.s¹! / /. Державна служба. Державний службовець і посадова особа

Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування. Відповідно до Європейської хартії місцевого само­врядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 р.) орга­ни місцевого самоврядування в Україні мають недержавний статус-В Конституції України місцевому самоврядуванню, як одній з основ демократичного ладу, присвячено спеціальний XI розділ. Не буду­чи складовою частиною системи державних органів, органи місцево­го самоврядування водночас тісно взаємодіють з державними органа­ми і являють собою форму участі громадян в управлінні державни­ми і суспільними справами місцевого значення. Органам місцевого самоврядування законом можуть бути делеговані окремі повноважен­ня місцевих органів державної влади. З питань, пов'язаних зі здій­сненням цих повноважень, вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Принципи діяльності органів місцевого самоврядування: децен­тралізація управління; субсидіарність (зі сфери компетенції орга­нів виконавчої влади виключаються і передаються у відання місце­вого самоврядування повноваження, які можуть бути реалізовані на рівні територіальних громад); партнерство органів державної влади й органів місцевого самоврядування; гарантії прав територіальних громад (конституційні, законодавчі, судово-правові, адміністратив­ні) та ін.

§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа

Державна служба - урегульована законодавством професійна діяльність осіб, котрі обіймають посади в державних органах, підпри­ємствах, установах щодо практичного виконання завдань і функцій держави. Державна служба маже бути поділена на два види:

1) цивільна служба - а) в державних органах (законодавчих, виконавчих, судових та ін.) та їх апараті (адміністративна служба - керівні ланки, які забезпечують діяльність апарату; патронатна служба - допоміжні ланки, які обслуговують діяльність керівних ланок; помічники-референти, консуль­танти, прес-секретарі тощо ); б) в органах управління держав­них підприємств, установ;

§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа

• державні службовці, що не мають публічно-правового ста­тусу: непосадові особи, службовий статус яких регулюється нормами трудового права, встановлюється відповідно до тру­дового договору (контракту)

• безпосередні державні службовці: чиновники, у тому числі працівники патронатної служби;

• прості державні службовці: вчителі державних шкіл, праців­ники пошти, телеграфу та ін.

У деяких країнах, що належать до англо-американської сім'ї (типу) правових систем, найбільш численну групу службовців розглядають як публічну службу, а власне державну службу - як цивільну, що є різновидом публічної служби. Окрім цивільної служби, виділяють ще такі галузі служби: поліцейську, військову, судову, тюремну та ін. В Україні публічною службою вважається діяльність на державних політичних посадах, професійна діяль­ність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невій­ськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 15 ст. З Кодексу адміністративно­го судочинства).

Посада - первинна структурна штатна одиниця державного органу та його апарату, службові повноваження якої, їх обсяг і поря­док виконання чітко визначені нормативними актами, посадовою інструкцією та штатним розкладом. У кожній країні існує номенкла­тура посад - перелік їх назв. На посаду особи можуть бути призна­чені або обрані з наступним затвердженням.

Посадова особа (від лат. persona publica) - державний службо­вець, котрий займається управлінням, має публічно-правовий статус, здійснює державно-владні повноваження, видає певні правові акти та може бути притягнутим до підвищеної юридичної відповідальності.

Ознаки посадової особи:

1) виконує управлінські функції (в широкому розумінні) - пра- цює в апараті державного органу, державної організації, органу місцевого самоврядування (за наявності громадянства і досягнення повноліття);

2) перебуває з державою в публічно-правових службових відно-

синах, є публічною особою, статус якої регулюється нормами публічного права;