ляються в підставах припинення провадження у справі: відмовлення позивача від позову; утвердження судом укладеної сторонами миро­вої угоди; неприпустимість правонаступництва в спірних правовід­носинах після смерті громадянина, який був однією зі сторін у спра­ві. Основним нормативним актом цивільного процесуального права є Цивільний процесуальний кодекс.

Адміністративно-процесуальне право - система юридичних норм, що регулюють правовідносини, які складаються під час здій­снення адміністративного судочинства в результаті оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності представників влади. Регламентації юридичних норм адміністративно-процесуального права підлягають процесуальні форми, порядок і методи реалізації матеріальних норм адміністративного права, тобто адміністратив­ний процес в його широкому і вузькому розумінні. Слід розділя­ти адміністративний процес і адміністративне судочинство (адміні­стративну юстицію).

Кримінально-процесуальне право - система юридичних норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв'язку з вироб­ництвом у кримінальних справах, шляхом створення особливої проце­дури їх порушення, розслідування, розгляду і вирішення. Інакше, це система юридичних норм, що регулюють порядок діяльності правоо­хоронних органів (органів досудового слідства, прокуратури) і судів у зв'язку з розкриттям злочинів, розслідуванням кримінальних справ, їх розглядом у суді і винесенням вироку, перевіркою законності виро­ку в касаційному (апеляційному) порядку і в порядку судового нагля­ду. Типовою властивістю методу кримінально-процесуального регу­лювання вважається особлива процедура порушення, розслідуван­ня, розгляду і вирішення кримінальних справ, що орієнтує суб'єктів на поведінку, котра відповідає завданням кримінального процесу. Основний нормативний акт кримінально-процесуального права -Кримінально-процесуальний кодекс.

Окрім зазначених галузей процесуального права, існують господарсько-процесуальне право, конституційно-процесуальне право, міжнародно-процесуальне право та ін. Процесуальні галу­зі права мають свій предмет регулювання - організаційні відносини, що формуються в результаті діяльності уповноважених суб'єктів із застосування норм матеріального права. Ці відносини за рівнем не збігаються з предметом регулювання матеріального права.

Є й нові комплексні галузі права (військове право; тендер­не право; ювенальне право; інтеграційне право та ін.). Наприклад, ювенальне право - система правових (матеріальних, процесуаль­них, організаційних) норм, спрямованих на забезпечення вижи­вання та розвитку дитини, захист її прав, свобод та законних інтересів³³.

§ 5. Інститути права. Підгалузі права

Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права. Інститут галузі права - це система відносно відособлених правових норм у межах певної галузі права, що регулюють окрему групу (вид) взаємозалежних суспільних відносин.

Ознаки інституту галузі права:

1) регулює не всю сукупність якісно однорідних суспільних від-

носин, а окремі видові особливості (сторони, ознаки) одного роду суспільних відносин або здійснює особливі завдання, функції в цьому регулюванні, тобто має видову однорідність соціального змісту;

2) володіє відносною нормативною самостійністю, стійкістю і автономністю функціонування, але на іншому рівні, ніж галузь права;

3) формується об'єктивно, а не створюється штучно; має відосо-

бленість від інших інститутів права - його норми не можуть з волі законодавця переміщатися в межі іншого правового інституту;

4. характеризується специфічністю засобів правового регулю­вання;

4. втілює у своєму змісті особливу юридичну конструкцію, деякі

загальні положення, єдині принципи;

6) має можливість формувати загальні поняття у власних межах,

які допомагають забезпечувати безпрогальність регульованих ним (інститутом права) відносин. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій само­стійний структурний підрозділ.

³³ Ювенальне право України не кодифіковане. Його джерела - нормативні акти, а також постанови Пленумів Верховного Суду України, що містять конкретизуючі правові норми, котрі є похідними від витлумачених законів.

Види інститутів права:

за галузевою приналежністю: інститути конституційного права - інститут громадянства, інститут виборчого права, інститут президентства та ін.; інститути цивільного права - інститут купівлі-продажу, інститут представництва, інститут спадкування, інститут відшкодування шкоди, інститут дарування та ін.; інститути сімейно­го права (суміжні з цивільним правом) - інститут спільної власності подружжя, інститут шлюбного договору та ін.; інститути криміналь­ного права - інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхід­ності, інститут співучасті, інститут затримки особи, що явно вчинила суспільнонебезпечне діяння, та ін.; інститути фінансового права -інститут податкового права; інститут неподаткових доходів бюджету; інститут доходів державних централізованих позабюджетних фондів;

за функціональною роллю в правовому регулюванні (за функціями права): регулятивні (інститут міни); охоронні (інститут адміністра­тивного нагляду); захисні (інститут відшкодування майнової шкоди);

залежно від елементного складу: прості (галузеві) - прямо поєд­нують подібні норми права усередині якоїсь певної галузі права (інсти­тут застави в цивільному праві); складні (комплексні, міжгалузеві) -складаються з сукупності відносно відособлених норм права різних галузей і спрямовані на регулювання певної групи (виду) взаємоза­лежних суспільних відносин (інститут власності становлять норми конституційної, цивільної, кримінальної та інших галузей права);

за субординацією у правовому регулюванні: інститути матері­ального права (інститут підряду); інститути процесуального права (інститут порушення кримінальної справи).

Інститути матеріального права слугують предметом захис­ту процесуального права. Проте не всі інститути процесуального права виникають у відповідь на виникнення інститутів матеріального права. Багато інститутів процесуального права існують незалежно від матеріального права. Так, цивільно-процесуальні відносини не зале­жать від наявності чи відсутності матеріальних відносин. Прикладом є порушення провадження у справі без попереднього рішення про те, існує чи ні суб'єктивне право, за захистом якого звертається до суду зацікавлена особа (наприклад, після закінчення строку позовної давності).

Міжгалузеві інститути права - система відносно відособлених правових норм кількох галузей права, спрямованих на регулювання

певної групи (виду) взаємозалежних суспільних відносин. Так, інсти­тут власності складається з норм конституційної, цивільної, кримі­нальної та інших галузей права. Найбільші міжгалузеві інститути права знаходять втілення у відповідній комплексній галузі законо­давства.

У рамках інституту виділяють субінститут права - сукупність норм права, що відображає деякі особливості регулювання конкрет­ного виду суспільних відносин, які перебувають у межах складного інституту (інститут злочинів проти життя і здоров'я в кримінальному праві може бути поділений на два субінститута - проти життя і проти здоров'я).

Родинні інститути однієї і тієї ж галузі права утворюють підгалузі права. Підгалузь права - це система однорідних предметно пов'язаних інститутів певної галузі права. Підгалузь права називають ще укруп­неним інститутом. Так, державне управління здійснюється в різних сферах життєдіяльності суспільства: оборона, освіта, наука, культура, охорона здоров'я, будівництво та ін. Відповідно до цих сфер регулю­вання утворюються укрупнені інститути (підгалузі) адміністративно­го права. Підгалузі існують у багатьох галузях права, хоч і не в кожній. Підгалузі цивільного права - право власності, зобов'язальне право, спадкове право, авторське право, сімейне право та ін. Підгалузі фінан­сового права - банківське право, податкове право, бюджетне право.

Виникнення підгалузі права зумовлено:

1) автономними особливостями предмета правового регулювання

(наприклад, сімейні відносини);

2) поглибленням (деталізацією) традиційних внутрішньогалузе- вих відносин, їх диференціацією (наприклад, лісове, гірське, водне).

Формування нових спеціальних галузей права (космічне, комп'ютерне, інформаційне та ін.) супроводжується появою низки інститутів, а в деяких галузях права утворюються підгалузі права.