- •Теорія права і держави як юридична наука і нормативно-навчальна дисципліна та генезис її об'єктів пізнання
- •§ 1. Теорія права і держави, її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 1. Теорія права і держави. Її об'єкт, предмет, ознаки
- •§ 2. Функції теорії права і держави
- •§ 3. Методологія теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, застосовувані в теорії права і держави
- •§ 4. Загальні підходи і принципи, іаспюсовувані в теорії права і держави
- •§ 5. Методи теорії права і держави
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апараті концепція теорії права і держанії
- •§ 6. Понятійно-категоріальний апарат і концепція теорії права і держави
- •§ 7. Місце теорії права і держави в системі юридичних наук
- •§ 7. Місце теорії права і державне системі юридичних наук
- •§ 8. Місце теорії права і держави в системі гуманітарних знань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних тань
- •§ 8. Місце теорії права і державне системі гуманітарних знань
- •§ 1. Основні теорії походження права
- •§ 2. Основні теорії походження держави
- •§ 3. Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві
- •§ 4. Публічна влада в первісному суспільстві
- •§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу
- •§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства
- •§ 7. Загальні закономірності походження права і держави
- •§ 8. Особливості походження держави у різних народів світу
- •§ 9. Особливості походження права у різних народів світу
- •§10. Взаємозв'язок права і держави
- •Особа, суспільство, право, держава
- •§ 1. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 2. Правовий статус особи, його ознаки і структура
- •§ 3. Види правових статусів особи
- •§ 4. Теорія поколінь прав людини
- •§ 5. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •§ 6. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Види основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 9. Основні обов'язки людини і громадянина
- •§ 10. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •§ 11. Міжнародні гарантії прав людини. Європейська система захисту прав людини
- •§ 1. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •§ 2. Взаємодія громадянського суспільства і держави
- •§ 3. Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •§ 4. Політичні партії в політичній системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •§ 1. Поняття і ознаки правосвідомості
- •§ 2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Функції правосвідомості
- •§ 4. Види правосвідомості Види правосвідомості за суб'єктами:
- •§ 5. Правосвідомість і право, їх взаємозалежність. Роль правосвідомості у нормотворчості і правореалізації
- •§ 6. Деформації правосвідомості та шляхи їх переборення
- •§ 7. Правова культура, її ознаки, структура, види
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 9. Правова культура професійних груп
- •§ 10. Правова соціалізація
- •§ 11. Правове виховання
- •§ 1. Поняття і ознаки держави
- •§ 2. Соціальна і державна влада. Співвідношення держави і державної влади
- •§ 3. Суверенітет держави
- •§ 4. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •§ 5. Суверенітет нації і його співвідношення із суверенітетом держави
- •§ 6. Типологія держав: формаційний і цивілізаційний підходи
- •§ 7. Сутність держави
- •§ 8. Функції держави
- •1) Функція співробітництва та інтеграції з сучасними держа-
- •I'otOtu ь. Поняття, типологія, сутність держави
- •§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки
- •§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 3. Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою
- •§ 4. Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 5. Конфедерація, співдружність, міждержавне об'єднання
- •§ 6. Форми державного (політичного) режиму
- •§ 1. Механізм держави, ознаки, структура
- •§ 2. Державний апарат як центральний елемент механізму держави
- •§ 3. Державні органи як первинні елементи державного апарату
- •§ 4. Державні підприємства і установи в механізмі держави
- •§ 5. Принципи організації і діяльності державного апарату
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
- •§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування
- •§ 11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§11. Державна служба. Державний службовець і посадова особа
- •§ 1, Поняття та ознаки демократичної держави
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні
- •§ 3. Демократія і права меншості
- •§ 4. Верховенство права і правова держава, їх співвідношення
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки
- •§ 6. Соціальна держава
- •§ 7. Правова політика держави
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права в державно-організованому суспільстві
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації) в утворенні права
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми) права в державах світу і Україні
- •§ 4. Нормативно-правовий договір
- •§ 5. Правовий звичай
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 4. Правовий прецедент. Прецеденти Європейського Суду з прав людини
- •§ 7. Релігійно-правовий текст
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття і основні концепції (типи)
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне і юридичне, суб'єктивне і об'єктивне
- •1. Природне право і позитивне право.
- •3. Суб'єктивне і об'єктивне юридичне право.
- •Природні права Норми Суб'єктивни
- •§ 3. Поняття та ознаки права
- •§ 4. Сутність права
- •§ 5. Цінність права
- •§ 6. Функції права
- •§ 7. Принципи права
- •Види принципів національної системи права за сферою дії:
- •§ 8. Співвідношення права і закону
- •§ 9. Співвідношення права і економіки
- •§ 10. Співвідношення права і політики
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання як виду соціального регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання і правового впливу
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання суспільних відносин
- •§ 5. Тип правового регулювання. Режим правового регулювання
- •§ 5. Види правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •§ 7. Ефективність механізму правового регулювання суспільних відносин
- •§ 1. Соціальні норми
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми
- •§ 3. Норми моралі і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 6. Норма права, її ознаки
- •§ 7. Види норм права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права. Особливість процедурних норм матеріального права
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права....
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права
- •§ 10. Структура норми права
- •§ 11. Способи (прийоми) викладення норм права в приписах статей нормативно-правових актів. Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура
- •§ 2. Приватне і публічне право
- •§ 3. Галузі права
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права
- •§ 6. Національне і міжнародне право як взаємопов'язані системи права
- •§ 7. Система законодавства: поняття і ознаки
- •§ 8. Співвідношення системи права і системи законодавства
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи
- •§2. Структура правової системи
- •§ 3. Правова система і право
- •§ 4. Поняття "тип (сім 'я) " правових систем
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу
- •5. Традиційний тип (сім'я) правових систем:
- •§ 6. Романо-германський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 7. Англо-американський тип (сім 'я) правових систем
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -скандинавська і латиноамериканська групи
- •§8. Змішаний (конвергентний) типправовихсистем-скандинавська ілатипоамериканськагрупи
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем
- •§ 10. Традиційний тип (сім 'я) правових систем -далекосхідна та африканська групи
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості
- •§ 2. Функції нормотворчості
- •1. Функція первинного регулювання суспільних відносин -
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 3. Принципи нормотворчості
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства
- •§ 5. Нормотворчий процес
- •II. Проектна стадія (нормопроектування):
- •IV. Посвідчувально-інформаційна стадія (промульгація):
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •7. Нормотворча термінологія, правові дефініції, юридичні конструкції
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з піднормативними актами
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять "закон" і "законодавчий акт"
- •§ 4. Види законів
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у просторі і за колом осіб
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин. Взаємозв'язок норм права і правовідносин
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин. Структура правовідносин
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок як основний зміст правовідносин
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов'язком
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення із суб'єктивним правом і юридичним обов 'язком
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб як суб'єктів (учасників) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види
- •§ 11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
- •§J. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
- •§ 2. Форми реалізації норм права
- •§ 3. Застосування норм права, його ознаки
- •§ 4. Підстави, форми і функції застосування норм права Підстави застосування норм права:
- •§ 5. Основні вимоги правильного застосування норм права
- •§ 6. Основні стадії застосування норм права
- •§ 7. Акти застосування норм права, їх ознаки та види
- •§ 8. Правозастосовна техніка
- •§ 9. Прогалини в законодавстві та способи їх подолання. Аналогія закону. Аналогія права. Субсидіарне застосування норм права
- •§10. Колізії в законодавстві, способи їх переборення
- •§ 1. Поняття та об'єктивна необхідність тлумачення норм права
- •§ 2. Способи тлумачення норм права
- •§ 3. Види тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту
- •§ 4. Офіційне і неофіційне тлумачення
- •§ 5. Акти офіційного тлумачення норм права
- •Поведінка у правовій сфері і юридична практична діяльність. Правова законність і порядок
- •§ 1. Ознаки і види поведінки у правовій сфері
- •§ 2. Правомірна поведінка, її ознаки, мотиви і види
- •§ 3. Зловживання правом
- •§ 4. Об'єктивно протиправне діяння
- •§ 4. Об 'єктивно протиправне діяння
- •§ 5. Правопорушення: ознаки і види
- •§ 6. Юридичний склад правопорушення
- •§ 7. Причини правопорушень. Правопорушність
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності, її відмінність від інших видів державного примусу
- •§2. Принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції юридичної відповідальності
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 4. Види юридичної відповідальності, їх засоби
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідачьності.
- •§ 5. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб'єкта правопорушення і суб'єкта відповідальності
- •§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
- •§2. Структура юридичної практичної діяльності
- •Суб'єкти й учасники
- •Юридичні дії і операції
- •§ 3. Юридичний процес, його співвідношення з юридичною процедурою
- •§ 4. Форма юридичного процесу (процесуальна форма)
- •§ 5. Види юридичного процесу в Україні
- •§ 1. Правова законність як багатогранне явище: ознаки та структура
- •§ 2. Правова законність і демократія, їх взаємовплив. Роль конституційної законності у зміцненні демократії
- •§ 3. Принципи правової законності
- •§ 4. Вимоги правової законності
- •§ 5. Гарантії правової законності
- •§ 6. Правовий порядок, його поняття і ознаки
- •§ 7. Зміст і структура правового порядку
- •§ 8. Функції і принципи правового порядку
- •§ 9. Право, правова законність, демократія і правовий порядок
- •§10. Правовий порядок, громадський порядок і дисципліна
- •§ 6. Поділ влади як принцип організації
- •§ 7. Система "стримувань і противаг"
- •§ 9. Загальна характеристика органів законодавчої,
- •§ 10. Місцеві державні органи і органи
- •§11. Державна служба. Державний службовець
- •§ 1. Поняття та ознаки демократичної держави 180
- •§ 2. Форми та інститути демократії в Україні 183
- •§ 3. Демократія і права меншості 186
- •§ 4. Верховенство права і правова держава,
- •§ 5. Правова держава, поняття та ознаки 191
- •§ 6. Соціальна держава 195
- •§ 7. Правова політика держави 198
- •§ 1. Поняття і основні етапи (рівні) утворення права
- •§ 2. Роль наступності і запозичення (акультурації)
- •§ 3. Джерело і форма права. Основні джерела (форми)
- •§ 4. Нормативно-правовий договір 209
- •§ 5. Правовий звичай 213
- •§ 6. Правовий прецедент.
- •§ 7. Релігійно-правовий текст 220
- •§ 8. Правова доктрина. Коментарі до юридичних текстів 221
- •§ 1. Праворозуміння, його поняття
- •§ 2. Право природне і позитивне, загальносоціальне
- •§ 3. Поняття та ознаки права 230
- •§ 4. Сутність права 233
- •§ 5. Цінність права 235
- •§ 6. Функції права 238
- •§ 7. Принципи права 241
- •§ 8. Співвідношення права і закону 244
- •§ 9. Співвідношення права і економіки 247
- •§ 10. Співвідношення права і політики 248
- •§ 1. Поняття, ознаки, мета правового регулювання
- •§ 2. Співвідношення правового регулювання
- •§ 3. Предмет, сфера і межі правового регулювання 257
- •§ 4. Методи і способи правового регулювання
- •§ 5. Тип правового регулювання.
- •§ 6. Види правового регулювання суспільних відносин 263
- •§ 7. Механізм правового регулювання
- •§ 8. Ефективність механізму правового
- •§ 1. Соціальні норми 271
- •§ 2. Технічні і техніко-юридичні норми 272
- •§ 3. Норми моралі і норми права 274
- •§ 4. Норми-звичаї і норми права 277
- •§ 5. Корпоративні норми і норми права 278
- •§ 6. Норма права, її ознаки 281
- •§ 7. Види норм права 282
- •§ 8. Норми матеріального і процесуального права.
- •§ 9. Спеціалізовані (нетипові) нормативні приписи права 288
- •§ 10. Структура норми права 291
- •§11. Способи (прийоми) викладення норм права
- •§ 1. Система права, її ознаки та структура 296
- •§ 2. Приватне і публічне право 297
- •§ 3. Галузі права 301
- •§ 4. Загальна характеристика основних галузей права 302
- •§ 5. Інститути права. Підгалузі права 307
- •§ 6. Національне і міжнародне право
- •§ 7. Система законодавства, поняття і ознаки 313
- •§ 8. Співвідношення системи права
- •§ 9. Структура системи законодавства та її види 317
- •§ 10. Галузі та інститути законодавства 318
- •§ 1. Поняття і ознаки правової системи 320
- •§ 2. Структура правової системи 322
- •§ 3. Правова система і право 324
- •§ 4. Поняття "тип (сім'я)" правових систем 326
- •§ 5. Типи (сім'ї) правових систем світу 338
- •§ 6. Романо-германський тип (сім'я) правових систем 329
- •§ 7. Англо-американський тип (сім'я) правових систем 333
- •§ 8. Змішаний (конвергентний) тип правових систем -
- •§ 9. Релігійний тип (сім'я) правових систем 340
- •§ 10. Традиційний тип (сім'я) правових систем -
- •§ 1. Поняття та ознаки нормотворчості 344
- •§ 2. Функції нормотворчості 345
- •§ 3. Принципи нормотворчості 347
- •§ 4. Види нормотворчості держави і суспільства 349
- •§ 5. Нормотворчий процес • 351
- •§ 6. Нормотворча техніка як вид юридичної техніки 356
- •§ 7. Нормотворча термінологія, правові дефініції,
- •§ 8. Юридичні помилки в нормотворчій діяльності 362
- •§ 1. Нормативно-правовий акт, його ознаки
- •§ 2. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила 366
- •§ 3. Закон та його ознаки. Співвідношення понять
- •§ 4. Види законів 370
- •§ 5. Підзаконний нормативно-правовий акт 373
- •§ 6. Дія нормативно-правових актів у часі 376
- •§ 7. Дія нормативно-правових актів у просторі
- •§ 8. Систематизація нормативно-правових актів 379
- •§ 1. Поняття і ознаки правовідносин.
- •§ 2. Види правовідносин
- •§ 3. Підстави виникнення правовідносин.
- •§ 4. Суб'єктивне право і юридичний обов'язок
- •§ 5. Законний інтерес, його співвідношення
- •§ 6. Суб'єкти права як суб'єкти (учасники) правовідносин 396
- •§ 7. Правосуб'єктність фізичних осіб
- •§ 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники)
- •§ 9. Об'єкти правовідносин
- •§ 10. Юридичний факт, його поняття, ознаки і види 403
- •§11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки, види 406
- •§ 12. Правові презумпції як спосіб встановлення
- •§ 13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції 410
на
всіх сходинках зверху донизу - до рівня
районних державних адміністрацій,
їх голів;
5) поєднання
виборності вищих
органів державної влади (глав
держави,
парламенту) і призначуваності
(призначення
голови
обласної або районної державної
адміністрації);
6) поєднання
колегіальності та єдиноначальності -
колегіальне
обговорення
проектів рішень і єдиноначальність
керівника
органу в прийнятті рішень
та його персональна відповідаль-
ність
за них;
7) прозорість,
гласність -
відкритість і своєчасна інформованість
громадськості
про свою діяльність, за винятком випадків
прийняття таємних рішень, що визначені
законом у зв'язку з вимогами національної
безпеки країни;
8) врахування
суспільної думки - звірення
діяльності державного
апарату
з оцінкою громадськості в особі органів
місцевого самоврядування і самоорганізації
населення, підприємств, установ, окремих
громадян та їх об'єднань;
9) науковість
- концептуальне
обґрунтування державної політики,
здійснюваної
центральними органами виконавчої
влади, використання новітніх досягнень
науки і техніки, організаційно-технічних
засобів та інформаційних технологій;
професійна
компетентність посадових осіб -
здатність
здійснювати встановлений конституцією,
іншими законами і нормативними актами
обсяг владних повноважень (прав і
обов'язків) щодо виконання функцій і
завдань держави танести відповідальність
за якість своєї роботи;
рівний
доступ до державної служби, закріплений
у законі як непорушне право громадянина,
і стабільність
кадрів;
підконтрольність
і
відповідальність
- звітність
за проведену роботу, її контроль з боку
уповноважених осіб та вміння відповідати
за несвоєчасність її виконання, часткове
невиконання тощо.
Державний
апарат потребує спеціально підготовлених
кадрів чиновників-керівників,
що
мають необхідні кваліфікацію і
професіоналізм. Прошарок людей,
зайнятих на роботі в апараті держави,
визначають як бюрократію
(бюрократ - від грец.
столоначальник).
Теоретично поняття "бюрократія"
передбачає точно визначений поділ
завдань між чиновниками відповідно до
формально встановлених правил і
процедур. Бюрократія - це ієрархічна
структура із
.
ч норою дисципліною,
де влада не персоніфікована, а її
джерелом є правила, що визначають роботу
всього бюрократичного апарату.
На
практиці бюрократії бувають дуже
недосконалі, їх діяльність супроводжується
формалізмом, тяганиною, кар'єризмом,
прагненням до особистої вигоди,
корумпованістю, протекціонізмом,
культивованим догідництвом, байдужістю
до людей та їх запитів, що дало підставу
для використання цього терміна в
негативному змісті.
Для
подолання негативних проявів у роботі
державної громадської служби
використовуються демократичні методи
і стиль роботи, система спеціально
розроблених, реально діючих заходів і
механізмів, призначених приборкати,
стримати бюрократизацію. Ефективними
вважаються такі заходи: 1)
скорочення управлінського апарату; 2)
заміщення посад за конкурсом; 3)
переведення управлінського апарату
на роботу за контрактом; 4) забезпечення
гласності і контролю знизу; 5) підвищення
патріотизму і професійного рівня
працівників апарату; 6) позбавлення
державних службовців права брати участь
у комерційній діяльності за одночасного
встановлення для них високого рівня
заробітної плати, що забезпечує
зацікавленість у чесній службі (так
звана соціально-правова
захищеність працівників управлінського
апарату).
Державний
апарат має бути інструментом органів
влади, обраних і контрольованих народом.
Для
підвищення ефективності і якості
функціонування державного апарату
необхідно, щоб в основі його організації
і діяльності була система принципів,
яка відповідає міжнародним (європейським)
стандартам.
Поділ
влади - основоположна норма (принцип),
відповідно до якої в демократичній
правовій державі мають співіснувати
самостійні галузі ("гілки")
державної влади - законодавча, виконавча,
судова, кожна з яких здійснюється
незалежними один від одного органами,
що перебувають у стані стримування і
взаємного контролю.
Принцип
поділу влади на законодавчу, виконавчу,
судову має давню історію і традиційно
пов'язується з ім'ям французького
вченого ПІ. Л. Монтеск'є (1689-1755). Щодо
широко використовуваної кате-
§ 6. Поділ влади як принцип організації і діяльності державного апарату
горії
"гілка влади", то вона є наслідком
невдалого подвійного перекладу
вживаного Ш. Монтеск'є словосполучення
"separation
des pouvoirs". Більш
адекватним оригіналу тексту праці
Монтеск'є "Про дух законів" варто
вважати переклад цього терміна як
"галузь влади"15.
Політичне
обґрунтування поділу влади натри галузі
("гілки") полягає в тому, щоб поділити
і збалансувати державно-владні
повноваження між різними державними
органами, встановити взаємний контроль,
виключити узурпацію влади - зосередження
всіх повноважень або більшої їх частини
у єдиному органу державної влади або
в посадової особи і тим самим запобігти
сваволі. Влада в демократичній державі
у вигляді її трьох галузей (законодавчої,
виконавчої, судової) є політичною формою
вираження влади народу. Будучи
"поділеною", влада в державі повинна
залишатися цілісною, єдиною.
Юридичне
вираження єдності і гармонійності
влади полягає в такому:
1) органи
державної влади в сукупності мають
компетенцію, необ-
хідну
для здійснення функцій і виконання
завдань держави;
2) різні
органи держави не можуть диктувати
одним і тим же
суб'єктам за тих же
обставин взаємовиключні одні одним
правила
поведінки.
Принцип
поділу влади був уперше закріплений у
Конституції США
1787
p.,
Декларації
прав людини і громадянина 1789 р.
у
Франції, потім у Конституції Франції
1791 р.
У
вітчизняній історії ще задовго до Ш.
Л. Монтеск'є були спроби ("Пакти і
конституції"" Пилипа Орлика, 1710
р.) створити конституційний проект
незалежної України з урахуванням
принципу поділу влади на три галузі:
законодавчу
владу -Генеральна
Рада, що обирається; виконавчу
владу - гетьман,
генеральна старшина й обрані представники
від кожного полку; судову
владу; передбачалася
їх єдність і взаємодія. "Пакти і
конституції"" П. Орлика, написані
під впливом західноєвропейського
парламентаризму16,
заклали основні принципи республіканської
форми державного правління.
Принцип
поділу влади доповнюється системою
"стримувань і противаг", що
слугують умовою реалізації принципу
поділу влади. Система "стримувань і
противаг" - особливі методи і форми,
за допомогою яких нейтралізується або
стримується дія якоїсь із них,
підтримується їх
відносна
рівновага. "Стримування" і
"противаги", з одного боку,
заохочують
співпрацю і взаємне пристосування
органів влади, а з другого - створюють
потенціал для конкуренції і конфліктів,
що
здебільшого
вирішуються шляхом переговорів, угод
і компромісів.
Суб'єктами
системи стримувань і противаг за
Конституцією України
1996
р. є Верховна Рада, Президент, Кабінет
Міністрів, Конституційний
Суд і
Верховний суд. Ця система виражається
насамперед
через повноваження
цих органів, що передбачають суворо
визначені взаємні обмеження.
У
Конституції України 1996 р. передбачені
такі інститути системи "стримувань
і противаг":
право
"вето"
Президента щодо прийнятих Верховною
Радою України законів (крім законів
про внесення змін до Конституції
України) з наступним поверненням їх
на
повторний розгляд Верховною Радою
України. "Вето" Президента -
обмежене, а не абсолютне, оскільки
парламент України може перебороти
його кваліфікованою більшістю;
імпічмент
Президента на основі рішення Верховної
Ради, що
спричиняє
його зняття з посади;
3) прийняття
Верховною Радою резолюції недовіри
Кабінету
Міністрів, що спричиняє
його відставку. Пропозиція про
від-
повідальність уряду і прийняття
резолюції недовіри вно-
ситься
Президентом України або групою депутатів
парла-
менту (не менш як 1/3 від
конституційного складу). Резолю-
ція
недовіри ставиться на голосування
через значний про-
міжок часу після
її внесення і приймається абсолютною
біль-
шістю парламенту. Вона
мотивується, текст скріплюється
під-
писами.
Недовіра
уряду у республіканських формах
правління виникає: а)
у разі розпаду коаліції парламенту,
коли зникає більшість, на яку спирається
уряд; б) при постановці урядом у парламенті
питання про дові-
15 Шаповал
В. Феномен
державного органу (органу держави) або
органу державної влади:
теоретико-правовий
та конституційний аспекти // Право
України. - 2003. - № 8. - С. 27.
16 Парламентаризм
набув розвитку в Англії наприкінці
XVII ст.
У
той час Джон
Локк
створив
своєрідну теорію поділу влади на три
галузі: законодавчу, виконавчу,
феде-
ративну - галузь зовнішніх
відносин. На відміну від більш пізньої
теорії Монтеск'є,
Локк ще не виділив
судову владу як самостійну і розглядав
її разом з виконавчою.
Проте своєю
теорією поділу влади він затвердив
принцип парламентаризму, поста-
вивши
законодавчу владу (парламент) вище за
виконавчу (уряду).§ 7. Система "стримувань і противаг" як умова реалізації принципу поділу влади