- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
Для
застосування засобів державного примусу
поза юридичною відповідальністю
встановлення вини та наявності
протиправної поведінки не є
обов'язковими.
Принципи
юридичної відповідальності -
основоположні загальноприйняті
норми - ідеї найвищого авторитету
імперативного характеру, які
ставляться як незаперечні вимоги, що
пред'являються до діяльності
компетентних органів стосовно
застосування санкцій правових норм до
правопорушників з метою забезпечення
правового порядку. Ці принципи є
різновидом міжгалузевих принципів
права, відображають його глибинні
стійкі закономірні зв'язки.
Юридична
відповідальність ґрунтується на
принципах:
1) законності
- полягає
в тому, що юридична відповідальність
настає:
за
наявності складу правопорушення; за
фізичні діяння - дію чи бездіяльність
(а не за думки, світогляд, осо-бистісні
властивості); за суспільно шкідливі і,
як правило, винні діяння, вчинені
деліктоздатною особою60;
за юридично заборонені діяння, тобто
за діяння, що суперечать природі права
і букві закону; за власні діяння
правопорушника; відповідно до
процесуальних норм; за рішенням
компетентних органів, котрі визначені
законом;
обгрунтованості
- виражається:
у
встановленні самого факту здійснення
правопорушником протиправного діяння
як об'єктивної істини; встановленні
інших правозначущих фактів, пов'язаних
з висновками про факт правопорушення
і суб'єкта правопорушення. Принцип
"презумпції невинуватості"
потребує, щоб вина особи, котра
притягується до відповідальності,
була доведена і визначена у
правозастосовному акті;
доцільності
- полягає
у відповідності обраного
засобу впливу на правопорушника меті
юридичної відповідальності (захистити
правопорядок, виховати поважне ставлення
до
права),
що вимагає: індивідуалізації
державно-примусових заходів залежно
від ваги правопорушення і властивостей
правопорушника як особи, котра підлягає
відповідальності; пом'якшення
відповідальності і навіть відмовлення
від застосування засобів відповідальності
за наявності можливості досягти її
цілей іншим шляхом;
невідворотності
-
полягає: в неминучості настання
відповідальності правопорушника;
оперативності застосування засобів
відповідальності за вчинені
правопорушення; ефективності
заходів, застосовуваних до правопорушників.
Незнання закону не звільняє від
відповідальності. Дія принципу
невідворотності покарання не повинна
порушувати іншого принципу
відповідальності
-
презумпції невинуватості;
своєчасності
-
означає можливість залучення
правопорушника до відповідальності
протягом строку давності, тобто періоду,
не занадто віддаленого від факту
вчинення правопорушення. Для
адміністративних і дисциплінарних
проступків встановлений строк
давності в кілька місяців, для
кримінальних злочинів - від року до
10-15 років (залежно від ваги злочину та
обставин справи). Закінчення терміну
давності тягне за собою звільнення
від юридичної відповідальності (згідно
з адміністративним, кримінальним,
трудовим законодавством);
справедливості
-
виявляється в такому: кримінальне
покарання не встановлюється за
проступки; при встановленні засобів
покарання і стягнення не повинна
принижуватися людська гідність;
зворотної сили не має закон, що встановлює
чи підсилює відповідальність, але не
пом'якшує її (принцип відповідності
покарання тяжкості вчиненого злочину);
лише одне покарання встановлюється
за одне правопорушення (принцип, що
став аксіомою).
Мета
юридичної відповідальності -
безперешкодне здійснення суб'єктивних
прав та досягнення правозначущого
результату правомірною поведінкою
суб'єктів (учасників) суспільних
відносин.
60
Щодо винуватості діяння існують окремі
винятки в цивільному праві, т.зв.
"'відповідальність
безвинна" -
обов'язок організацій і громадян,
діяльність яких пов'язана з
підвищеною
небезпекою для оточуючих (власники
автомобілів, будівництва і т.
п.), відшкодувати
шкоду, заподіяну джерелом підвищеної
небезпеки (якщо шкода не виникла
внаслідок нездоланної сили або наміру
потерпілого).§2. Принципи юридичної відповідальності
§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
Мета
юридичної відповідальності виражається
у таких завданнях:
запобігання
правопорушенням і підтримання
правопорядку;
притягнення
правопорушників до відповідальності;
відновлення
порушених прав;
виховання
в особи настанов на правомірну поведінку
та підвищення правової свідомості
суспільства;
• виправлення
й перевиховання правопорушників.
Мету
юридичної відповідальності визначають
її функції.
Функції
юридичної відповідальності-основні
напрями юридичного впливу на
правопорушника та інших осіб з метою
охорони й захисту правопорядку та
виховання суб'єктів права, котрі вчинили
або можуть вчинити правопорушення.
Основні
функції юридичної відповідальності:
охоронна
(запобіжна)
- полягає у попередженні правопорушень,
їх профілактиці;
захисна
(відновлювальна)
- полягає у відновленні незаконно
порушених суб'єктивних прав, примусовій
реалізації невиконаних юридичних
обов'язків. Особливо виявляється у
цивільно-правовій відповідальності
(відновлення майнового права,
відшкодування моральної шкоди);
каральна
(репресивна)
- виражається у встановленні певних
обмежень прав правопорушника, позбавленні
його певних благ (матеріальних,
нематеріальних) як кари за вчинення
неправомірних соціально шкідливих
діянь, що є водночас захистом від таких
діянь особи і суспільства;
• виховна
-
поляга: а) у вихованні громадян у дусі
поваги до закону; б) у виправленні й
ресоціалізації засуджених; в) у
інформуванні громадян (особливо тих,
хто перебуває на межі правомірної і
неправомірної поведінки) про виявлені,
припинені, розкриті правопорушення
задля того, щоб вони усвідомлено
вели себе правомірно.
У
разі застосування до особи примусових
заходів карального (репресивного)
характеру діє принцип презумпції
невинуватості -припущення, згідно з
яким обвинувачений вважається
невинуватим, доки його вину не буде
доведено у встановленому законом
порядку. Це важлива конституційна
гарантія охорони прав особи, що виключає
необгрунтоване обвинувачення і осуд.
За
галузями права розрізняють такі види
юридичної відповідальності:
1. Конституційно-правова
(юридична
підстава - Конституція
України,
Закон України "Про Конституційний
Суд України", Регла-
мент
Конституційного Суду України) - настає
за вчинення консти-
туційних
правопорушень (порушення конституційної
заборони;
вчинення дій, що суперечать
загальним принципам і змісту
Консти-
туції), спрямована на припинення
зловживання владою, проведення
профілактики
її діяльності. Цей вид відповідальності
- зі складними
політико-правовими і
морально-правовими властивостями,
зумовле-
ними боротьбою політичних
сил у парламенті і державі.
Суб'єкти
відповідальності: президент,
уряд, парламент, орган конституційного
контролю (в Україні - Конституційний
Суд); органи і посадові особи місцевого
самоврядування, органи самоорганізації
населення, депутати, громадські
об'єднання, виборчі комісії.
Суб'єкти
притягнення: парламент,
Конституційний Суд, президент,
територіальна громада (виборці) тощо
Засоби
конституційно-правової відповідальності:
усунення
президента в порядку імпічменту, розпуск
парламенту, недовіра і відставка уряду,
відставка окремих міністрів, вираження
недовіри депутатам та їх відкликання
виборцями, визнання неконституційними
актів чи окремих їх частин, призупинення
актів виконавчих органів влади та
інші. Так, до Голови Верховної Ради
третього скликання і його перших
заступників парламент України застосував
санкції конституційно-правової
відповідальності за порушення норм
Регламенту Верховної Ради України.
Постановами Верховної Ради України
(від 21.01.2000 p.,
13.12.2001
p.)
вони
були відкликані з посад.
Правозастосовний
акт
- постанова, указ, рішення.
2. Адміністративна
відповідальність (юридична
підстава -
Кодекс
про адміністративні правопорушення,
Митний кодекс, Закон
"Про боротьбу
з корупцією" та ін.) - настає за вчинення
адміністра-
тивних правопорушень.
Суб'єкти
відповідальності: фізичні
(з 16 років) і юридичні особи.
Суб'єкти
притягнення: 1)
індивідуальні (суддя, посадова особа
відповідних органів); 2) колегіальні
шляхом голосування (виконавчі комітети
та адміністративні комісії, інспекції-).
§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
Засоби
адміністративної відповідальності:
попередження,
штраф, платне вилучення чи конфіскація
предметів, адміністративний арешт,
позбавлення спеціальних прав (наприклад,
прав водія) тощо.
Правозастосовний
акт
-постанова.
3. Цивільно-правова
відповідальність (юридична
підстава -
Цивільно-процесуальний
кодекс та ін.) - настає за вчинення
цивільно-
го правопорушення:
невиконання договірного зобов'язання
майнового
характеру у встановлений
строк або виконання неналежним чином,
запо-
діяння позадоговірної шкоди
(цивільно-правового проступку)
здоров'ю
або майну особи. Особливість
цивільно-правової відповідальності
поля-
гає у її добровільному виконанні
правопорушником, без застосування
примусових
засобів. Державний примус використовується
у разі виник-
нення конфлікту між
учасниками цивільних правовідносин.
Суб'єкти
відповідальності: фізичні
і юридичні особи. Суб'єкти
притягнення: суди-загальний,
господарський, третейський.
Засоби
цивільно-правової відповідальності:
відшкодування
майнових втрат, скасування незаконних
угод, штраф, пеня та інші засоби, що
полягають у примушуванні особи нести
негативні майнові наслідки. Компенсація
моральної шкоди - засіб
цивільно-правової відповідальності,
що охоплює сферу не тільки цивільно-правових
відносин, але і кримінально-правових,
трудових, сімейних, адміністративно-правових
відносин.
Правозастосовний
акт
-рішення.
4. Трудова
відповідальність (її
різновиди: дисциплінарна
і
матеріальна)
(юридична
підстава -
Кодекс законів про працю61
та
ін.) - настає за вчинення трудового
(дисциплінарного
чи
матеріаль-
ного)
правопорушення:
невиконання або неналежне виконання
служ-
бових обов'язків відповідно
до дисциплінарних статутів і
положень;
порушення внутрішнього
трудового розпорядку, заборон чи
обме-
жень, а також за збиток, заподіяний
підприємству, установі, органі-
зації
через недотримання технології виробництва
та ін. Має на меті
забезпечення
трудової дисципліни (дисциплінарна)
чи відшкодуван-
ня завданої шкоди
(матеріальна).
Суб'єкти
відповідальності: дисциплінарна
відповідальність -працівники
(з 16 років), учні (з 14 років); матеріальна
відповідальність - працівники
і роботодавці.
Незабаром
його замінить Трудовий кодекс України.
Суб'єкти
притягнення: адміністрації
підприємств, установ, організацій
(особа, котра володіє розпорядчо-дисциплінарною
владою над конкретним працівником).
Засоби
трудової відповідальності: дисциплінарної
відповідальності -
догана, зниження за посадою, звільнення;
матеріальної
відповідальності - грошове
стягнення працівника на користь
роботодавця - розміром завданої
шкоди у межах середнього заробітку, а
за умисне заподіяння шкоди - у повному
її розмірі; грошове стягнення
роботодавця на користь працівника - в
повному розмірі незалежно від його
(роботодавця) фінансово-економічного
становища.
Правозастосовний
акт
- наказ. Відшкодування майнової шкоди
може бути й без видання акта - добровільним.
5.
Кримінальна
відповідальність (юридична
підстава -Кримінально-процесуальний
кодекс) - настає за кримінальні злочини,
вичерпний перелік яких
міститься
в Кримінальному кодексі, тобто
встановлюється лише законом, настає з
моменту офіційного обвинувачення,
реалізується винятково в судовому
порядку.
Суб'єкти
відповідальності: фізичні
особи, що скоїли злочин одноосібно чи
колективно, групою (груповий злочин -
простий і організований - кваліфікується
відповідною нормою кримінального
законодавства із визначенням ролі в
ньому кожного співучасника).
Суб'єкт
притягнення: суд
- кримінальний.
Засоби
кримінальної відповідальності і види
покарання: штраф;
позбавлення військового, спеціального
звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу; позбавлення права обіймати певні
посади або займатися певною діяльністю;
громадські роботи; виправні роботи;
службові обмеження для військовослужбовців;
конфіскація майна; арешт; обмеження
волі; утримання військовослужбовців
у дисциплінарному батальйоні;
позбавлення волі на певний строк;
довічне позбавлення волі - застосовуються
тільки в судовому порядку.
Правозастосовний
акт
-вирок.
Особливим
видом юридичної відповідальності є
міжнародно-правова
відповідальність держави, що
встановлюється на основі норм міжнародного
права за дві категорії міжнародно-протиправних
діянь держав: міжнародні
злочини і
правопорушення
держав62.
Невинна
поведінка держави не становить
міжнародно-
62
Починаючи з 1969 р. кодифікацією і розвитком
норм міжнародної відповідальності
займається Комісія міжнародного права
ООН.