плюралізм і багатопартійність; наявність незалежної конструктивної опозиції; поділ публічної влади; широке вико­ристання інститутів демократії (виборів, референдуму тощо); участь у розробленні та обговоренні законопроектів; ідеологічні (духовні) - ідеологічна багатоманітність; розу­міння верховенства права як заперечення будь-якого про­яву свавілля щодо людини з боку влади чи іншої людини; визнання людини найвищою цінністю, повага її гідності; відсутність релігійної, расової ворожнечі; демократична суспільна думка; необхідний освітній рівень (загальнодос­тупність і безплатність середньої освіти); вільний доступ до інформації та ін.

Національні (внутрішньодержавні) юридичні гарантії за формою закріплення:

• конституційні (загальні) - база гарантування прав, свобод і обов'язків громадян; за ними можна робити висновки про характер забезпеченості прав і свобод громадян існуючим ладом у цілому;

• гшіузеві (адміністративно-правові, цивільно-правові, криміпально-правові та ін.) - у поточних законах і підзакон-них нормативних актах передбачені процедури, механізми реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини, котрі закріплені в конституції. Нині діють закони, що гарантують реальність прав у сфері економіки (приватизація, власність, підприємництво), в галузі політики (громадянство, свобода преси, об'єднань громадян та ін.), у соціальній сфері (захист прав споживачів, охорона праці та ін.).

Юридичні гарантії прав і свобод людини за формами (стадіями) забезпечення:

• гарантії реалізації - відсутність суб'єктивних перешкод, якими є незнання своїх прав (права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб) чи незнання правових принципів (презумпції невинуватості), та наявність об'єктивних засобів і способів (правових проце-