§ 1. Форми держави, їх поняття, ознаки

Форми держави можуть бути такими:

Форма державного правління - спосіб структурної організації вищої влади в державі, її поділ між вищими органами (по горизонта­лі) та їх правове становище (глава держави, парламент, уряд). Озна­ки: 1) виражає порядок формування вищих органів державної влади, їх структуру і межі здійснення; 2) характеризує зміст принципу поді­лу влади між вищими органами; 3) встановлює компетенцію вищих органів державної влади та характер взаємодії з іншими органами влади центрального і місцевого значення та інститутами громадян­ського суспільства.

Форма державно-територіального устрою - спосіб територі­альної організації влади в державі (по горизонталі) і співвідношення влади між територіальними частинами, на які вона поділена, і держа­вою в цілому. Ознаки: 1) виражає порядок поділу держави на окремі територіальні частини за певними принципами; 2) характеризує зміст організаційно-управлінської діяльності в цих частинах; 3) встанов­лює вертикаль взаємодії між центральними, регіональними і місце­вими органами влади.

Форма державно-політичного режиму - спосіб політичної орга­нізації державної влади, виражений через сукупність засобів і мето­дів, що використовуються у взаємовідносинах держави і особи. Озна­ки: 1) виражає відповідність порядку взаємодії держави і суспільства, держави і особи принципам верховенства права та народного суве­ренітету; 2) характеризує стан співвідношення правових та організа­ційних засобів здійснення державної влади; 3) встановлює сукупність методів підтримання законності і правопорядку в державі.

§ 2. Монархія і республіка як основні форми державного правління

У сучасних державах поширені дві форми правління: монархія і республіка. Монархія (від грец. monacrhia) - форма державного прав­ління, за якої державна влада фактично чи номінально зосереджена в руках однієї особи - монарха, зазвичай передається разом з титулом у спадок, не делегується йому народом.

Абсолютна (необмежена) монархія - монарх не обмежений конституцією, здійснює законодавчу діяльність, керує урядом, який

п'ять років обирає її голову - монарха найбільшого емірату Абу-Дабі (його інколи називають президентом).

Республіка (лат. respublica) - форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється президентом чи представницьким органом влади (парламентом), обраним народом на певний строк.

Парламентська республіка - верховна влада належить парла­менту, що обирається населенням країни. Уряд формується парла­ментом, підзвітний і підконтрольний йому (діє принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом); залишається при владі доти, доки має підтримку парламентської більшості. Члени уряду є одночасно і членами парламенту, тобто склад уряду відбиває реаль­ну розстановку сил у парламенті, що дає змогу уряду впливати на прийняття парламентських рішень. Пост прем'єр-міністра, як прави­ло, автоматично займає лідер партії (партійної коаліції"), яка пере­могла на виборах. Існує парламентська відповідальність уряду, що найчастіше носить солідарний характер - недовіра одному члену кабі­нету спричиняє відставку всього уряду. Замість виходу у відставку уряд може зажадати розпуску парламенту і призначення нових вибо­рів. Президент - глава держави, але не глава уряду. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра, який є главою уряду. Його правовий статус значною мірою нагадує статус монарха в парламент­ській монархії. Повноваження глави держави, окрім суто церемоні­альних (представницьких), тут звичайно здійснюються за згодою і з ініціативи уряду, створеного на парламентській основі¹².

Президент у парламентських республіках обирається парламен­том або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, Німеччина, Чехія, Угорщина, Ефіопія).

Президентська республіка - президент звичайно обирається неза­лежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєд­нує повноваження глави держави і глави уряду, який формує особис­то або з наступним схваленням верхньої палати парламенту. В руках парламенту зосереджена законодавча влада. Уряд, як правило, слаб-

¹² На підставі подібності парламентської монархії і парламентської республіки деякі вчені (С.К. Бостан) пропонують називати їх парламентськими поліархіями і розріз­няти за процедурою обрання чи наслідування глави держави: парламентські поліар­хії з обраним главою держави (Греція, Італія, Індія, Німеччина, Пакистан, Чехія та ін.) і парламентські поліархії зі спадковим главою держави (Великабританія, Бель­гія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Японія та ін.). Окремо виділя­ється президентська поліархія (президентська республіка).

ний не перед президентом, а перед парламентом. У змішаній формі правління немає посади віце-прем'єра (як у парламентській республі­ці). Президент обирається позапарламентським способом.

Різновиди змішаної форми правління: парламентсько-прези­дентська (Австрія, Ірландія, Ісландія, Хорватія, Фінляндія тощо), прези­дентсько-парламентська (Білорусь, Казахстан, Південна Корея, Росія та ін.), напівпрезидентсько-напівпарламентська (Вірменія, Франція), напівпарламентсько-напівпрезидентська (Литва, Македонія, Польща, Португалія, Румунія).

Існують нетипові республіки - з довічним президентством (Індо­незія, Корейська народно-демократична республіка, Уганда); без офіційного голови держави-президента (Китай, Куба, колишній СРСР); з урядом, який формується парламентом, але не відповідає перед ним ("директоріальна" республіка у Швейцарії). В РФ виникла така тенденція - президент, строк якого закінчується, вносить канди­датуру наступного президента для обрання народом.

Типи державного правління за принципом поділу влади:

1. "м'який" (парламентський) - повноваження органів різних гілок (галузей) влади (зокрема, парламенту, уряду та глави держави) не чітко відмежовані одна від одної, між ними наявні занадто тісні функціональні відносини; провідну роль у здійсненні державного правління відіграє сформована та відповідальна перед парламентом виконавча влада (уряд) (британський тип);

2. "жорсткий" (президентський) - повноваження органів різних гілок (галузей) влади (зокрема, парламенту, уряду та глави дер­жави) формально чітко відмежовані одна від одної, між ними немає тісних функціональних відносин; провідну роль у здій­сненні державного правління відіграє обраний позапарламент­ським способом президент, котрий формує і очолює виконавчу владу, відповідальну тільки перед ним (американський тип);

3) "змішаний" (сегментарний) - об'єднує елементи "м'якого" і "жорсткого" типів державного правління; повноваження органів різних гілок (галузей) влади (зокрема, парламенту, уряду та глави держави) помірно поділені, а виконавча влада (уряд) формується за спільною участю президента і парла- менту та несе відповідальність перед ними (франг^узький тип та ін.).