7) акумулюють світовий досвід розвитку права, втілюють демократичні і гуманістичні традиції і одночасно становлять правові цінності, що входять до світової правової скарбниці.

Розрізняють принципи права:

1. Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права - основопо-

ложні загальноприйняті норми-ідеї, що зумовлені досягнутим рівнем розвитку людства, втілюють цивілізаційні правові здо­бутки протягом історії та закріплені в міжнародно-правових документах всесвітнього значення. Виникнення і подальший розвиток загальнолюдських принципів права є результатом взаємодії міжнародного і внутрішньодержавного права, тому їх основний "набір" є однаковим як для бажаного "міжнарод­ного правопорядку", прогресивних міжнародних об'єднань, регіонально-континентальних (міждержавних) утворень, так і для демократичних націй, їх національних правових систем. Закріплені у Статуті ООН від 26.06.1945 p., Заключному Акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1.08.1975 р. та інших міжнародних документах, загальнолюдські прин­ципи права служать правовими стандартами для реформу­вання сучасних правових систем, інструментами зближення міжнародної і національних систем права. Загальнолюдські принципи права грунтуються на таких цінностях права: гуманізм - реалізується через визнання гідності людини та забезпечення її основоположних прав і свобод; демократизм -реалізується через втілення загальносоціальних інтересів у праві, встановлення компромісу різних соціальних груп шляхом узгодження їх інтересів (потреб); свобода - реалізується через можливості вибору варіанта поведінки людини відповідно до загальнодозвільного типу правового регулювання: "дозволено все, крім прямо забороненого законом"; рівність - реалізується через взаємопов'язаність (рівність) прав і обов'язків, застосування рівних стандартів поведінки до одновидових суб'єктів; справедливість - реалізується через пропорційність (відповідність) вкладеного й отриманого в усіх формах життєдіяльності людини та її правового забезпечення. В них відображено визнання певної самоцінності людини і, отже, потреб у забезпеченні самозбереження людства.

2. Принципи національної системи права - їх "набір" має відмітні

ознаки в різних правових системах, є конкретно-історичним,

визначається правовими традиціями, рівнем розвитку демокра­тії, залежить від потреб і інтересів суб'єктів їх тлумачення. Способи виникнення принципів права:

1) закріплюються в нормах права, що містяться в приписах зако-

нів та нормативно-правових договорів, тобто текстуально легалізуються (принципи-приписи);

2. виводяться зі змісту законодавства;

3. формулюються юридичною (здебільшого судовою) практикою

(наприклад, "вислухаємо й іншу сторону").

Принципи права можуть виникати у сфері правових звичаїв (традицій), саморегуляційних (договірних та інших конкретних) правовідносин.

Види принципів національної системи права за сферою дії:

1. Загальноправові (загальногалузеві) - притаманні всій національній системі права, є загальними для систем національного і міжнародного права; більшість їх має конституційний ранг: верховенство права (пріоритетність основоположних, природних, прав і свобод); обмеженість втручання органів влади, посадових осіб у здійснення прав і свобод; захист основоположних прав і свобод людини; рівність перед законом; рівна відповідальність перед судом; відповідальність за заподіяну шкоду; єдність прав і обов'язків; гарантованість прав і свобод; неприпустимість будь-якої дискримінації у реалізації прав і свобод; неприпустимість скасування прав і свобод; здійснення правосуддя незалежними судами; юридична визначеність, тобто чітке закріплення норм права у відповідних юридичних формах (джерелах); захист довіри; правова безпека особи; заборона зловживання правами; правова законність тощо.

До загальних принципів права варто віднести також правові презумпції (добропорядність, знання закону, невинуватість) та аксіоми (відповідальність може наступити тільки за вину).

2. Міжгалузеві - властиві кільком спорідненим галузям права (принципи гласності та змагальності сторін судового розгляду - у кримінально-процесуальному і цивільно-процесуальному праві; принципи недоторканності власності, свободи економічної діяльності, свободи договору, необхідності конкуренції і заборони монополізації- у підприємницькому і банківському праві). Оскільки такі принципи, як правило, однаково виражені в нормах кількох галузей права, більшість принципів права є міжгалузевими.