мої, тобто несправедливість). За суттю кріпосне право - це вияв через закон свободи пана. Будь-яке право втілює в собі елемент свободи, міру свободи, але ця свобода може бути виражена в законі однобічно, мати характер привілеї в однієї особи, переваг однієї соціальної групи над іншою. У такому випадку через систему правових норм, закрі­плених державою у нормативно-правових актах, розкривається воля панівного класу, свавілля панів і несвобода селян. Кріпаки тут відне­сені не до суб'єктів, а до об'єктів права. До них у законодавчих актах того часу не застосовувався принцип правової рівності, ось чому ці акти не відповідали праву, оскільки право заперечує будь-який прояв свавільної та егоїстичної влади над людиною.

Таким чином, у сутності права поєднані два людські начала -п о р я д о к (компроміс) {свобода (справедливість, рівність), де свобода - історично змінювана категорія, зумовлена менталітетом народу, правовою культурою етнічних спільностей.

Право існує в різних формах і видах, і його властивості по-різному виявляються в житті суспільства, однак воно має єдину структуру і єдині системні ознаки. Одномірні визначення права ("право є спра­ведливість", "право є свобода", "право є примус", "право є право­відносини", "право є інтерес", "право є регулятор відносин", "право є норма", "право є механізм контролю поведінки", "право є людська взаємодія і комунікація" та інші) неспроможні розкрити все різнома­ніття його правової структури і призначення, тому що право вбирає в себе всі ці характеристики. Воно є і першим і другим і третім. До того ж, всі елементи, що характеризують властивості права (системність, загальнообов'язковість, нормативність, формальна визначеність, регулятивність, комунікативність (примирливість), волевстановле-ність, справедливість, державна гарантованість та ін.), пов'язані між собою, і відсутність одного з них руйнує цілісність уявлень про право.

Сутність і властивості права щонайкраще розкриває його цінність.

§ 5. Цінність права

Цінність права - це його здатність бути метою і засобом задово­лення науково обґрунтованих, соціально справедливих загальнолюд­ських потреб і інтересів громадян та їх об'єднань (суб'єктів оціню­вання), бути комунікативним і погоджувальним соціальним інстру-

Історико-культурна цінність права - виявляється у його можливостях бути охоронителем культурних надбань різних поко­лінь людства, скарбницею правових принципів і норм, що виро­блялися у процесі боротьби народів за свободу, демократію, права людини, її гідність, ставали спадкоємними та втілювалися у життя.

Власна, інструментальна, історико-культурна цінності права виявляються на загальносоціальному (національному), особистісно-му, загальнолюдському (світовому) рівнях.

1, Загальносоціальний рівень цінності права полягає у здат- ності права: а) впорядковувати суспільні відносини, необхідні для нормального функціонування суспільства; б) розвивати ті відноси- ни, у яких зацікавлені як окремі індивіди, так і суспільство в ціло- му, поєднувати їх інтереси (ринкова економіка, багатопартійна політична система, демократична виборча система тощо); в) вноси- ти стабільність і порядок у суспільні відносини, протистояти свавіл- лю держави і людини; г) забезпечувати організованість і нормаль- ну життєдіяльність, соціальний мир, злагоду, зняття соціальної напруги завдяки відповідності свого змісту потребам та інтересам суспільства.

У суспільстві в умовах цивілізації немає такої іншої системи соці­альних норм, що змогла б забезпечити доцільне регулювання еконо­мічних, державно-політичних, організаційних та інших відносин, реалізуючи при цьому демократичні, духовні і моральні цінності, що склалися в суспільстві. Забезпечуючи простір для упорядкованої свободи і активності, право слугує чинником соціального прогресу.

Проголошення демократичної, соціальної, правової держави в Україні є показником визнання соціального значення цінності права.

2. Особистісний рівень цінності права виражається у глибо- кому особистісному змісті права, оскільки воно: а) слугує мірою свободи в суспільстві; б) є справедливою мірою свободи; в) висту- пає як справедлива міра рівності. У цій якості право може надава- ти людині, комерційним і некомерційним організаціям простір для свободи, самореалізації, активної діяльності й водночас виключати сваволю і свавілля, встановлювати визначений порядок викорис- тання свободи, тобто бути гарантом вільного, гідного та безпечного життя. Соціальна свобода, не пов'язана правом, поза правом, може переростати у сваволю чиновників і несправедливість для більшос-

³⁰ Від поняття "цінність права" слід відрізняти цінності права (цінності, що утверджуються і зберігаються за допомогою права) і правові цінності (цінності, що створює саме право і передає із покоління в покоління як скарбницю право­вої культури). Так, цінністю права є свобода, справедливість, а правовими цін­ностями - суб'єктивні права і юридичні обов'язки, законність, юридична відпові­дальність та ін.